Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №716/789/26
Суддя: Вайновська О. Є.
Справа № 716/789/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2026 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юрковецької об`єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
08.05.2026 року позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Морар В.М., звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , загальною площею 47,90 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, та земельну ділянку площею 0,8074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ржавинецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавиці.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.05.2026 року по цивільній справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач відзив не подав, подав заяву про визнання позову, розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності сторін та ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави.
При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, з огляду на положення ст.247 ч.2 ЦПК України.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області вчинено актовий запис №85 від 26.04.2021 року (а.с.10).
За загальними правилами про спадкування (ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст.1220, 1221 ЦК України).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема, на домоволодіння АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адмінмежах Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності серії ЯБ №638808 від 07.03.2006 (а.с.20).
Згідно з заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Ржавинецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Кушнір О.Б. 25.09.2002 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , і вказаний заповіт є чинний (а.с.21).
Згідно з заповітом, посвідченим сільським головою Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області Кушніриком В.Ф. 07.02.2018 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,81 га, кадастровий номер 7321588000:01:005:0007 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вказаний заповіт є чинний (а.с.60).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК України).
01.10.2021. тобто у строк визначений ст.1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 звернувся до Заставнівської державної нотаріальної контори Чернівецької області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на що нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66685827 від 01.10.2021 (а.с.22, 55).
Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є таким, що прийняв спадщину на підставі ч.1 ст.1269 ЦК України.
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, або на виділ частки із спільного майна подружжя — відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Натомість спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2025 року, приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,81 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я померлої (а.с.23,24).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу N 56 від 13 грудня 1995 року.
Згідно з п.4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений 10.03.2026 року КП «Заставнівське бюро технічної інвентаризації» Чернівецької районної ради, домоволодіння АДРЕСА_1 побудовано в 1940 році. Домоволодіння складається з житлового будинку під літ.А (1940) загальною площею 47,90 м.кв., житловою 30,10 м.кв., гаражу під літ. «Б», сараю під літ. «В», літньої кухні під літ. «Г», сараю під літ. «Д», вбиральні під літ. «Е», огорожі №1-2, та його вартість складає 115249,00 грн (а.с.15-19).
На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 одна, що підтверджується довідкою №536 виданою виконкомом Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (а.с.14) та була власником домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується обліковою карткю об`єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки, (а.с.25-26).
Пленум Верховного Суду України у п.9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 43 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: - документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; - виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.
Таким чином, досліджені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 побудоване ОСОБА_2 відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі.
Згідно з листом №10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12, яка є обов`язковою для врахування судами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Як зазначалося, спадщина також складається з права на земельну ділянку площею 0,81 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області (а.с.20).
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України,право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №638808 від 07.03.2006, наявного в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7321588000:01:005:0007, площею 0,81 га, розташованої на території Ржавинецької сільської ради - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.20).
Право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с.30-40), але оригінал правовстановлюючого документу втрачений.
Отже, встановивши під час розгляду справи, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і таким, що прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 7321588000:01:005:0007, площею 0,81 га, розташованої на території Ржавинецької сільської ради - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту шляхом визнання за ним права власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Крім цього, встановивши під час розгляду справи, що спадкодавиця ОСОБА_2 була власником домоволодіння АДРЕСА_1 , але за відсутності правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на домоволодіння на ім`я спадкодавиці позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, не може отримати свідоцтво про право на спадщину через органи нотаріату, суд вважає, що право позивача порушено та підлягає судовому захисту шляхом визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 200, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 328, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.125 ЗК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Юрковецької об`єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7321588000:01:005:0007, площею 0,81 га, розташовану на території Ржавинецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ.А (1940) загальною площею 47,90 м.кв., житловою 30,10 м.кв., гаражу під літ. «Б», сараю під літ. «В», літньої кухні під літ. «Г», сараю під літ. «Д», вбиральні під літ. «Е», огорожі №1-2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Є. Вайновська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua