Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №727/4866/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4866/26

Провадження № 2/727/1992/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Бринзилі Б.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що відповідач по справі є його матір?ю, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та через тяжкий стан здоров?я потребує сторонньої допомоги і догляду.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 7230/2025 Комунального некомерційного підприємства «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» від 02.09.2025 року, у матері позивача ОСОБА_2 діагностовано: основне захворювання F33.1 - Рекурентний депресивний розлад з помірним перебігом, функціональний діагноз: рекурентний депресивний розлад з вираженою тривожно-депресивною симптоматикою, порушенням сну та періодичними станами вираженої ажитації, наростаючим зниженням рівня особистості; супутнє захворювання : J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, І11.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 11197/2025 Комунального некомерційного підприємства «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» від 28.12.2025 року, у матері позивача діагностовано: основне захворювання F33.2 - Рекурентний депресивний розлад з тяжким перебігом, функціональний діагноз: рекурентний депресивний розлад, біжучий депресивний епізод важкого ступеню, стійкий виражений тривожно-депресивний синдром з вираженою обсесивною симптоматикою, панічними атаками (2-3 р на тиждень), з частими декомпенсаціями та неповними ремісіями між епізодоми, елементами терапевтичної резистентності, суїцидальними ідеаціями, несприятливим клінічним прогнозом, наростаючим емоційно-вольовим зниженням та соціально-трудовою дезадаптацією. Супутнє захворювання : J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, І11.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності.

Вказані захворювання значно обмежують можливість матері самостійно забезпечувати свої життєві потреби, що потребує постійної присутності сторонньої особи, а також щоденного стороннього догляду, нагляду та побутової допомоги.

Із зазначеного періоду (з 2023 року) і по теперішній час позивач постійно здійснює догляд за матір?ю, проживаючи з нею та забезпечуючи їй життєво необхідну допомогу: контроль прийому ліків, супровід у медичні заклади, приготування їжі, виконання гігієнічних процедур, психологічну підтримку та захист.

Позивач перебуває постійно поруч із ОСОБА_2 — готує їжу, супроводжує до лікарів, контролює прийом ліків, виконує побутові й гігієнічні процедури.

Інших дорослих осіб, які могли б здійснювати догляд, не існує.

З батьком, відповідачем по справі, ОСОБА_3 , з самого народження мати не проживала, офіційно була неодруженою, а тому вважає, що при наявності таких відносин, здійснення останнім догляду за матір`ю є не доречним.

Встановлення такого факту для позивача має значення для оформлення прав: на соціальну допомогу відповідно до законодавства; на включення до страхового стажу періоду здійснення догляду.

На підставі вищевикладеного просить суд встановити факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати цей факт юридично значимим для оформлення правового статусу, пільг та інших соціальних гарантій.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при цьому позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 10.05.1994 року.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 7230/2025 Комунального некомерційного підприємства «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» від 02.09.2025 року, у матері позивача ОСОБА_2 діагностовано: основне захворювання F33.1 - Рекурентний депресивний розлад з помірним перебігом, функціональний діагноз: рекурентний депресивний розлад з вираженою тривожно-депресивною симптоматикою, порушенням сну та періодичними станами вираженої ажитації, наростаючим зниженням рівня особистості; супутнє захворювання : J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, І11.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 11197/2025 Комунального некомерційного підприємства «Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні» від 28.12.2025 року, у матері позивача діагностовано: основне захворювання F33.2 - Рекурентний депресивний розлад з тяжким перебігом, функціональний діагноз: рекурентний депресивний розлад, біжучий депресивний епізод важкого ступеню, стійкий виражений тривожно-депресивний синдром з вираженою обсесивною симптоматикою, панічними атаками (2-3 р на тиждень), з частими декомпенсаціями та неповними ремісіями між епізодоми, елементами терапевтичної резистентності, суїцидальними ідеаціями, несприятливим клінічним прогнозом, наростаючим емоційно-вольовим зниженням та соціально-трудовою дезадаптацією. Супутнє захворювання : J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, J44.9 - Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена, І11.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності.

Вказані захворювання значно обмежують можливість ОСОБА_2 самостійно забезпечувати свої життєві потреби, що потребує постійної присутності сторонньої особи, а також щоденного стороннього догляду, нагляду та побутової допомоги.

Позивач постійно здійснює догляд за матір?ю, проживаючи з нею та забезпечуючи їй життєво необхідну допомогу: контроль прийому ліків, супровід у медичні заклади, приготування їжі, виконання гігієнічних процедур, психологічну підтримку та захист. Інших дорослих осіб, які могли б здійснювати догляд, не існує. Батько ОСОБА_1 фактично разом із сім`єю не проживав, участі у вихованні ОСОБА_1 не брав, матеріальної допомоги не надавав та сім`єю не займався, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для отримання соціальних пільг та виплат, на включення до страхового стажу періоду здійснення догляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; г) інвалідність.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю І групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.4, 13, 19, 76-80, 211, 247, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту задовольнити.

Встановити факт здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійного догляду за матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П.С. Гавалешко