Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №724/957/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/957/26

Провадження № 1-кп/724/80/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026262160000014 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Хотин, Хотинського району, Чернівецької області, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, освіта вища, одружений, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, являється особою з інвалідністю третьої групи, військовослужбовець

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2026, приблизно о 08 год. 30 хв., водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen-Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-03 сполученням «Житомир-Чернівці», в адміністративних межах с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, зі сторони м. Хотин Дністровського району Чернівецької області в напрямку до м. Чернівці Чернівецького району Чернівецької області, перевозячи в салоні автомобіля в якості пасажирів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Доїжджаючи до 322 кілометру вказаної автодороги, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пункту 12.1 «Правил дорожнього руху» (далі – Правил), затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, який безпосередньо перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками, що відбулись, а також пунктів 1.5, 2.3 (б) Правил, які лише сприяли допущеним порушенням, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не правильно застосував прийоми керування транспортним засобом, заздалегідь знаючи про те, що на той час покриття автодороги було вкрите ожеледицею, після закінчення виконання маневру обгону їдучого попереду невстановленого досудовим розслідуванням легкового автомобіля, повертаючись на свою смугу руху, змістив керований ним автомобіль в поперечному напрямку на відстані, яка є меншою за відстань необхідну автомобілю для зміщення без утворення заносу, а також застосував гальмування, внаслідок чого відбувся неконтрольований рух автомобіля із подальшим його виїздом за межі проїзної частини дороги вліво, де автомобіль допустив зіткнення із нерухомою перешкодою у вигляді дерева.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля марки «Volkswagen-Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 відповідно до висновку експерта № 76 мд від 06.02.2026, спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я, а саме: закритий перелом 5-6-7 ребер справа.

Окрім цього, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля «Volkswagen-Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , відповідно до висновку експерта № 85 від 16.03.2026 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а саме:

- синців: по задній поверхні у верхній третині правого передпліччя, по тильній поверхні китиці правої руки; по задньо-зовнішній поверхні у верхній третині лівого передпліччя; по тильній поверхні в проекції китиці лівої руки в проекції основи 2-го та 3-го пальців; по передньо-внутрішній поверхні в середній та нижніх третинах правого стегна.

- саден: у верхній третині перенісся; в лівій лобно-вилицевій ділянці; в лобній ділянці по центру на межі з волосяною частиною.

- рани на слизовій нижньої губи в проекції 33-34-го зубів.

- розривів: зв`язок правого зап`ястя із зламом головки ліктьової кістки; спинного мозку на рівні 4-5-го грудних хребців; правої легені.

- зламів: променевої кістки на рівні нижньої третини; ребер справа 2-го по лопатковій лінії; 3-8-го по передньо-підпаховій лінії; 2-7-го по при хребтовій лінії; 11-12-го по лопатковій лінії; зліва 2-10-го по середньо-ключичній лінії; 3-9-го по лопатковій лінії; грудини на рівні між 5-им та 6-им ребрами; правої великогомілкової та малогомілкової кісток.

- крововиливів: на слизовій нижньої губи; в м`які тканини волосяної частини голови збоку її внутрішньої поверхні: в лобно-вилицевій ділянці зліва; в правій вилицевій ділянці; в м`які тканини довкола всіх описаних зламів кісток.

При цьому, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, зокрема від тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалася множинними переломами кісток скелета, розривами внутрішніх органів (легені, спинного мозку) та ускладнились розвитком крововтрати і травматичного шоку, потерпіла ОСОБА_7 померла.

Дану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_5 скоїв у результаті порушення та невиконання вимог п. 12.1, 1.5, 2.3 (б) Правил, які вимагають від водія:

- 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

- 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження та смерть.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та представник потерпілого також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає необхідним допитати обвинуваченого, дослідити матеріали справи, характеризуючі дані та досудову доповідь.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що напередодні ввечері до нього прийшла потерпіла ОСОБА_8 та поросила, щоб він відвіз її маму завтра зранку до лікарні, на що він погодився за умови, що заведеться машина, оскільки були сильні морози. Наступного дня він повіз потерпілих до лікарні в м. Новоселицю. ОСОБА_8 сиділа спереду на пасажирському сидінні, а її мама на задньому сидінні автомобіля. По дорозі до лікарні попереду них рухався автомобіль на повільній швидкості і він вирішив здійснити маневр обгону, перед цим переконавшись про відсутність зустрічного транспортного засобу. Коли вже порівнявся з попутним автомобілем, останній збільшив свою швидкість, тому він також пришвидшився, щоб завершити маневр обгону. Коли повернувся у свою смугу руху, то злегка пригальмував, однак його занесло і він з`їхав у кювет, де автомобіль врізався у дерево. Пояснює, що погодні умови були складними, а дорога в ожеледиці. При цьому зауважує, що рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год, і лише збільшив швидкість під час обгону. Від удару в дерево, потерпілу ОСОБА_7 , яка перебувала на задньому сидінні автомобіля перекинуло в багажник, при цьому потерпіла ОСОБА_8 також отримала ушкодження. Вони намагалися надати першу медичну допомогу ОСОБА_7 , щоб врятувати її, очікуючи на швидку медичну допомогу. Потерпілих забрала швидка медична допомога, і по дорозі ОСОБА_7 померла. Пояснив, що ОСОБА_7 є його двоюрідною сестрою і він дуже шкодує про те, що сталося, щиро розкаюється у вчиненому. Також повідомив, що часто проходить курс лікування через отриманні травми на військовій службі, йому важко ходити, а тому потребує в користуванні автомобілем. Просив при цьому врахувати, що має на утриманні малолітніх дітей, також на його утриманні перебувають діти дружини від попереднього шлюбу, батько яких зник безвісти.

Не зважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його винуватість також підтверджується наступними дослідженими судом доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР від 22.01.2026р. по кримінальному провадженні №12026262160000014, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 286 КК України;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.01.2026р. з фото таблицею та схемою до нього;

- протоколом огляду трупа від 22.01.2026р.;

- роздруківкою з приладу Драгер щодо огляду ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,00 проміле;

- висновком експерта №168 від 02.02.2026р., відповідно до якого в крові ОСОБА_5 етиловий спирт не виявлено;

- протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 22.01.2026р.;

- постановою про визнання та прилучення до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 22.01.2026р.;

- ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.01.2026р. про арешт майна;

- лікарським свідоцтвом про смерть №109 від 23.01.2026р. ОСОБА_7 , смерть якої настала на автодорозі в адміністративних межах села Недобоївці;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- висновком експерта № 85 за період з 23.01.2026 по 16.03.2026, відповідно до якого встановлено тілесні ушкодження отриманні потерпілою ОСОБА_7 під час ДТП, які мали ознаки Тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «Небезпека для життя» та знаходяться в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті;

- висновком експерта № СЕ-19/126-26/962-ІТ, ВІД 30.01.2026 року яким встановлено, що робоча гальмова система, рульове керування, ходова частина та зовнішні світлові прилади автомобіля «Volkswagen-Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані, при цьому несправностей в них, які б могли спричинити дорожньо-транспортну пригоду не виявлено;

- висновком експерта № СЕ-19/126-26/960-ІТ від 30.01.2026 року, згідно якого вартість матеріального збитку становить 208479,36 грн.;

- висновком експерта № СЕ-19/126-26/961-ІТ від 06.02.2026, яким встановлено наявність пошкоджень на автомобілі з правого боку кузова від наїзду на нерухомі перешкоди у вигляді дерева;

- висновком експерта № 76 мд за період з 06.02.2026 по 06.02.2026 відповідно до якого ОСОБА_8 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження Середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я;

- висновком експерта №СЕ-19/126-26/1755-ІТ від 16.02.2026р. про те, що в діях водія ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної події;

- висновком експерта № 104 мд за період з 20.02.2026 по 23.02.2026 про отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.02.2026р. з фототаблицею та схемою до нього;

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи та досудову доповідь прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому та смерть.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Прокурор в судових дебатах просив суд призначити міру покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з іспитовим терміном три роки, а також додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

Представник потерпілого в судових дебатах просив суд призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України. При цьому просив суд не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений займається волонтерською діяльністю, їздить на схід, а тому потребує керування транспортним засобом.

Обвинувачений в судових дебатах просив суд не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки йому важко ходити після отриманого травмування під час несення військової служби, їздить на схід та в табір, де займається з хлопцями. Провину свою визнає у повному обсязі, висловив щирий жаль та пояснив, що дуже обережно керує транспортним засобом.

Захисник в судових дебатах просив суд врахувати як пом`якшуючі обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди та призначити покарання з умовним терміном, при цьому не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що відповідно до закріпленої в ст.12 КК України класифікації є тяжким злочином;

- особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітніх дітей та неповнолітніх дітей дружини від попереднього шлюбу, батько яких зник безвісти під час бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІІ групи, проходив військову службу по мобілізації з 27.01.2015р. по 28.03.2016р., приймав учать в антитерористичній операції з 12.03.2015р. по 28.03.2016р.; проходив військову службу по мобілізації з 26.02.2022р. по 01.12.2022р., брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 21.06.2022р. по 15.08.2022р.; нагороджений медалями: «За жертовність і любов до України», «Ветеран війни», «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність ІІІ ступеня».

- обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди;

- обставин, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме Дністровським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» від 08 травня 2026 року вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є низький, при цьому ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також, як низький. На думку органу пробації, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства можливе та у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання, вважає за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 р., виходячи з того, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, суди при постановленні вироку повинні обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового. При цьому треба мати на увазі, що додаткові покарання можуть приєднуватися до будь-яких видів основного покарання, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

Так, санкцією ч.2 ст.286 КК України, окрім основного виду покарання у виді: позбавлення волі, передбачено й додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або без такого.

На підставі викладеного, дотримуючись принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання у розглядуваному кримінальному провадженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду фактичні обставини доведеного ОСОБА_5 обвинувачення, його суспільну небезпечність та наслідки, а також ураховуючи характеризуючі дані ОСОБА_5 , наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, комплексність яких обумовлюють можливість його виправлення в умовах суспільства, суд доходить обґрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо в умовах суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах строку, встановленого санкцією ч.2 ст.286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу.

При вирішенні ж питання щодо доцільності призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, приймаючи до уваги необережну форму вини підсудного і наслідки вчиненого ним діяння, а також відсутнє свідоме ігнорування правил дорожнього руху, погодні умови, а саме ожеледиця на дорозі, маневр обгону виконувався в дозволеному місці та без перевищення швидкості, визнання ним своєї провини та наявність розписок потерпілих про відсутність претензій морального та матеріального характеру, склад сім`ї та наявність малолітніх дітей, позитивну характеристику за місцем проходження військової служби та місцем проживання, наявність отриманих травм, а також ураховуючи промову підсудного в судовому засіданні й викладену позицію представника потерпілого з означеного приводу, суд в цілому погоджується з висловленими під час судових дебатів позиціями сторін процесу, внаслідок чого доходить висновку про те, що нагальна потреба ОСОБА_5 у водінні автомобіля, оперативне забезпечення вирішення побутових питань його родини, у забезпеченні належного утримання та виховання і навчання неповнолітніх дітей, проходження періодичного лікування є достатніми і обґрунтованими підставами у конкретному випадку для не призначення означеного виду додаткового покарання.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат та арешту майна в силу ст.ст.124-126, ст.174 цього ж Кодексу, відповідно.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.100, 124-126, 174, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення, і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/126-26/962-ІТ від 30.01.2026р. – 3565,60 грн., №СЕ-19/126-26/960-АВ від 30.01.2026р. – 4457,00 грн., СЕ-19/126-26/961-ІТ від 06.02.2026р. – 4457,00 грн., № СЕ-19/126-26/1755-ІТ від 16.02.2026р. – 2674,20 грн., а всього на загальну суму 15153,80 грн. (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три гривні 80 коп.).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.01.2026р., на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 та який належить на праві власності ОСОБА_9 - скасувати.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до квитанції від 22.01.2026р. перебуває на зберіганні на території ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області (вул. Незалежності, м. Хотин) – повернути ОСОБА_5 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_10