Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №620/7740/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7740/25 Суддя першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

суддя-доповідач Говорун О.В.

судді: Оксененко О.М., Чуприна О.В.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .

Оскаржуване судове рішення - рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.01.2026.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення позивача від 02.08.2024 № ФЧ56430, для обчислення пенсії станом на 01.01.2023, яка складена відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 620/8378/24, розміру премії з 140% до 35%;

- зобов`язати відповідача, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 620/8378/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розмір премії 140% посадового окладу.

Рішенням суду першої інстанції від 01.01.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлення дорученням Міністра оборони України розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України, не є підставою для включення даного розмірі премії до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а тому, у відповідача відсутній обов`язок для оформлення та видачі позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням премії у розмірі 140 % від посадового окладу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що вказані висновки суду першої інстанції є помилковими та необґрунтованими, позаяк останнім не було враховано того, що зазначений відповідачем розмір премії не відповідає розміру премії, яка фактично визначена Міністерством оборони України на 2023 рік за посадою, яку позивач займав на момент звільнення з військової служби чи прирівняною до неї посадою. При цьому, зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі також не враховано правових висновків викладених Верховим Судом в рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024.

Відповідачем до суду був поданий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, позаяк вони суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 620/8378/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113500319) позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

На виконання вказаного рішення суду відповідач виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 02.08.2024 № ФЧ56430 для проведення перерахунку пенсії позивача (а.с. 7).

У вказаній довідці були визначені такі складові грошового забезпечення позивача: посадовий оклад - 9880,00 грн; оклад за військовим званням (підполковник) - 2150,00 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 5413,50 грн; надбавка особливості проходження служби (68,3%) - 11913,91 грн; надбавка за роботу з таємними документами по формі 3 (10%) - 988,00 грн; премія (35%) - 3458,00 грн. Всього 33803,41 грн (а.с. 7).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірі 140%, визначених виходячи з оновленого посадового окладу та окладу за військовим званням (а.с. 8).

Листом від 06.03.2025 № 5/4006с позивачу було роз`яснено порядок складення та надіслання відповідної довідки. Вказано, що підстав для складання іншої довідки у ІНФОРМАЦІЯ_1 не має (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Як було зазначено вище, на виконання рішення суду по справі № 620/8378/24, відповідач виготовив та направив до пенсійного органу довідку від 02.08.2024 № ФЧ56430 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою заступника начальника ЧЗВ ВСП ЦУ ВСП, 34 тарифний розряд, яку він займав на день звільнення зі служби, у якій розмір премії визначено на рівні 35% (а.с. 7).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірі 140 %, визначених виходячи з оновленого посадового окладу та окладу за військовим званням (а.с. 8).

Листом від 06.03.2025 № 5/4006с позивачу було роз`яснено порядок складення та надіслання відповідної довідки та вказано на відсутність підстав для складання іншої довідки з урахуванням премії у розмірі 140%.

Щодо вказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 1 розд. VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), який набрав чинності з 20.07.2018, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 розділу VI Порядку №260 передбачено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.

Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.

Відповідно до п. 1, абз. 1 п. 2 розд. XVI Порядку №260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

При цьому, пунктом 17 розділу І Порядку №260, який застосовується з 24.02.2022, передбачено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку № 260, Міністром оборони України прийнято Окреме доручення від 01.02.2023 №2683/з, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2023 році встановити, зокрема, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України):

надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

щомісячну премію:

- з 01.01.2023 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення;

- з 01.02.2023 - у розмірах згідно з Додатком 2 до цього доручення (підпункт 1.2 пункту 1 Окремого доручення).

Колегія суддів зазначає, що аналізуючи зміст указаних положень Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, мети його прийняття у поєднанні з положеннями п. 17 розд. І Порядку №260, наявні підстави для висновку, що таке доручення врегульовує правовідносини під час дії воєнного стану, а отже передбачені у ньому виплати є тимчасовими (на період дії воєнного стану), цільовими (з метою належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України), стосуються окремих категорій військовослужбовців.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а, накази Міністра оборони України є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Встановлення надбавки та премії, передбачених наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21 та від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21.

Отже, Окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з щодо зазначення конкретного відсотка премії та надбавки за особливості проходження служби не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.

Даний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.10.2023 у справі №140/5557/22.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом 01.01.2023 саме з урахуванням Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 11.06.2024 у справі № 520/17087/23, від 30.10.2024 у справі № 520/19420/23, від 31.10.2024 у справі №260/3080/23, від 19.11.2024 у справі № 160/28162/23.

Щодо посилань апелянта на висновки Верховного Суду, які сформовані у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, колегія суддів вважає їх безпідставними та не бере до уваги з огляду на їх нерелевантність.

Так, Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, дійшов наступного висновку:

«надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, в якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі Верховний Суд вказав наступні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

1) позивачі - пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ;

2) відповідачем є суб`єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а саме обласний ІНФОРМАЦІЯ_2;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з видачею довідок на виконання рішень судів у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, у яких, на думку позивача, усупереч положенням Постанови № 704 та Порядку № 260 неправильно визначено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення суду, відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби з 65 % до 1 % та премії з 35 % до 10 %, та, як наслідок, зобов`язати на виконання рішення суду скласти та подати до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, в яких на підставі Постанови № 704 та Порядку № 260 указати правильні відсоткові значення згаданих величин.

Ключовим правовим питанням у справі, яка розглядається, щодо якого фактично виник спір, є видача довідки позивачу про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач відмовив у виготовлені запитуваної довідки з урахуванням зазначених у зверненні розмірів додаткових видів грошового забезпечення та обставини встановлення таких саме Окремим дорученням № 2683/з.

Таким чином, рішення від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, на яке посилається апелянт, ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.

Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 316 КАС України).

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з додержанням норма матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 308, 322 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.01.2026- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.М. Оксененко

О.В. Чуприна