Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №420/34744/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №420/34744/25

Суддя: Крусян А.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34744/25

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м. Одеса

Повний текст судового рішення складений: 05.01.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо виплати йому разової грошової виплати до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, в розмірі 1000грн; зобов`язання здійснити перерахунок розміру належної йому разової грошової виплати до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, а саме нарахувати її у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у 2025 - 11805грн. та виплатити на його користь 10805грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, як учасник бойових дій, у 2025 отримав разову грошову допомогу до дня Незалежності України у розмірі 1000грн., яка не відповідає нормам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у задоволенні позову відмовлено, виходячи з того, що позивачу виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України в 2025 році, як учаснику бойових дій, у розмірі, встановленому Постановою №486 та ст.12 Закону України №3551-XII (в редакції Закону № 2983-IX).

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, як і в позовній заяві, зазначено, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги до дня Незалежності України, як учасник бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.06.2019 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни. /а.с.6/

У серпні 2025 позивачу було нараховано та виплачено разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2025 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 1000грн. /а.с.3/

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Правовий статус учасників бойових дій, ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон України №3551-XII).

Так, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України №3551-XII (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, 15.04.2023 набрав чинності Закон України №2983-IX, яким ч.5 ст.12 Закону України №3551-ХІІ викладена в такій редакції: Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Наведені положення Закону України №2983-IX неконституційними не визнавалися і є чинними.

Отже, з 15.04.2023 законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.

При вирішенні справи, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.05.2025 у зразковій справі №440/12216/23, відповідно до яких, аналізуючи аналогічний вид допомоги іншим суб`єктам - особам з інвалідністю внаслідок війни (що жодним чином не впливає на вирішення спірних правовідносин у цій справі) дійшла висновку, що передбачена ч.5 ст.13 Закону №3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб. Зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у п.п.1-4 ч.1 ст.46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.

Таким чином, передбачена ч.5 ст.12 Закону України №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата учасникам бойових дій є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Оскільки нарахування разової грошової виплати учасникам бойових дій встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.

Верховна Рада України може встановлювати, модернізувати або поновлювати зазначений вид державної допомоги, змінювати її розмір, механізми її нарахування та надання, оскільки така допомога не закріплена в Конституції України, а визначається у законах відповідно до соціальної політики держави.

Аналогічний правовий висновок викладений також Верховним Судом у постановах від 15.07.2025 у справі №500/7014/23, від 18.06.2025 у справі №600/7719/23-а, від 05.06.2025 у справі №400/354/24.

З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.04.2025 №486 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань, у 2025 році» (надалі - Постанова №486).

Відповідно до приписів Постанови №486 разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24.08.2025 у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.

Отже, виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік, як учаснику бойових дій, згідно ч.5 ст.12 Закону України №3551-ХІІ мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Постановою №486, а саме, у розмірі 1000грн.

Так, позивач не заперечує, що отримав щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 1000грн., що передбачено Постановою №486.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на час виникнення спірних правовідносин діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua