Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №646/4403/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/4403/26

№ провадження 2/646/3493/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Скриннік А.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором кредиту № 6763496 у розмірі 8 074,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729,00 грн - сума заборгованості за процентами; 345,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №6763496, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 06.10.2025 по 30.09.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 052403, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "monobank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 052403 - 06.10.2025 21:42:00, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6763496 від 06.10.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 6847e03e-68df-4e50-a5d6-3ff7bd55f902 від 06.10.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 8 074,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729,00 грн - сума заборгованості за процентами; 345,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Ухвалою суду від 21.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у позовній заяві не заперечувала проти розгляду справи без участі позивача.

Відповідач повідомлений про наявність справи у суді шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Згідно із вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 6763496 від 06.10.2025, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 052403.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - кредит), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно п.2.1.1 кредитного договору мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 2.2 кредитного договору визначені параметри та умови кредиту: сума кредиту 2000 грн.; строк кредитування 360 днів; процентна ставка/день (фіксована) 0,95%.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи дату його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.6.2 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п.2.2 договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений п.п. 2.2.4 п.2.2 договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки на надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Відповідно до п.10.5.2 кредитного договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2.2 договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування.

У пунктах 5.5, 5.6 кредитного договору зазначено, що він укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

До позову позивачем надано довідку ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» про ідентифікацію в якій зазначено, що відповідача ідентифіковано ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», а також в ній зазначено одноразовий ідентифікатор - 052403, дату та час відправки ідентифікатора позичальнику - 06/10/2025 21:42:00 та електронну пошту, на яку його було відправлено - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Окрім того, позивачем надано заявку-опитувальник клієнта, який підписаний відповідачем 06.10.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 052403 та Інформаційне повідомлення, що підписано відповідачем 06.10.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 052403.

Також до позову доданий розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідача, складений первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», з якого вбачається, що він охоплює період з 06.10.2025 по 25.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 складає у загальному розмірі 4000,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту -2000,00 грн., заборгованість по відсотках - 1729,00 грн., сума заборгованості за неустойкою - 4 000,00 грн., сума заборгованості за комісією - 345,00 грн.

На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 2 000,00 гривень відповідно до умов кредитного договору № 6763496 від 06.10.2025 позивач надав електронну платіжну інструкцію № 6847e03e-68df-4e50-a5d6-3ff7bd55f902 від 06.10.2025 року, складену ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», довідку №КД-000044395 від 05.03.2026, видану платіжногю системою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та лист №25/02/26-31750 від 25.02.2026, виданий ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (далі - фактор) укладено договір факторингу №25/02/26 за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах прав вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 клієнт відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 в тому числі до відповідача за кредитним договором № 6763496 від 06.10.2025.

На підтвердження оплати за договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 згідно з реєстром прав вимоги №1 від 25.02.2026 позивачем надано платіжну інструкцію №579945924.1 від 25.02.2026.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість відповідача становить 8 074,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729,00 грн - сума заборгованості за процентами; 345,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Отже, як вбачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», яке набуло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», як кредитодавцем, та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, з аналізу зазначених положень випливає, що сторони є рівними в поданні суду доказів, доведенні обставин, які мають значення для справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Зокрема позивач повинен довести обставини, викладені ним в позові, має подати докази на підтвердження цих обставин.

За змістом ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 ст.12 та ч. 1 ст. ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За умовами договору кредитної лінії №6763496 від 06.10.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та О.В, Ковалем, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Вищезазначеним Договором передбачені й інші його умови.

На підтвердження фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 2 000,00 гривень відповідно до умов кредитного договору № 6763496 від 06.10.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 позивач надав електронну платіжну інструкцію № 6847e03e-68df-4e50-a5d6-3ff7bd55f902 від 06.10.2025 року, складену ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, як було зазначено позивачем.

Окрім того, надано довідку №КД-000044395 від 05.03.2026, видану платіжною системою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Європейська платіжна система» підтверджує прийняття та завершення платіжної операції 06.10.2025, номер платежу: 6847e03e-68df-4e50-a5d6-3ff7bd55f902, сума: 2000,00 грн., отримувач: ОСОБА_1- ЕПЗ НОМЕР_2 та лист №25/02/26-31750 від 25.02.2026, виданий ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Відповідно до вищевказаної електронної платіжної інструкції № 6847e03e-68df-4e50-a5d6-3ff7bd55f902 від 06.10.2025 року Відправник: ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»; Отримувач: ОСОБА_1, платіжний інструмент: НОМЕР_2 (VISA), ідентифікатор платника в системі отримувача: b4966ac1-bf84-42e0-908c-08ddbff9fbac; Деталі транзакції: сума - 2000,00 грн, дата та час прийняття до виконання 06.10.2025, дата та час здійснення операції: 06.10.2025, номер замовлення: 6389538372400492566763496.

За результатами витребування доказів з АТ КБ «Приват Банк» судом було з`ясовано, що грошові кошти за кредитним договором (тіло кредиту) на рахунок відповідача ОСОБА_1 , карта № НОМЕР_3 в сумі 2000,00 грн. за період з 06.10.2025 по 09.10.2025 не надходили.

Суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Суд критично оцінює надані позивачем докази, оскільки сама по собі довідка та електронна платіжна інструкція про перерахування грошових коштів, що складені ТОВ «Європейська платіжна система» та Лист ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» не можуть уважатись належним та достатнім доказом на підтвердження фактичного отримання відповідачем кредитних коштів у зазначеній сумі.

Таким чином, з поданого до суду позову та наданих до нього доказів, суд не може пересвідчитися про фактичне перерахування відповідачу кредиту.

Суд не може визнати доведеною ту обставину, яка не підтверджена жодними доказами.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт укладення кредитного договору не є безумовним підтвердженням того, що відповідач отримав грошові кошти та набув статусу боржника. Відсутність доказів фактичного перерахування кредитних коштів (зокрема платіжного доручення, виписки з рахунку, підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок відповідача) не дає підстав вважати зобов`язання відповідача виниклим. Визначення даної суми в кредитному договорі не свідчить про отримання позики, зокрема саме у такому розмірі, і, відповідно, про виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором.

Відсутність доказів перерахування на банківський картковий рахунок відповідача грошових коштів за вказаним кредитним договором унеможливлює встановити: суму наданого кредиту; правильність нарахування процентів, які нараховуються від суми наданого кредиту з дати його отримання.

Таким чином, позивачем не надано доказів того, що на момент переходу до нього прав за договором про надання кредиту на підставі договору факторингу у первісного кредитора, а потім і у нового ТОВ «Фінпром Маркет» існувало право вимоги до відповідача саме в тому обсязі та на умовах, зазначених у реєстрі заборгованостей боржників, в тому числі щодо суми позики і процентів, а також у позовній заяві.

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори, що передбачають виникнення зобов`язань. Однак для виникнення обов`язку з повернення коштів за договором позики чи кредиту, сам факт укладення договору є недостатнім необхідно довести факт отримання грошових коштів позичальником. Такий факт позивачем у даній справі не доведено.

Відповідно до ст. 76 та ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, що можуть бути використані судом для встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін. Докази мають бути належними і допустимими. Надані позивачем документи не відповідають цим критеріям, оскільки не доводять факт отримання відповідачем кредитних коштів, а відтак і факт виникнення грошового зобов`язання.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки суд вважає недоведеними у встановлений законом спосіб перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів, то, відповідно, і право на отримання відсотків за користування кредитними коштами, заборгованості за пенею/неустойкою та комісії у позивача не виникло.

З урахуванням вищевикладеного, суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання, що позов не підлягає задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, тому з відповідача на користь позивача не підлягають відшкодуванню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Шиховцова