Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №562/1169/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді: Чорного І.А., за участю секретаря судового засідання Бєлявської А.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 . Після її смерті вілкрилася спадщина, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв відповідно до вимог ст. 1268, 1269 ЦК України, подавши своєчасно до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Однак реалізувати своє право на спадкове майно позивач не може у зв`язку з тим, що за тією ж адресою була зареєстрована дочка померлої ОСОБА_2 , яка там не проживає протягом останніх 18 років та з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася. Постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на цілу частку майна матері.

Посилаючись на викладені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати за ним після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву від 27.05.2026, якою підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву від 19.05.2026, якою просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що при житті ОСОБА_3 належав житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить виписка з погосподарської книги с. Будераж Рівненського району Рівненської області від 27.02.2025, за якою згідно погосподарської книги № 2, особовий рахунок НОМЕР_1 , будинок АДРЕСА_1 , рахується за померлою ОСОБА_3 . Крім того згідно даної виписки на день її смерті разом з нею були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_4 , внучка - ОСОБА_5 , дочка - ОСОБА_2 , зять - ОСОБА_6 , внук - ОСОБА_7 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.03.2023 домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , підстава свідоцтво №1-539 про право власності на спадщину від 18.04.2003.

Відповідно до технічного паспорта на указаний житловий будинок, виготовленого 24.12.2022, загальна площа будинку 78,7 кв.м., житлова 57,5 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.01.2016 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 вчасно прийняв спадщину після смерті матері, шляхом подання у визначений строк заяви про прийняття спадщини до Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області, що підтверджується матеріалами спадкової справи №162/2016 до майна ОСОБА_3 . Заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після сметі матері у матеріалах спадкової справи №162/2016 відсутня.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області№ 958/02-71 від 24.12.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку майна ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є: син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , яка зареєстрована за тією ж адресою, що й померла, отже, частка будинку належна кожному з них становить по 1/2.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Державна реєстрація у квартирі сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за адресою реєстрації.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18) та від 28 квітня 2021 року, справа №204/2707/19 (провадження №61-15380св20).

Положеннями ч. ч. 1,6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Із аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем.

Обставини, що ОСОБА_2 , яка зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживала за цією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України та заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала, останньою не заперечуються. Таким чином ОСОБА_2 не може вважатися такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що умови для одержання в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку у позивача відсутні з причин, зазначених вище, тому його вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно за ним при таких обставинах є обгрунтованими. Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Будераж, Рівненського району Рівненської області, а саме на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_3 .

Суддя І.А.Чорний