Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №630/127/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/127/26

Провадження № 2/630/246/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в :

Представник позивача системою «Електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що позивач ОСОБА_3 випадково, помилившись номером карти, перерахував грошові кошти в сумі 21034,00 грн та 12991,00 грн на картковий рахунок відповідачки. Так як вказані вище кошти передавались без боргових розписок, то дані кошти є безпідставно збереженим майном, тому представник позивача просить стягнути з відповідачки безпідставно набуті і збережені кошти у сумі 34 025,00 грн.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 25.02.2026 було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка надала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечувала та зазначила, що вказані кошти 12949,26грн (та 50 грн комісії) і 20984,00грн (та 50 грн комісії) позивач перераховував їй на виконання усної домовленості, за якою вона надала позивачу ці гроші у готівковій формі, а відповідач перерахував їх їй на картку. Твердження про помилку спростовується тим, що вона надсилала позивачу на його номер телефону через месенджер «Telegram» свої реквізити та суми до сплати. Сам по собі факт перерахування грошових коштів на банківський рахунок іншої особи не свідчить про його помилковість. Позивач не надав доказів, що він звертався з вимогою повернути кошти. Даний позов ОСОБА_3 подав внаслідок того, що за її заявою було відкрито кримінальне провадження проти ОСОБА_3 за фактом викрадення коштів товариства, у якому вона працює. Вважала, що витрати позивача на правову допомогу є явно завищеними. Також, вказала, що її витрати на правову допомогу складають 10000,00 грн.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав, що відсутні докази того, що відповідачка, начебто надавала позивачу готівкові кошти, внаслідок чого у позивача виник обов`язок з перерахування цих грошей на її рахунок. Позивач при переказі коштів помилився з номером карти, а тому перерахував помилково кошти на кратку відповідачки та очікував, що вона їх поверне добровільно. Позивач з відповідачкою знайомі і позивач неодноразово просив повернути гроші, але їх не отримав, а тому звернувся до суду. Даний позов не стосується кримінального провадження, про який заявлене відповідачкою.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та додатково пояснив про те, що йому відомо лише про два випадки перерахування коштів від ОСОБА_3 на картку відповідачки. Таке перерахування сталося внаслідок того, що позивач помилився, коли копіював та вставляв у банківському додатку номер іншої картки, а скопіював помилково номер картки ОСОБА_2 . Кому конкретно та на яку картку позивач хотів перерахувати два рази гроші – представнику позивача не відомо. З якого ресурсу позивач хотів копіювати вірний номер картки – представнику позивача не відомо. Перший раз позивач хотів розрахуватися з кимось за покупку на OLX у сумі 12991 грн, а другий раз робив платіж у своїй діяльності як ФОП на суму 21034 грн. Позивач усно просив відповідачку добровільно повернути гроші у кінці 2025 року.

Відповідачка проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що позивач не надав доказів про помилковість переказу коштів, а також що він звертався до неї або до банку з приводу повернення помилково надісланих грошей. Позов до неї та до її керівника по роботі позивач подав після того, як йому поліцією була пред`явлена підозра у кримінальному провадженні, порушеному за її ініціативою. Позивач перерахував двічі кошти на її картку за їх спільною усною домовленістю – він попросив у неї усю наявну готівку, вона йому таку готівку двічі давала без розписки і пересилала йому номер карти та суму у месенджер, а позивач одразу такі кошти перерахував їй на карту. Вона давала позивачу готівку, оскільки була знайома із позивачем – той постійно був у неї на роботі та на той момент підтримував приятельські відносини з її керівництвом.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідачку, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 03.09.2024 о 12.39 зі своєї карти «Монобанк» банку АТ «Універсалбанк» здійснив переказ 12991,00 грн на карту «ПриватБанк» «Visa» НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 01.04.2025 о 18.36 зі своєї карти «Монобанк» банку АТ «Універсалбанк» здійснив переказ 21034,00 грн на карту «ПриватБанк» «Visa» НОМЕР_1 .

Картка «Visa» 4731219619144011 належить ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 у переписці в месенджерні «Telegram» з абонентом « ОСОБА_4 » телефон НОМЕР_2 (що співпадає з прізвищем та по батькові позивача та телефоном позивача, який зазначений у позові) 03 вересня 2024 року надсилала повідомлення з наступним текстом: «4731219619144011 Величко Диана 12991» та 01 квітня надсилала повідомлення з наступним текстом: «4731219619144011 Величко Диана 20984»

На карті НОМЕР_3 наявне зарахування 03.09.2024 о 12.39 год від Pidbutskyi Oleksii 12941,00 грн з позначкою «комісія 50 грн».

На цій самій карті НОМЕР_3 є зарахування 01.04.2025 о 18.36 год від Pidbutskyi Oleksii 20984,00 грн з позначкою «комісія 50 грн».

В силу положень ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Позивачем та відповідачкою визнано факт перерахування ОСОБА_3 на банківську кратку ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 12991,00 грн 03.09.2024 та 21034,00 грн 01.04.2025 та отримання нею від ОСОБА_3 цих грошей.

Спір між сторонами наявний саме з приводу підстав перерахування грошових коштів.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до частини 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позивач у позові стверджує, що грошові кошти надіслав відповідачці, помилившись номером карти. У судовому засіданні, представник позивача зазначив, що 03.09.2024 позивач хотів розрахуватися за покупку на OLX, але помилково скопіював номер карти відповідачки і гроші надіслав їй, а не продавцю; 01.04.2025 позивач хоті розрахуватися, у своїй діяльності, як ФОП, але теж помилково скопіював номер карти відповідачки і гроші помилково надіслав їй.

Відповідачка стверджує, що за усною домовленістю давала позивачу гроші готівкою, а відповідач одразу пересилав їй на її картку ці кошти. Для цього вона надсилала позивачу на його телефон реквізити своєї карти та суми до сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач у якості доказів надав квитанції про підтвердження грошових переказів на картку ОСОБА_2 .

Позивач у позові не зазначив, кому саме він бажав перерахувати спірні грошові кошти, та на які конкретні картки і з якою метою.

У призначенні платежів за двома переказами позивач не зазначав відомості, які б могли ідентифікувати, що це платіж за певні послуги або товар, а також, що отримувачем має бути інша особа ніж ОСОБА_2 .

Представник позивача у судовому засіданні посилався на те, що позивач за першим платежем хотів розрахуватися за товар, а другий платіж був пов`язаний із діяльністю позивача, як ФОП, але доказів з приводу цього (переписки з іншими особами, рахунки, квитанцій, або повторних розрахунків з іншими особами на такі самі ж суми 12991,00 грн та 21034,00 грн) – позивач та його представник до суду не пред`явили.

У свою чергу, відповідачка ОСОБА_2 надала скріншоти із переписки з позивачем у месенджері, де прізвище та по батькові абонента « ОСОБА_4 » та телефон абонента НОМЕР_2 , співпадають з прізвищем та по батькові позивача та телефоном позивача, який зазначений ним у позові.

Представник позивача не наводив заперечень щодо цього доказу.

З цих скріншотів вбачається, що відповідачка 03 вересня 2024 року надсилала позивачу у месенджер повідомлення з наступним текстом: «4731219619144011 Величко Диана 12991» та 01 квітня надсилала повідомлення з наступним текстом: «4731219619144011 Величко Диана 20984».

Дати, номер картки, та грошові суми у переписці в месенджері відповідають датам, прізвищу та імені отримувача і сумам грошових коштів, які ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_2 .

За таких обставин твердження відповідачки про те, що перекази коштів від ОСОБА_3 були адресовані саме їй, були здійснені на підставі усної домовленості з ОСОБА_5 , і не є помилковими – знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом.

Тому, це спростовує позицію позивача про помилковість переказу та безпідставність набуття ОСОБА_2 12991,00 грн 03.09.2024 та 21034,00 грн 01.04.2025.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 211, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів– відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони: позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026.

Суддя І.М. Сухоруков