Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №380/13626/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13626/25 пров. № А/857/47147/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про зобов`язання здійснити дії щодо підготовки та направлення подання для повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло (суддя суду І інстанції: Кравців О.Р., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.10.2025р., м.Львів; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2024р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

зобов`язати відповідача Головне управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. сформувати подання в порядку, передбаченому п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., до ГУ Державної казначейської служби /ДКС/ України у Львівській обл. про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 33600 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 04.02.2025р.;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за подання позову, в сумі 1211 грн. 20 коп. (а.с.1-8).

Згідно ухвали суду від 11.07.2025р. вирішено розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.32 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.40-43).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.47-55).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час звернення до відповідача із відповідною заявою позивач надала повний перелік документів, який підтверджував її право на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 придбана позивачем вперше, тому сплачені під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу кошти в розмірі 33600 грн. підлягають поверненню ОСОБА_1 .

Позивач ГУ ПФ України у Львівській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.68-71).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, між ОСОБА_2 (продавець), від імені якої дія Бочнєвіч М.С. (представник продавця) з однієї сторони та ОСОБА_1 (покупець) з іншої сторони, 01.02.2025р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність за визначену в договорі грошову суму квартиру АДРЕСА_1 . За погодженням сторін продаж зазначеної квартири проводився за ціною 3360000 грн. (а.с.15-16).

Позивач при оформленні договору купівлі-продажу квартири сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу в сумі 33600 грн., що стверджується з квитанцією № 48677511 від 04.02.2025р. (а.с.17).

Вважаючи що збір сплачений помилково, позивач звернулася до ГУ ПФ України у Львівській обл. із заявою від 10.06.2025р. щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.10-14).

Листом № 1300-5504-8/86191 від 26.06.2025р. відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки позивач долучила копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна без урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру. Долучена довідка АТ «Державний ощадний банк України» містить інформацію про те, що ОСОБА_1 не числиться у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека за адресою, де позивач купила квартиру, і не надає повної інформації про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу (а.с.24-25).

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що на день звернення до відповідача із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивач не надала всіх документів, передбачених пп.«в» п.15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р.

При цьому, під час судового розгляду не представлено доказів подання до нотаріуса або до пенсійного органу необхідного пакету документів, зазначеного у пп.«в» п.15-2 вказаного Порядку, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, позивачем не доведено дотримання передбаченої процедури на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири та/або на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та узгоджуються з фактичними обставинами справи, з наступних підстав.

Спірні відносини у цій справі виникли з приводу реалізації позивачем права на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.1, 2, 3 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання вказаного Закону регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р., зі змінами, які внесені постановою КМ України № 866 від 23.09.2020р. «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020р. (надалі – Порядок № 1740).

Пунктом 15-1 Порядку № 1740 передбачено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.15-2, 15-3 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, починаючи з 26.09.2020р., шляхом внесення змін до Порядку № 1740 законодавець визначив дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.

Для цього фізична особа має подати нотаріусу такі обов`язкові документи:

1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з місця проживання (після 1992 року).

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона має право подати до органу ПФ України заяву про повернення коштів з бюджету.

Звертаючись після 26.09.2020р. про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме платник повинен надати докази на підтвердження того, що помилився, коли сплачував збір, - передбачені пп.«в» п.15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.

Відповідно до п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затв. постановою правління ПФ України № 21-2 від 27.09.2010р., суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, саме на органи Пенсійного фонду покладено обов`язок прийняття рішень про наявність чи відсутність підстав для повернення коштів на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р. (надалі - Порядок № 787), повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Під час судового розгляду з`ясовано, що 10.06.2025р. позивач звернулася до ГУ ПФ України у Львівській обл. із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

До цієї заяви позивач долучила наступний перелік документів: копію договору купівлі-продажу квартири від 01.02.2025р.; копію квитанції від 04.02.2025р.; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 410986629; копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 430379283; копію довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» № 404 від 03.04.2025р.

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» № 404 від 03.04.2025р. позивач не числиться у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).

Аналіз заяви позивача від 10.06.2025р. свідчить про те, що позивач не долучила повний перелік документів, на підставі якого пенсійний орган зміг би сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Зокрема, є відсутніми:

документ про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу;

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.

Такі відомості формуються у вигляді Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивача (за параметрами запиту ПІБ та РНОКПП). Факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб`єктом до 31.12.2012р.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов правильного висновку про те, що на день звернення до відповідача із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивач не надала всіх документів, передбачених пп.«в» п.15-2 Порядку № 1740.

У свою чергу, відповідач належним чином розглянув заяву ОСОБА_1 від 10.06.2025р., надав оцінку доводам, зазначеним у цій заяві, та перевірив право позивача на повернення збору згідно поданих нею документів, як особи, яка вперше придбавала житло.

Також відмовляючи у задоволенні заяви позивача, пенсійний орган конкретизував, в чому полягають недоліки наданих документів, а тому така відмова носить обґрунтований характер.

Виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не представила документів, які б стверджували, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна оплачений позивачем помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 33600 грн., сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, не підлягають поверненню.

Таким чином, рішення ГУ ПФ України у Львівській обл., викладене в листі № 1300-5504-8/86191 від 26.06.2025р., про відмову у формуванні та скеруванні до органу державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права.

Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.

Отже, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025р. в адміністративній справі № 380/13626/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

О. І. Довга

Дата складання повного судового рішення: 15.06.2026р.