Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №380/9488/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9488/25 пров. № А/857/3035/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З. М.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року (суддя - Кедик М.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту - не зазначено),

в адміністративній справі №380/9488/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі – відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №3 від 10.04.2025 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №3 від 10.04.2025 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача 1211,20 грн. судових витрат.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає оскаржене рішення суду необґрунтованим, що прийняте неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що визначення причин виникнення дефектів та дій, які спричинили дефекти (а також враховуючи положення п.1.2 та п.1.3 розділу IV Рекомендацій) виходить за межі компетенції експерта товарознавця. У ході аналізу наданого Висновку від 27.11.2024 встановлено недотримання при його складанні вимог пунктів 1.4, 4.2, 2.3 Інструкції № 53/5, в частині вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта товарознавця (що полягає у визначенні причин виникнення дефектів та дій, які спричинили дефекти). Члени дисциплінарної палати ЦЕКК правомірно прийшли до висновку, що в діях експерта наявний склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 14 Закону, а саме вирішення питань, що виходить за межі кваліфікації судового експерта. Таким чином, твердження суду щодо відсутності порушень при складанні позивачем експертного висновку не відповідає дійсному змісту нормативно правових актів, якими регламентовано здійснення судово-експертної діяльності. Суд в рішенні посилається на консультативний висновок з рецензування Висновку, який складений 12.06.2025 ТОВ «ЦЕНТР СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ «НОРМА», однак подана рецензія (консультативний висновок від 12.06.2025) не є результатом офіційного судового експертного дослідження, проведеного відповідно до закону, а відтак не може вважатися належним доказом. При цьому, суд повністю ігнорує довідку надану фахівцями Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства за результатом аналізу Висновку, яка є частиною матеріалів дисциплінарного провадження та була надана відповідно до вимог Положення № 301/5. Зазначає, що процедура дисциплінарного провадження щодо експерта була проведена з дотриманням усіх формальних вимог. Аналіз нормативних актів та процесуальних документів показує: експерт-товарознавець не мав права стверджувати технічні причини дефекту, ЦЕКК аргументовано застосувала пункт 2.3 Інструкції № 53/5, дисциплінарне провадження відбулося згідно з процедурою. Комісією було здійснено відповідну оцінку виявлених в діяльності Позивача порушень та при визначені дисциплінарного стягнення враховано необхідні критерії, відповідно твердження суду про необґрунтованість рішення Комісії не знайшло свого підтвердження. Зазначає, що розгляд питань дисциплінарної відповідальності судового експерта включає з`ясування усіх обставин стверджуваного порушення, їх оцінку, визначення усіх елементів складу дисциплінарного правопорушення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та обрання конкретного її виду та міри. Ці питання перебувають у виключній компетенції ЦЕКК. При цьому, оцінюючи обставини, Комісія має право на власний розсуд визначити вид і зміст рішення, яке приймається. Такі повноваження Комісії є дискреційними. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

За результатами апеляційного розгляду просить апелянт скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у наданих апеляційному суду письмових поясненнях та представник позивача у судовому засіданні заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, погодились із висновками суду першої інстанції, просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги і просить її задоволити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 здійснює судово-експертну діяльність за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», відповідно до свідоцтва № 26-21/11, виданого Міністерством юстиції України 27.05.2021.

До Міністерства юстиції України надійшло звернення (скарга на дії судового експерта) від генерального директора ТОВ «СКЛОРЕСУРС» Кірічука О. від 18.02.2025 (вх. № 30427-33-25 від 21.02.2025), у якому порушено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 , у зв`язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку під час проведення експертного товарознавчого дослідження, за результатами якого складено висновок експерта від 27.11.2024 № 0511/1 (а.с. 22, 130 т.1).

Підставою для такого звернення на дії судового експерта стало те, що експерт склав висновок від 27.11.2024 №0511/1 у господарській справі №918/1191/24 за позовом ТОВ «ФРАМ-ЛАЙМ» до ТОВ «СКЛОРЕСУРС» про стягнення коштів, який, на думку скаржника, виконаний з порушеннями вимог чинного законодавства України. Зі змісту висновку заявник встановив, що висновок експерта викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Вказує, що у спірних правовідносинах ані позивач (ТОВ «ФРАМ-ЛАЙМ»), ані відповідач (ТОВ «СКЛОРЕСУРС») не мають статусу споживача в розумінні п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», тому застосування експертом як Закону України «Про захист прав споживачів», так і Методичних рекомендацій з проведення судово-товарознавчих експертиз у справах про захист прав споживачів є помилковим. Також, застосування вказаного ДСТУ у спірних правовідносинах є помилковим, оскільки п. 3 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 07.08.2013 № 367 «Про прийняття національних стандартів, ідентичних європейським нормативним документам» визнано таким, що втратив чинність ДСТУ Б В.2.7-107:2008 з 01.01.2015. Також вказує, що поставлені перед експертом питання могли бути вирішені в межах будівельно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів, право на проведення яких у експерта ОСОБА_1 відсутнє.

Відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694, на розгляд дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії було внесено подання та додані до нього документи для розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно експерта.

Відповідно до рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 17.03.2025 № 5 вирішено: - відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 ; - з метою перевірки відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз провести його аналіз. Проведення зазначеного аналізу доручити фахівцям Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України; - витребувати пояснення у судового експерта ОСОБА_1 щодо інформації, викладеної у зверненні (а.с. 129 т.1).

За результатами аналізу висновку експерта від 27.11.2024 року №0511/1 Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз склав Довідку від 21.03.2025 відповідно до висновків якої, встановлено недотримання при його складанні вимог п. 1.4, п. 4.2, п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), із змінами та доповненнями, в частині: - порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта; - вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта товарознавця (що полягає у визначенні причин виникнення дефектів та дій, які спричинили дефекти) (а.с. 117 т.1).

В межах дисциплінарного провадження ОСОБА_1 надав пояснення, зокрема, про те, що при складанні висновку експерта від 27.11.2024 року №0511/1 не було порушено нормативно-правових актів та методики експертних досліджень, а такий висновок експерта є обгрунтованим і об`єктивним (а.с. 121 т.1).

Відповідно до Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.04.2025 за №3 притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 14 Закону України «Про судову експертизу» та застосовано дисциплінарне стягнення у виді «попередження» (а.с. 125 т.1).

Вважаючи протиправним таке Рішення відповідача №3 від 10.04.2025, позивач звернувся із даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 25.02.1994 №4038-XII «Про судову експертизу» (далі - Закон №4038-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція № 53/5), Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5 (далі - Положення №301/5).

Так, у відповідності до ч.1 ст.2 Закону №4038-XII законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Згідно з статтею 1 Закону № 4038-XII, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Частиною 2 ст. 14 Закону №4038-XII визначено, що судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є: 1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи; 2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі; 3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку; 4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи; 5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права; 6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта; 7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки; 8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження; 9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку; 10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта; 11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта; 12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта (частина 3 статті 14 Закону №4038-XII).

Згідно частини 4 ст. 14 Закону №4038-XII, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень: - попередження; - тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю; - припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Аналізуючи викладене вище, притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, відбувається у відповідності до спеціального законодавства, яке визначає діяння, що є дисциплінарним правопорушенням, за вчинення якого судовий експерт може притягуватись до відповідальності.

Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (частина третя статті 8 Закону №4038-XII).

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №4038-XII для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.

Частина восьма статті 17 Закону №4038-XII визначає, що експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.

Відповідно до підпункту 63 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін`юсті.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення № 301/5, ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

До основних завдань Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України віднесено розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (пункт 2 розділу II Положення № 301/5).

Відповідно до п. 10 розділу VІ Положення № 301/5 за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності; 3) припинити дисциплінарне провадження.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК за наслідками розгляду дисциплінарного провадження приймається членами палати за відсутності інших осіб.

Згідно з п. 13 розділу VІ Положення № 301/5 при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Відповідно до пункту 22 розділу VІ Положення № 301/5 рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Таким чином, у ЦЕКК наявні повноваження щодо розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Положення № 301/5 документами, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити: повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва; викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VI цього Положення, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що до Міністерства юстиції України надійшло звернення (скарга) генерального директора ТОВ «СКЛОРЕСУРС» Кірічука О. від 18.02.2025 (вх. № 30427-33-25 від 21.02.2025), у якому порушено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 , у зв`язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку під час проведення експертного товарознавчого дослідження, за результатами якого складено висновок експерта від 27.11.2024 № 0511/1.

Згідно з рішенням дисциплінарної палати ЦЕКК від 17.03.2025 №5 відкрито дисциплінарне провадження.

На засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК, яке відбулось у режимі відеоконференцзв`язку, члени дисциплінарної палати ЦЕКК розглянули питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 та додані документи: подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 05.03.2025; звернення генерального директора ТОВ «СКЛОРЕСУРС» ОСОБА_3 від 18.02.2025 щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності експерта, у зв`язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку під час проведення експертного товарознавчого дослідження, за результатами якого складено Висновок експерта від 27.11.2024 № 0511/1, та додатки до нього, зокрема, копію вказаного Висновку; рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 17.03.2025 № 5 про порушення дисциплінарного провадження; довідку Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України від 21.03.2025, пояснення експерта від 31.03.2025.

Дисциплінарна палата ЦЕКК прийшла до висновку, що в діях експерта наявний склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме вирішення питань, що виходить за межі кваліфікації судового експерта.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила застосувати до судового експерта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді «попередження».

Підставою для накладення стягнення на позивача було зазначено, зокрема, те, що зі змісту Висновку не вбачається, що Експертом було проаналізовано приведені ознаки дефектів, причини їх (дефектів) виникнення та висновки щодо дій, які спричинили виникнення цих дефектів.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 53/5, експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Суд встановив, що перед експертом були поставлені наступні питання:

- Які дефекти (недоліки), наявні у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на Об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс»)?

- Чи є дефекти (недоліки), наявні у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на Об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») істотними та чи можлива подальша належна експлуатація склопакетів з урахуванням наявних недоліків без їх заміни?

- Чи відповідають склопакети (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на Об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») вимогам ДСТУ, нормам, стандартам якості, тощо?

- Які причини виникнення дефектів (недоліків) у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на Об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс»)? Чи є причиною даних дефектів дії зовнішніх факторів або третіх осіб?

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження від 27.11.2024 № 0511/1:

«По першому питанню: У склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») дослідження перелік яких наведено в таблиці 1 наявний дефект (недолік), такий, як розгерметизація.

По другому питанню: Виявлений у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» па користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») такий недолік, як розгерметизація, являється істотним. Подальша належна експлуатація склопакетів з урахуванням такого недоліку, як розгерметизація, може призвести то відповідних руйнувань деталей та матеріалів в середині склопакетів.

По третьому питанню: Склопакети (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») не відповідають вимогам герметичності, пункту 5.16 ДСТУ Б В.2.7-107:2008 Будівельні матеріали. Склопакети клеєні будівельного призначення. Технічні умови.

По четвертому питанню: Розгерметизація у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «СКЛОРЕСУРС» на користь ТОВ «Фрам-Лайн» та встановлені на об`єкті: м. Київ, вул. Звіринецька, 72 (ЖК «Едельвейс») відносяться до виробничого дефекту (недоліку).».

Апеляційний суд враховує, що наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у відповідності до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Відповідно до пункту 4.12, 4.13 Інструкції № 53/5 висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки). У вступній частині висновку експерта серед іншого зазначаються нормативні акти, методики, а також рекомендована науково-технічна та довідкова література з переліку, що затверджується наказом Міністерства юстиції України, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань. Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження. За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені. У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити (п. 4.14 Інструкції № 53/5).

Згідно пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції №53/5 експерт має право, зокрема : указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.

У відповідності до пункту 2.3 розділу ІІ Інструкції №53/5 Експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки його керівника; передоручати проведення експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку; самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

З аналізу зазначених норм вбачається, що експерт має право вказувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення, водночас експерту заборонено вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Згідно матеріалів розглядуваної справи, позивач є атестованим судовим експертом за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».

Відповідно до пункту 1.2 розділу IV «Товарознавча експертиза» Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі – Рекомендації), основними завданнями товарознавчої експертизи є: - визначення вартості товарної продукції; - визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; - визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності;- визначення змін показників якості товарної продукції; - установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; - визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

У пункті 1.3 розділу IV Рекомендацій наведений орієнтовний перелік питань, вирішуваних товарознавчою експертизою, зокрема: - яка вартість об`єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?; - яка вартість об`єктів дослідження при перетині митного кордону України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?; - яке найменування та призначення товарів?; - чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?; - чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?;- які дефекти має конкретний товар?; - чи є ці дефекти істотними?; - чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?; - які умови приймання, зберігання та відпуску товару?; - чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно- технічної документації або зразкам?; - яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?;- яким характеристикам відповідає товар згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності?; - який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?

Зі змісту вищевказаного Висновку експерта від 27.11.2024 за № 0511/1 видно, що перед позивачем питання №4 було поставлене в наступній редакції: «Які причини виникнення дефектів (недоліків) у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «С» на користь ТОВ «Ф» та встановлені на об`єкті:...? Чи є причиною даних дефектів дії зовнішніх факторів або третіх осіб?».

Експерт, відповідаючи на це питання, наводить наступні дані: «Виходячи з проведеного огляду об`єктів дослідження, що розташовані за адресою: ...., експертом виявлено усередині склопакету краплі конденсату, що знаходяться всередині віконної конструкції - причиною цього є розгерметизація склопакета. Відповідно до загальних вимог, всередині склопакету знаходиться адсорбент (вологопоглинач), який знижує вологість повітря або суміші газів всередині склопакета, а якщо склопакет негерметичний і в нього надходить вологе повітря, наповниться вологою і перестане виконувати свою функцію, в результаті чого при зниженні температури склопакет запотіває зсередини. Причиною розгерметизації склопакету є: - Порушення технології виробництва склопакета: у дистанційну рамку засипано недостатню кількість адсорбенту або він поганої якості; - Порушення технології виробництва склопакета: розгерметизація склопакета; - Розгерметизація через пошкодження склопакета. Видимих пошкоджень, сколів та тріщин оглянутих склопакетів не виявлено.

Згідно з вищенаведеним, у представлених склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «С» на користь ТОВ «Ф» та встановлені на Об`єкті: ..., під час дослідження, перелік яких наведено в таблиці 1, виявлено такий дефект (недолік), як розгерметизація.

Виникнення такого дефекту (недоліку), як розгерметизація у склопакетах (у кількості 46 штук), які поставлені ТОВ «С» на користь ТОВ «Ф» та встановлені на Об`єкті: є порушення технологічного процесу виробництва і міг виникнути на етапі складання віконних конструкцій, склеювання деталей, формування виробу, тощо. Цей дефект відноситься до виробничого.».

Аналізуючи приведені ознаки дефектів, причини їх (дефектів) виникнення та висновки щодо дій, які спричинили виникнення цих дефектів, колегія суддів погоджується з твердженням представника відповідача, що експерт-товарознавець не володіє базовими знаннями щодо технології виготовлення склопакетів та не може в категоричній формі вирішувати ці питання.

Колегія суддів зазначає, що визначення причин виникнення дефектів та дій, які спричинили дефекти (а також враховуючи положення п.1.2 та п.1.3 розділу IV Рекомендацій) виходить за межі компетенції експерта товарознавця. У заключній частині експертного висновку від 27.11.2024 №0511/1 (далі – Висновок) наведені відповіді на питання, поставлені на вирішення товарознавчого дослідження. Висновки викладені у категоричній формі. Питання №4 виходить за межі компетенції судового експерта товарознавця, що є недотриманням вимог п.1.2 та п.1.3 розділу IV Рекомендацій, що суд першої інстанції не врахував.

Так, у ході аналізу наданого Висновку встановлено недотримання при його складанні вимог пунктів 1.4, 4.2, 2.3 Інструкції № 53/5, в частині вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта товарознавця (що полягає у визначенні причин виникнення дефектів та дій, які спричинили дефекти).

Судом першої інстанції не враховано, що у рамках правового регулювання та методичних документів компетенція судового експерта-товарознавця чітко окреслена і не охоплює технічний аналіз причин розгерметизації склопакета. У жодному з зазначених вище пунктів Інструкції № 53/5 не міститься функція проведення технічного аналізу технологічних процесів виготовлення дзеркальних дистанційних рамок, хімічного складу герметика чи реального контролю кількості й властивостей адсорбенту. Також, спеціальність «12.1 товарознавство» передбачає вивчення методик оцінки якості, контролю зберігання, визначення вартості та класифікації товарів. Проте, до жодної з цих методик не входить технічна діагностика герметичності чи аналіз виробничих процесів на підприємстві.

Покликання суду першої інстанції на Консультативний висновок від 12.06.2025 з рецензування Висновку №0511/1 від 27.11.2024, який складений ТОВ «ЦЕНТР СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ «НОРМА», не може братись до уваги, оскільки такий не є результатом офіційного судового експертного дослідження, проведеного відповідно до закону, а відтак не може вважатися належним доказом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з твердження суду щодо відсутності порушень при складанні позивачем експертного висновку та приймає до уваги твердженням відповідача про те, що члени дисциплінарної палати ЦЕКК правомірно прийшли до висновку, що в діях експерта – позивача наявний склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 14 Закону №4038-ХІІ, а саме вирішення питань, що виходить за межі кваліфікації судового експерта.

Щодо виду дисциплінарного стягнення, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 13 розділу VI Положення № 301/5, при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Як вбачається з рішення Комісії, визначаючи вид стягнення, яке повинно бути застосоване до позивача, дисциплінарна палата ЦЕКК врахувала допущені ним вищевикладені порушення, їх очевидний характер, що свідчить про очевидну недбалість Експерта. Крім того, при обранні виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарна палата ЦЕКК врахувала: досвід роботи позивача; відсутність дисциплінарного стягнення; на момент прийняття рішення у членів дисциплінарної палати були відсутні відомості про обставини, які б могли свідчити про неможливість позивачем належним чином дотримуватись законодавства.

Колегія суддів вважає, що Комісією було здійснено відповідну оцінку виявлених в діяльності позивача порушень та при визначені дисциплінарного стягнення враховано необхідні критерії, відповідно твердження суду першої інстанції про необґрунтованість рішення Комісії не знайшло свого підтвердження. Розгляд питання про дисциплінарну відповідальність Позивача відбувся з дотримання вимог абзацу 3 пункту 9, пункту 13 розділу VІ Положення, оскільки Комісією прийнято рішення в межах порушень, зазначених у документах, доданих до подання Міністерства.

Відносно питань щодо складу експертно-кваліфікаційної комісії та дотримання процедури дисциплінарного провадження, колегія суддів також зазначає наступне.

Законом України від 10.10.2024 № 4017-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (набрав чинності 15.11.2024), зокрема, внесено зміни до статті 17 Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон). Зокрема, відповідно до статті 17 Закону, склад експертно-кваліфікаційної комісії (далі - ЕКК) затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи. До складу ЕКК входять представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність, та судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п`яти років. ЕКК може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно кваліфікаційної комісії.

Водночас, відповідно до статті 14 Закону за рішенням ЕКК в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об`єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Наказом Міністерства юстиції від 06.12.2024 № 2954/7«Про затвердження складів Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України» затверджено, зокрема склад дисциплінарної палати ЦЕКК з урахуванням вимог нової редакції статті 17 Закону (копії наказів додаються). Голову ДП ЦЕКК було обрано на засіданні 10.03.2025 з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії (протокол засідання додається). Тобто склад ДП ЦЕКК було сформовано відповідно до вимог статті 17 Закону, що забезпечує легітимність її складу та правомочність прийнятих нею рішень.

Участь у засіданні ДП ЦЕКК, яке відбулось 10.04.2025 з розгляду питання дисциплінарної відповідальності Позивача взяли члени ДП ЦЕКК, склад якої затверджено вищезазначеним наказом Міністерства юстиції від 06.12.2024 № 2954/7«Про затвердження складів Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України», з урахуванням вимог нової редакції статті 17 Закону:

ОСОБА_4 - в.о. директора Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України;

Олійник Ірина Юріївна - заступник директора департаменту - начальник відділу організаційно-управлінського забезпечення діяльності НДУСЕ Департаменту експертного забезпечення правосуддя;

Ковальова Юлія Вікторівна - заступник начальника відділу організації роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції;

Стахно Альона Олександрівна - начальник відділу розгляду звернень та надання публічної інформації Департаменту експертного забезпечення правосуддя;

Алєксєйчук Вікторія Іванівна - заступник завідувача з науково-методичної роботи та післядипломної освіти Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;

Журавльова Маргарита Олегівна - заступник директора з експертної роботи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Гуменський Олександр Анатолійович - завідувач відділу технічної експертизи документів, психологічних, почеркознавчих та лінгвістичних досліджень Науково дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України;

Ількова Ніка Володимирівна - завідувач лабораторії економічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Рак Віра Михайлівна - завідувач лабораторії економічних досліджень Науково дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 14 Закону, за рішенням експертно кваліфікаційної комісії, в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об`єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

На зазначене засідання були запрошені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 12.1 - визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів: Михальський Олег Олександрович - завідувач сектору товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності лабораторії економічних, товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; Соколовська Ірина Михайлівна - завідувач лабораторії товарознавчих та транспортно-товарознавчих видів досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Отже, твердження Позивача про відсутність у складу ДП ЦЕКК належних повноважень є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Також апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження Позивача про те, що на момент його притягнення до дисциплінарної відповідальності Міністерство юстиції України повинно було «дочекатися» нових нормативно-правових актів, нібито приведеними у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру», а не керуватися Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 249/26694 (далі - Положення № 301/5).

Так, Положення № 301/5 станом на момент розгляду питання про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, залишалося чинним і підлягало застосуванню в частині, що не суперечить вимогам Закону, до моменту набрання чинності новим підзаконним нормативно правовим актом, який би врегульовував відповідні правовідносини.

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру»» Кабінет Міністрів України, а також інші органи виконавчої влади отримали шестимісячний строк для приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до вимог цього Закону.

Пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону не містить положень про автоматичне припинення чинності раніше прийнятих нормативно-правових актів, зупинення діяльності експертно кваліфікаційних комісій або обов`язок Міністерства юстиції України відкладати розгляд дисциплінарних питань до прийняття нового підзаконного нормативно правового акта.

Міністерство юстиції України у встановлений строк прийняло Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та Порядок розгляду Центральною експертно кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 № 1224/5 ( далі - Наказ № 1224/5), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме - 25.06.2025.

Посилання Позивача на необхідність застосування нормативно-правового акта, який на момент виникнення спірних правовідносин ще не набрав чинності, фактично зводиться до надання такому акту зворотної дії в часі, що суперечить принципу правової визначеності та загальному правилу дії нормативно-правових актів у часі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апелянта (відповідача) про те, що ДП ЦЕКК на момент розгляду питання про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності здійснювала свою діяльність відповідно до вимог, прямо передбачених статтею 17 Закону та на підставі чинного Положення № 301/5 в частині, що не суперечить вимогам Закону, а посилання Позивача на необхідність застосування ще не чинних нормативно-правових актів є юридично безпідставним.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскарженого позивачем рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10.04.2025 за №3 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а отже являється помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, згідно приписів статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наведених вище підстав, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Відносно решта доводів апеляційної скарги відповідача, то такі доводи не впливають на суть висновку апеляційного суду про безпідставність позовних вимог, з наведених вище мотивів.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява № 22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява № 4241/03, пункт 54).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка ухвалює рішення та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України – задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року в адміністративній справі №380/9488/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 12.06.26