Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №560/10987/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №560/10987/24

Суддя: Чиркін С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року

м. Київ

справа №560/10987/24

адміністративне провадження № К/990/16841/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (головуючий суддя Драновський Я.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді: Капустинський М.М., Сапальова Т.В.) у справі № 560/10987/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

І. У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач-2, ГУ ПФУ в Харківській області), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2024 № 96806015146 ГУПФУ в Харківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі також Закон № 3723-XII);

зобов`язати ГУПФУ в Хмельницькій області призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця за віком відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків заробітної плати на підставі довідки від 27.06.2024 за № 11/04-18, виданої Кам`янець-Подільською районною військовою адміністрацією Хмельницької області, починаючи з 28.05.2024 з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.07.2024 № 968060151546 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 28.06.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

Відповідачі копію ухвали отримали 06.05.2025 шляхом надіслання до електронного кабінету та правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач протиправно відмовив в задоволенні заяви про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV) на пенсію за віком відповідно до Закону 3723-ХІІ.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі також Закон № 889-VIII) з 01.05.2016 не передбачено проведення перерахунків пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

З 21.01.2010 по 28.04.2014 ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.

З 29.04.2014 позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

З 09.06.2022 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV.

28.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переходу на пенсію державного службовця за віком відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.07.2024 № 968060151546 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію державного службовця за віком відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки не передбачено проведення перерахунків пенсій зазначеній категорії осіб чинним законодавством, про що позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.07.2024 № 2200-0306-8/72848.

Позивач, вважаючи порушеними його права щодо переведення з одного виду пенсії на інший, звернувся з позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на момент звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» він досяг встановленого чинним законодавством пенсійного віку та стаж його державної служби, згідно із записами його трудової книжки складає понад 20 років, а тому позивач має право на призначення вищевказаної пенсії.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що в цьому випадку мова йде не про призначення пенсії вперше або за іншим законом, а про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки позивач з 29.04.2014 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 3723-XII.

Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на червень 2024 року, оскільки при розрахунку позивачу пенсії за віком державного службовця має застосовуватися той розмір заробітної плати, що застосовувався при первинному призначенні пенсії.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що врахування довідки про складові заробітної плати при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивача з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.

Відтак, суди дійшли висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII, однак без врахування довідки про заробітну плату від 27.06.2024 № 11/04-18, виданої Кам`янець - Подільською районною військовою адміністрацією.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо застосування для розрахунку пенсії за віком державного службовця довідки від 27.06.2024 № 11/04-18, виданої Кам`янець-Подільською районною державною військовою адміністрацією Хмельницької області, є незаконним та підлягає скасуванню.

Наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, сформованих у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, від 12.05.2021 у справі № 520/1972/19, від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 05.03.2025 у справі № 560/5916/24.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За змістом пунктів 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, за наявності у особи станом на 01.05.2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, від 05.03.2025 у справі № 560/5916/24.

Судами попередніх інстанцій констатовано, що досягнення позивачем необхідного віку і загального страхового стажу не є спірним у цій справі.

В контексті статті 341 КАС України до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Відтак, суд касаційної інстанції не переоцінює встановлені судами попередніх інстанцій обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 21.01.2010 по 28.04.2014 ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.

З 29.04.2014 позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

З 09.06.2022 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV.

28.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переходу на пенсію державного службовця за віком відповідно частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

В контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає слушним покликання позивача на постанову від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, в якій Верховний Суд дійшов таких висновків:

« 24. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

25. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.

26. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

27. Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

28. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

29. Крім того, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ та стаття 37 Закону № 3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII.

30. За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII, з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.».

Водночас колегія суддів зазначає, що право позивача на обчислення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» та право вимагати такого обчислення встановлено законом та воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення, оскільки особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12.05.2021 у справі № 520/1972/19.

За такого правового регулювання з урахуванням вищенаведених правових позицій колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Що стосується позовних вимог позивача в частині обчислення розміру пенсії державного службовця за віком із врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 27.06.2024 №11/04-18, виданій Кам`янець - Подільською районною військовою адміністрацією, колегія суддів зазначає таке.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на червень 2024 року, оскільки при розрахунку позивачу пенсії за віком державного службовця має застосовуватися той розмір заробітної плати, що застосовувався при первинному призначенні пенсії.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки вони протирічать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 (справа № 340/4184/21), в якій суд зазначив, що позивачка, яка отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену за нормами Закону України «Про державну службу», згодом перераховану за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - має право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оскільки має місце призначення іншого виду пенсії.

Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 05.03.2025 у справі № 560/5916/24.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач на час звернення за призначенням пенсії за віком не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, врахування довідки від 27.06.2024 № 11/04-18 у цьому випадку є складовою визначення розміру іншого виду пенсії, а не перерахунком раніше призначеної пенсії за віком державного службовця у зв`язку зі зміною складових заробітної плати.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки від 27.06.2024 за № 11/04-18, виданої Кам`янець-Подільською районною військовою адміністрацією Хмельницької області.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги скаржника знайшли своє підтвердження у ході касаційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати у відповідній частині та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 560/10987/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

У цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки від 27.06.2024 за № 11/04-18, виданої Кам`янець-Подільською районною військовою адміністрацією Хмельницької області.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 560/10987/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua