Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №716/604/16-ц — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/604/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

представника заявника- Фокія Б.В.,

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 за нововиявленими обставинами у справі № 716/604/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа – Заставнівська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Фокія Б.В, звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 за нововиявленими обставинами у справі № 716/604/16-ц.

В обґрунтування заяви представник посилається на те, що вказаним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа – Заставнівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане ОСОБА_4 , державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1356 на ім`я ОСОБА_1 на 2/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане Бурдейною Галиною Петрівною, державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1358 на ім`я ОСОБА_3 на 1/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , 1952 року народження, ОСОБА_3 , 1995 року народження на користь ОСОБА_2 , 1986 року народження, з кожного судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі по 2051,20 гривень.

Як встановлено вказаним рішенням від 24.11.2016, рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.10.2015 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа Заставнівська нотаріальна контора про визнання правочину недійсним, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на частину майна подружжя, визнання права власності на частину спадкового майна, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину та за позовом третьої особи ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , третя особа Заставнівська нотаріальна контора про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, про визнання права власності на частину майна подружжя, про внесення змін до свідоцтв про право власності на спадщину відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання недійсної її заяви, поданої 14.03. 2012 року до Заставнівської нотаріальної контори про відмову від спадщини та не бажання отримувати свідоцтво про право власності на 1/2 частини у спільному майні подружжя, визнанні об`єктом спільної сумісної власності подружжя її та ОСОБА_5 спірного житлового будинку, визнанні за нею право власності на 1/2 вказаного будинку як на майно подружжя, визнанні за нею права власності на спадкове майно після смерті чоловіка, а саме на 1/10 частину вказаного житлового будинку із господарськими спорудами, а також внесенні відповідних змін до свідоцтв про право на спадщину, виданих на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Однак, рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 24.12.2015 вищевказане рішення Заставнівського районного суду від 02.10.2015 року в частині відмови позивачу в позові скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Визнано за позивачем право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. В задоволенні її позовних вимог про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Вказане рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 24.12.2015 слугувало підставою для прийняття рішення Заставнівського районно суду Чернівецької області від 24.11.2016, яким свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.12.2013 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано недійсними.

У зв`язку з цим, представник просив здійснити перегляд рішення Заставнівського районно суду Чернівецької області від 24.11.2016 за нововиявленими обставина, оскільки мав місце факт скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. За наслідками перегляду адвокат просив скасувати рішення Заставнівського районного суду від 24.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі за безпідставністю.

Ухвалою судді від 11.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд рішення за нововивленими обставинами, відкрито провадження у справі.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.03.2026 виключено із переліку третіх осіб без самостійних вимог Заставнівську державну нотаріальну контору Чернівецької області у зв`язку із припиненням її діяльності. Залучено до участі у справі Державний нотаріальний архів у Чернівецькій області, як третю особу на стороні відповідачів, без самостійних вимог на предмет спору.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Фокій Б.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просили їх задовольнити.

ОСОБА_2 та її захисник Гірчак Н.А., ОСОБА_3 , а також представник Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області в судове засідання не з`явилися по невідомій суду причині, хоча належним чином були повідомлені про день, місце та час розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, її представника, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви з таких підстав.

В спірних правовідносинах судом встановлено наступні обставини справи.

25.11.2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Заставнівського районного управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 по місцю його останнього проживання та реєстрації – АДРЕСА_1 відкрилася спадщина на все належне йому майно, до складу якого входить житловий будинок за вищевказаною адресою, оскільки згідно рішення виконкому Товтрівської сільської ради Заставнівського району від 23.09.2008 року №9/78 ОСОБА_5 за життя отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є: його дружина ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 та троє дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .

14 березня 2012 року ОСОБА_2 подала до нотаріуса заяву, в якій повідомила, що відмовляється від прийняття спадщини належної їй частки спадкового майна після смерті померлого чоловіка ОСОБА_5 на користь матері покійного ОСОБА_1 . Також в цій заяві ОСОБА_2 зазначила, що отримувати свідоцтво про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя не бажає та на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя не претендує.

11 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою, в якій зазначила про те, що претендує на виділ 1/2 частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя та просила видати свідоцтво про право власності на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя.

Постановою нотаріуса від 17 жовтня 2013 року №021/02-31 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона відмовилась від прийняття спадщини та на виділ 1/2 частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя не претендує.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 23 грудня 2013 року ОСОБА_1 успадкувала 2/5 частки, а ОСОБА_3 - 1/5 частку житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

В січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 . ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , третя особа Заставнівська нотаріальна контора, в якому просила: визнати недійсною заяву, подану нею 14.03.2012 до Заставнівської нотаріальної контори про відмову від спадщини та не бажання отримувати свідоцтво про право власності на 1/ 2 частини у спільному майні подружжя, де зазначено, що на виділ 1/2 частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя вона не претендує; визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя її та ОСОБА_5 на житловий будинок, який розташований в с. Товтри Заставнівського району і на який видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30. 10. 2008 року на ім`я ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на вказаного будинку як на майно подружжя, визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті чоловіка, а саме на 1/10 частину вказаного житлового будинку із господарськими спорудами, а також внести відповідні зміни до свідоцтв про право на спадщину, виданих на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2015 року в позові ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, про визнання права на частину майна подружжя, визнання права на частину спадкового майна, внесення змін до нотаріальних свідоцтв про право на спадщину відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 2 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення її позову в частині визнання майна, розташованого на АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину у вказаному майні подружжя. В позові ОСОБА_2 про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції (щодо відмови ОСОБА_2 у визнанні недійсною її заяви, поданої 14.03.2012 року до Заставнівської нотаріальної контори про відмову від спадщини та не бажання отримувати свідоцтво про право власності на 1/2 частини у спільному майні подружжя ) залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.

28 квітня 2016 ОСОБА_2 звернулася до Заставнівського районного суду Чернівецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 третя особа: Заставнівська державна нотаріальна контора з даною позовною заявою про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. Посилаючись на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року, просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане Бурдейною Г. П., державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1356 на ім`я ОСОБА_1 на 2/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане Бурдейною Г. П., державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1358 на ім`я ОСОБА_3 на 1/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа – Заставнівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане ОСОБА_4 , державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1356 на ім`я ОСОБА_1 на 2/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане ОСОБА_4 , державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1358 на ім`я ОСОБА_3 на 1/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно з приписами ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Для визначених в п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Постановою Верховного Суду України від 15 листопада 2017 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року в частині задоволених позовних вимог, рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2015 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на частину майна подружжя, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_9 житловий будинок літ. А, загальною площею 160,2 кв. м, житловою площею 95,2 кв. м, гараж літ. Б, літню кухню літ. В, сарай літ. Г, огорожу №1-2, що розташовані по АДРЕСА_1 , на які видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. А, загальною площею 160,2 кв. м, житловою площею 95,2 кв. м, 1/2 частину гаражу літ. Б, 1/2 частину літньої кухні літ. В, 1/2 частину сараю літ. Г, 1/2 частину огорожі №1-2, що розташовані по АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.03.2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 14.02.2020 року, рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2018 року скасовано.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання майна об`єктом права власності подружжя, визнання права власності на частку у майні подружжя, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відмовлено.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.11.2022, право власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку з по господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 – припинено.

Отже наявний факт скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016, що впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у цьому рішенні.

Суд вважає цю обставину підставою для перегляду зазначеного рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 за нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи 24.11.2016 рішення про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 23.12.2013, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на 2/5 частки та відповідно 1/5 частку спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходив з того, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 24.12.2015 визнано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та за ОСОБА_2 (позивачем у даній справі) визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Проте нотаріусом при оформленні свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 не враховано, що частка майна в розмірі, яка входить до спадкової маси належить позивачу на праві спільної сумісної власності подружжя. Отже, нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на майно, 1/2 частка якого належить позивачу на праві спільної сумісної власності подружжя, визначивши частки, на які ці особи не мали право на спадкування.

Приписами ч.3 ст. 429 ЦПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки судом встановлено, що Верховним Судом України скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 по цивільній справі №716/604/16-ц, а в подальшому Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.03.2019, залишеною в силі постановою Верховного суду від 14.02.2020 у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання майна об`єктом права власності подружжя, визнання права власності на частку у майні подружжя; внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відмовлено, то в даних правовідносинах ОСОБА_2 (яка не являється власником 1/2 частки спірного спадкового майна на праві спільної сумісної власності подружжя та відмовилася від прийняття належної їй частки спадкового майна в порядку спадкування за законом на користь матері покійного, ОСОБА_1 ) не наділена будь яким правом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , а отже оспорюваними свідоцтвами, виданими нотаріусом на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 її права не порушено.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Відповідно до ч.3 ст.429 ЦПК України, у зв`язку з спростуванням обставин, встановлених судом під час розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне скасувати рішення Заставнівського районного суду від 24.11.2016 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,247,263-265,268,273,279,354-355,423-429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про перегляд рішення ОСОБА_1 про перегляд рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 за нововиявленими обставинами у справі № 716/604/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Заставнівська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - задовольнити.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Заставнівська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину – скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.06.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА