Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №703/3486/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/3486/26

1-кп/703/520/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області кримінальне провадження №12026250350000362 від 09 травня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з професійно технічною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , 2021 року народження, на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , займає посаду стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону у військовому званні «солдат», на момент постановлення вироку, зарахований до ВЧ НОМЕР_2 , без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу під час мобілізації на посаді стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону у військовому званні «солдат», 09 травня 2026 року близько 00 годин 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, який в останнього виник раптово, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового використання транспортного засобу, шляхом відчинення незачинених дверей, проник до салону транспортного засобу – автомобіля «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, 2005 року випуску, власником якого є ОСОБА_7 , а користувачем та фактичним розпорядником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який знаходився припаркований на стоянці, що розташована неподалік вищевказаного будинку. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 за допомогою ключа запалення, який знаходився в салоні автомобіля, привів у дію двигун внутрішнього згоряння механічного транспортного засобу – автомобіля «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , розпочав рух вказаного транспортного засобу та поїхав на ньому в напрямку м. Черкаси, де в подальшому був виявлений працівниками поліції неподалік будинку №47 по вул. Дашкевича в м. Черкаси.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як незаконне заволодіння транспортним засобом, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказав, що дійсно 09 травня 2026 року перебував на лікуванні в психіатричній лікарні в м.Сміла, та щоб подолати стрес, вживав алкоголь, після чого в нічний час, по вул. Юрія Пасхаліна, біля одного з будинків побачив автомобіль «ВАЗ». Підійшовши до даного автомобіля він побачив, що двері автомобіля не замкнуті. Оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, вирішив сісти за кермо та поїхати до м.Черкаси. Проникши через незачинені водійські дверцята до зазначено автомобіля, за допомогою ключа, який знаходився в салоні автомобіля, завів його та поїхав. У подальшому, вказаний автомобіль був повернутий потерпілій. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд кримінального провадження проводити без її участі, щодо міри покарання поклалася на розсуду суду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з`ясування всіх обставин під час судового засідання за відсутності в ньому потерпілої, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, вирішено проводити судовий розгляд без потерпілої.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за клопотанням учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання приймає до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, а транспортний засіб, яким заволодів обвинувачений, повернутий потерпілій у непошкодженому стані; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі; особу обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є військовослужбовцем, отримав поранення під час захисту Батьківщини та проходить військову службу.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Як обставину, що обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.1 ст.289 КК України у виді обмеження волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

У відповідно до ч.4 ст.76 КК України та ч.1 ст.163 КВК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно п.1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, командир (начальник) військової частини (установи) є відповідальним за здійснення організації контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п.4 розділу ІV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, у разі звільнення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з військової служби до закінчення іспитового строку командир (начальник) військової частини (установи) через національного оператора поштового зв`язку України надсилає до уповноваженого органу з питань пробації, який територіально знаходиться за місцем постановки військовослужбовця на військовий облік, наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби та його особову справу для здійснення подальшого нагляду. Уповноважений орган з питань пробації, у триденний строк після отримання особової справи військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, надсилає письмове повідомлення про її отримання та поставлення військовослужбовця на облік.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне контроль за його поведінкою у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій обвинувачений проходить або у подальшому проходитиме військову службу, а у разі його звільнення з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку має бути покладений на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого застосований під час досудового розслідування у вигляді особистого зобов`язання, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час його судового розгляду, не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 3850 гривень 88 копійок та за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 5776 гривень 32 копійок, з урахування не покладення відповідних висновків експертів в основу обвинувачення ОСОБА_4 , слід віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.1 ст.289 КК України, ст.369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17 вересня 2020 року №337, контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Відповідно до ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 (тридцять дві) копійки та на залучення експерта для проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 21124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , залишити за належністю потерпілій ОСОБА_8 , звільнивши її від зобов`язань за зберігальною розпискою;

- військовий квиток № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , копію посвідчення водія № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_4 , виписки із медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_4 , довідку №б/н Коростенської районної військової адміністрації на ім`я ОСОБА_4 , ноутбук марки «Lenovo 4243-F07», USB-перехідник, флеш накопичувач, блок зарядного пристрою марки Xiaomi, мобільний телефон марки «Readmi Note 12 pro», модель 2209116AG, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , телефон НОМЕР_8 , залишити за належністю ОСОБА_4 , звільнивши його від зобов`язань за зберігальною розпискою.

- металева банка, пластикові деталі автомобіля, дактилокарта, паперові конверти з макронакладенням з автомобіля,- які поміщені до сейф-пакету 6284718, упакування ID 3026148422800314, та передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, номер книги обліку речових доказів 383, порядковий номер 5046, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1