Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №703/1069/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1069/26

2/703/1313/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «Цикл Фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором 22039000074275 від 27.08.2018 у розмірі 28265,59 грн., судовий збір в розмірі 2622,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 27.08.2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22039000074275.

Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті Банку та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір. Банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов кредитного договору, клієнт підтверджує, що він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті Банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення цього кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього кредитного договору Паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різни пропозицій Банк з метою прийняття клієнтом обґрунтованого рішення про укладення цього Кредитного договору, а також, що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором 22039000074275 від 27.08.2018.

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором 22039000074275 від 27.08.2018 року у розмірі 28265,59 грн. з яких: 16509,59 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3076 грн. - заборгованість по відсоткам; 8680 грн. заборгованість по комісії.

В зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідача встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

17 березня 2026 року від відповідача надійшла заява (клопотання), в якій зазначила, що виконання зобов`язання за кредитним договором припинилися в серпні 2020 року, а позивач звернувся до суду тільки в березні 2026 року, тобто з пропущенням строку позовної давності в 6,5 років. Тому у зв`язку зі спливом строку позовної давності, просила відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

24 березня 2026 року від представника позивача надійшло заперечення на заяву (клопотання) щодо застосування строків позовної давності в цивільній справі.

В якому просив звернути увагу, що відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за Кредитним договором останній платіж за Кредитним договором було здійснено 08.07.2019 у розмірі 4,60 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача. Отже, строк позовної давності у три роки відраховується з 09.07.2019 (моменту, коли відповідач перестав виконувати свої зобов`язання).

Крім того, посилаючись на нормативно правові акти зазначив, що через карантин COVID-19 і воєнний стан в Україні строки позовної давності були законодавчо продовжені. Це означає, що під час дії цих надзвичайних обставин перебіг строків не завершувався у звичайному порядку.

На підставі чого просив залишити клопотання відповідача про застосування строків позовної давності без задоволення та наполягав на задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22039000074275.

Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті Банку та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір. Банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов кредитного договору, клієнт підтверджує, що він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті Банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення цього кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього кредитного договору Паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різни пропозицій Банк з метою прийняття клієнтом обґрунтованого рішення про укладення цього Кредитного договору, а також, що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення.

Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача АТ «Банк Кредит Дніпро» перерахувало кредитні кошти ОСОБА_1 , якими остання активно користувалась.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/21 від «15» грудня 2021 р. позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22039000074275 від 27.08.2018.

Як убачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22039000074275 від 27.08.2018 вона становить 28265,59 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16509,59 гривень; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 3076 гривень; простроченої заборгованості по комісії в розмірі 8680 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правилами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання АТ «Банк Кредит Дніпро» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.

Позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №22039000074275 від 27.08.2018 в сумі 19585,59 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16509,59 гривень; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 3076,00 гривень.

Відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Цикл Фінанс» від АТ «Банк Кредит Дніпро» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року.

Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №22039000074275 від 27.08.2018 в сумі 19585,59 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16509,59 гривень; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 3076,00 гривень, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості по простроченій комісії в розмірі 8680,00 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту в сумі 8680,00 грн., які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення договору в цій частині є нікчемними.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Щодо строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю утри роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

За кредитною угодою перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).

Вказана правова позиція Верховного Суду України викладена у Постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-95цс14, у Постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Позовна давність забезпечує юридичну визначеність правовідносин сторін та остаточність судових рішень, запобігаючи порушенню прав відповідача. Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача, причин унеможливлювали або істотно утруднювали подання позову, вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право не було порушено, суд відмовляє в позові у зв`язку з його необґрунтованістю. В разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами спливла, про що заявила інша сторона, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом досліджено виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем останній платіж за Кредитним договором було здійснено 08 липня 2019 року у розмірі 4,60 грн.

В подальшому жодних платежів по кредиту здійснено не було.

Враховуючи, що відповідачем було здійснено сплату відсотків по 08 липня 2019 року, строк позовної давності слід відраховувати саме від цієї дати.

Разом з тим, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи викладене, ПАТ «Банк Михайлівський» мав звернутися до суду 25 липня 2023 року.

В той же час, 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Верховний Суд, звернув увагу на те, що навіть попри відсутність змін, зумовлених дією воєнного стану на території України і закріплених у Цивільному та Цивільному процесуальному кодексах, суди повинні враховувати такі обставини під час розгляду справи.

Переривання позовної давності настає в разі вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, часткова сплата боргу). Після переривання позовна давність починає відлік заново.

Запроваджений у зв`язку з повномасштабним вторгненням воєнний стан має суттєвий вплив на функціонування правової системи України. Однією з актуальних наразі проблем є питання процесуальних строків і позовної давності, їх розрахунку та можливості поновлення.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 14 травня 2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення».

Проте зазначений Закон набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 04 вересня 2025 року, до цього часу діяли норми щодо зупинення перебігу позовної давності, визначеної ЦК України.

Як вбачається із відтиску штемпеля Смілянського міськрайонного суду Черкаської області позивач звернувся до суду 28 січня 2026 року.

З урахуванням наведених норм суд уважає, що в спірному випадку позивач не пропустив визначену чинним на час звернення законодавством позовну давність.

Відповідно до ч.1 ст.262ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно з платіжної інструкції № СЗ-156 від 28.01.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2622,40 гривень відповідно.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1844,81 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3500 гривень.

Так, судом встановлено, що між адвокатом Гулієвою С.А., та ТОВ «Цикл Фінанс» 25серпня2025 року укладено договір про надання правничої допомоги № 43453613/1.

Витрати про надання правової допомоги документально підтверджені матеріалами справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги та стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2425,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141,247, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22039000074275 від 27.08.2018 в розмірі 19585 грн. 59 коп. гривень; витрати по сплаті судового збору в сумі 1844 грн. 81 коп.; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2425 грн. 19 коп., а всього: 23 855 (двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 59 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Ю. В. Крива