Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №570/2192/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2192/26

номер провадження 1-кп/570/265/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12026180000000137 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є раніше судимий:

- 17 жовтня 2024 року Рівненським районним судом за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 не пізніше 12 березня 2026 року, перебуваючи в с. Грушвиця Перша, Рівненського району Рівненської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, придбав, шляхом привласнення знайденого, каміння, яке відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, висновку судової гемологічної експертизи за спеціальністю 17.1 «Дослідження дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння» №СЕ-19/103-26/4495-ФХГД від 08 квітня 2026 року, відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, а саме: каміння природного походження – бурштином у сировині та у декоративних елементах, загальною масою 470,51г., ринковою вартістю 2 683,68 гривень без ПДВ.

В подальшому, тобто з моменту придбання, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, помістив зазначений бурштин у чотири полімерні пакети та не маючи при цьому документів, які б підтверджували законність походження придбаного ним каміння бурштину, став незаконно зберігати його до моменту проведення працівниками правоохоронного органу на підставі ухвали слідчого судді обшуку 12.03.2026 о 22 год. 32 хв., за місцем проживання свого товариша, за адресою: АДРЕСА_2 , без відома останнього, в ході якого у ємності жовтого кольору було виявлено та вилучено чотири полімерні зіп-пакети із вмістом каміння бурштину.

Обвинувачений ОСОБА_4 як під час судового слідства, так і в судових дебатах повністю підтвердив всі фактичні обставини у справі, визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину в незаконному придбанні та зберіганні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, визнав повністю і суду детально розповів про обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушень. Пояснив, що зберігав та придбав бурштин без законних на те підстав, без відповідних документів.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 240-1 КК України, як незаконному придбанні та зберіганні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Також суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною - внесення власних коштів в сумі 30000 грн. на підтримку Збройних Сил України. Обтяжуючі покарання обставини прокурором не заявлено та судом не встановлено.

За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином. Виходячи з наведених характеристик обвинуваченого, а також враховуючи перерахування обвинуваченим коштів на підтримку ЗСУ, суд погоджується з думкою прокурора про можливість призначення покарання за нижньою межею санкції статті. Однак, зважаючи на те, що він вказане кримінальне правопорушення вчинив будучи раніше судимим, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільсьтва.

При призначенні покарання за сукупністю вироків суд виходить з того, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинено під час іспитового строку, встановленого судом відповідно до ст. 75 КК України. Отже, відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України суд призначає покарання у такому випадку засудженому за правилами, передбаченими в статті 71 КК України.

Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України та призначити покарання у виді позбвавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_4 призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року. Остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на п`ять років і 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року, а саме:

- 4 (чотири) полімерні пакетики із камінням ззовні схожим на бурштин-сирець,

- змив із полімерного пакета із камінням, схожим на бурштин-сирець,

- змив із металевої поверхні, де знаходився предмет, схожий на бурштин-сирець.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової гемологічної експертизи в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до майна, яке є предметом кримінального правопорушення - бурштину загальною масою 470,51г, який поміщено в сейф пакет експертної служби МВС №6359791 та знаходиться в ПАТ КБ «Приватбанк», що розташований по вул. Грушевського, 42а в м. Рівне Рівненської області, та конфіскувати вказаний бурштин в дохід держави, відповідно до ст.96-1 КК України, п.2 ч.9 ст.100 КПК України.

Речові докази по справі - змиви - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1