Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №420/40716/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40716/25

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Дата і місце ухвалення 16.04.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря – Кніш Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року приватне акціонерне товариство “КАМЕТ-СТАЛЬ” звернулось до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000027/1 від 14.11.2025 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000183.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство “КАМЕТ-СТАЛЬ” подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно подання підприємством для митного оформлення документів, які містять три різні числові значення вартості товару на однакових умовах поставки та на одну і ту саму дату, що, на думку суду, підтверджує сумніви митного органу щодо достовірності заявлених числових значень митної вартості товару та обґрунтованість витребування додаткових документів.

Крім того апелянт не погодився з висновками суду першої інстанції стосовно ненадання позивачем до Одеської митниці відповідних документів, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а також стосовно доведення відповідачем наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом.

Апелянт зазначив, що до митного оформлення разом з ЕМД був наданий страховий поліс № TC 19704 від 23.09.2025р., в якому зазначено страхову суму 23 689 131,64 дол.США, що відповідає фактурній вартості заявленій в ЕМД + 10 %. Також був наданий рахунок від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD, датований 29.09.2025р.

Як зазначає апелянт той факт, що страховий поліс № TC 19704 був датований 23.09.2025 р., тобто раніше, ніж рахунок від продавця, не спростовує та не свідчить про не підтвердження митної вартості коксівного вугілля за ціною Контракту та Специфікації (Додатку № 5 від 29.09.2025) в розмірі 156,99 доларів за тону.

Апелянт вказував на відсутність будь-якої цінової (математичної) розбіжності між змістом страховим полісом від 23.09.2025 та комерційним рахунком (комерційним інвойсом) від 29.09.2025 року. Крім того, як зазначив апелянт, на умовах поставки CIF вартість страхування включається продавцем до ціни товару, а отже наданий до митного органу страховий поліс підтверджував, що продавцем до вартості товару вже була включена вартість його страхування.

Щодо того факту, що страховий поліс датований раніше дати комерційного рахунку продавця, позивач пояснив, що це обумовлено виключно специфікою функціонування страхової платформи, на якій дата видачі сертифіката автоматично генерується як дата коносаменту і не може бути змінена вручну, оскільки є частиною шаблону сертифіката.

Апелянт також посилався на те, що він взагалі не може нести відповідальність за повноту відомостей, які наведені у страхових документах, тому що він не є особою, що здійснює страхування.

Щодо подання до митного оформлення Висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією від 06.11.2025 року №2068, калькуляції від 29.09.2025р., а також рахунку від Австралійського контрагента від 29.09.2025р., в яких містяться різні ціни за вугілля, що свідчить, на думку митного органу, про надання документів, що містять розбіжності в числових значеннях митної вартості, позивач зазначив, що митний орган безпідставно акцентує увагу тільки на показнику базової ціни купівлі на умовах FOB, ігноруючи повну ціну товару на рівні 156,99 дол./т, що відповідає кон`юнктурі ринку станом на 29.09.2025, про що зазначено і в ціновому експертному висновку № 2068 від 06.11.2025.

На думку апелянта подані документи не містять розбіжностей, а узгоджуються між собою та дають змогу перевірити правильність заявленої митної вартості за основним методом.

Щодо пов`язаності між собою ПРАТ "КАМЕТСТАЛЬ" та продавця товару, позивач вказав на те, що в декларації митної вартості дійсно була допущена технічна помилка та не було проставлено позначку про пов`язаність покупця та продавця за Контрактом, але при поданні нової митної декларації від 14.11.2025 року ця помилка була усунута, та зазначено у відповідних графах про те, що продавець та покупець пов`язані між собою і що така взаємозалежність продавця та покупця не вплинула на ціну товару.

Апелянт вважає, що митницею було допущено припущення про те, що взаємопов`язаність продавця і покупця вплинула на ціну товару, однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості таке твердження не було обґрунтоване відповідачем, внаслідок чого таке рішення не може вважатись законним та обґрунтованим.

Також апелянт не погодився з правомірністю коригування митницею митної вартості товару за другорядним методом визначення митної вартості, а саме - резервним методом, посилаючись на те, що відомості з інформаційних баз даних не є достатньою підставою для обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості, та свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, що залишено без уваги судом першої інстанції.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що 03.04.2025 року між приватним акціонерним товариством «КАМЕТ-СТАЛЬ» та METINVEST INTERNATIONAL SA був укладений Контракт купівлі-продажу вугілля №MISA-KS-25HVOCS, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти поставку та оплатити товар, з описом, якістю, кількістю та за ціною, зазначеною у відповідних додатках, та відповідно до умов цього Контракту.

Опис товару: вугілля, навалом, відповідно до цього Контракту та додатків до нього, які є його невід`ємною частиною цього Контракту.

Кількість, ціна товару, походження, виробник товару визначаються відповідно до додатків до Контракту.

Умови постачання: CIF Incoterms 2020, порт навантаження – відповідно до додатків до цього Контракту, порт вивантаження: Південний або Південний ТІС, Україна.

Відповідно до Додатку № 5 (Специфікація) від 29.09.2025 року до Контракту від 03.04.2025 року, сторонами була погоджена поставка Товару: коксівне вугілля HVO Semi Soft, країна походження: Австралія; вантажовідправник METINVEST INTERNATIONAL SA, ціна 156,99 USD/т, кількість 137 178,000 мт (+/-5%), сума 21 535 574,22 доларів США (+/-5%), загальна сума з урахуванням толерансу 5% - 22 612 352,93 доларів США.

Умови постачання: CIF FO Південний або Південний (ТІС), Чорне море, Україна, порт погрузки: Ньюкасл, Австралія, порт вивантаження: Південний або Південний (ТІС), Чорне море, Україна. Вантажовідправник: METINVEST INTERNATIONAL SA або експедитор/транспортний агент, що діє від імені вантажовідправника. Вантажоодержувач: ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» (Україна) та/або ПРАТ «ЗАПОРІЖКОКС» (Україна) та/або «ПРАТ «ЮЖКОКС» (Україна).

12.11.2025 року декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Договором була подана до Одеської митниці електронна митна декларація №25UA500130017516U2.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №95637972 від 29.09.2025, коносамент №N-1 від 23.09.2025, висновки про якісні характеристики товару № 202500465781, №202500466255 від 29.09.2025, висновок про вартісні характеристики товару № 2068 від 06.11.2025, документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару – витяги з PLATTS від 30.07.2025, 19.09.2025, 22.09.2025, 23.09.2025, 24.09.2025, 25.09.2025, 26.09.2025, 29.09.2025, розрахунок ціни (калькуляція) від 29.09.2025, повідомлення банку від 14.10.2025, рахунок HVO COAL SALES PTY 416 від 29.09.2025, рахунки за фрахт № 25092025-031, 25092025-032 від 25.09.2025, страховий поліс № ТС 19704 від 23.09.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) № MISA-KS-25HVOCS від 03.04.2025, додаток № 5 до Контракту – специфікація від 29.09.2025, договір з декларантом (з додатковими угодами), договір (контракт) з третіми особами №HVOCS/METS/SS-25/04/01 від 30.07.2025, електронний сертифікат про непреференційне походження товару від 01.10.2025, копія митної декларації країни відправлення №AFE9FMHL3 від 23.09.2025, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500130017516U2 від 12.11.2025.

Митну вартість поставленого товару декларантом визначено за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000339/2 від 09.10.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000183.

У рішенні про коригування митної вартості товарів митницею зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

1) до митного оформлення разом з ЕМД надано страховий поліс № TC 19704 від 23.09.2025р., в якому зазначено страхову суму 23 689 131,64 дол.США, що відповідає фактурній вартості заявленій в ЕМД + 10 %, в той час, як рахунок від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD за номером HVO COAL SALES PTY 4161004264 датований 29.09.2025р., тобто на момент страхування рахунку на оплату ще не було;

2) декларантом подано документ 3016 (Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) від 06.11.2025 №2068 який містить дані аналізу ринку, інформаційних видань та мережі інтернет. В цьому висновку зазначено, що на дату видання рахунку від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD на адресу METINVEST INTERNATIONAL S.A., середній розрахунковий рівень цін на вугілля виробництва Австралія, з характеристиками подібними до вище зазначеного станом на 29.09.2025 року становив 120-121 дол.США/т на умовах FOB, в той час як в наданій калькуляції № бн від 29.09.2025р. базова ціна FOB зазначена на рівні 114 дол.США/т. В рахунку від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 29.09.2025р., зазначена ціна на умовах FOB 112,64 дол.США/т. Тобто до митного органу для підтвердження митної вартості надано документи, що містять розбіжності в числових значеннях митної вартості;

3) декларантом в декларації митної вартості вказано, що покупець та продавець не пов`язані між собою, хоча з відкритих джерел даних відомо, що ПРАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ" (05393085) входить до складу ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

Зважаючи на викладене для підтвердження заявленої митної вартості митний орган запропонував надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.

З огляду на зазначення в декларації митної вартості про те, що продавець та покупець пов`язані особи, митний орган вказав на необхідність надання відповідно до ч.4 ст. 53 МКУ: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Як зазначено у рішенні, листом від 14.11.2025 року № 86476-1/ЗП митний орган повідомлено про відмову від надання додаткових документів.

Зі змісту рішення Одеської митниці від 14.11.2025 року вбачається, що митну вартість поставлених товарів скориговано митним органом у зв`язку з тим, що всі наявні розбіжності не скасовані та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МКУ.

Відповідач зазначив, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

У зв`язку із зазначеним вище митна вартість оцінюваних товарів визначена за резервним методом. Зазначено, що в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товарів співставних з оцінюваними з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик та призначення, країни походження та виробництва – Австралія, виробником HUNTER VALLEY OPERATIONS, ваговими характеристиками, митне оформлення яких здійснено: по товару №1. за резервним методом визначення митної вартості на умовах CIF та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 26.09.2025р., № 25UA500130014866U6 на рівні – 0,2409 дол. США/кг.

Не погоджуючись із рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000027/1 від 14.11.2025 року, а також карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000183, Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» оскаржило їх до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог товариства, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України, та які не містять розбіжності, а тому визнав правомірним та обґрунтованим здійснення митницею коригування митної вартості товару за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом.

Суд першої інстанції посилався на те, що згідно наданого у підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару страхового полісу № TC 19704 від 23.09.2025 року витрати на страхування були розраховані, виходячи зі страхової суми 23 689 131,64 доларів США, що свідчить про те, що при визначенні страхової суми страховик і страхувальник виходили з визначеної вартості товару, тоді як рахунок на оплату від австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD за № HVO COAL SALES PTY 4161004264 датований 29.09.2025 року, тобто був сформований і виставлений після дати укладення договору страхування та видачі страхового полісу.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент страхування об`єктивно не існувало первинного комерційного документа, який би створював грошове зобов`язання покупця перед продавцем у визначеному розмірі, в той час як страховий поліс, який за своїм змістом мав би ґрунтуватися на вже існуючій фактурній вартості, фактично передує її документальному оформленню, що підтверджує сумніви митного органу щодо достовірності заявлених числових значень митної вартості товару.

Також судом першої інстанції враховано те, що поданий декларантом документ 3016 - Висновок про вартісні характеристики товару від 06.11.2025 № 2068 містить відомості про те, що станом на дату виставлення рахунку австралійським контрагентом HVO COAL SALES PTY LTD, тобто на 29.09.2025 року, середній розрахунковий рівень цін на вугілля виробництва Австралія з подібними характеристиками становив 120–121 долар США за тонну на умовах FOB. Водночас у калькуляції без номера від 29.09.2025 року базова ціна на умовах FOB зазначена на рівні 114 доларів США за тонну, а у рахунку від HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 від 29.09.2025 року ціна товару на умовах FOB визначена ще нижче - 112,64 долара США за тонну.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що у пакеті документів, поданих для підтвердження митної вартості, наявні щонайменше три різні числові значення вартості товару на однакових умовах поставки та на одну і ту саму дату, що підтверджує сумніви митного органу щодо достовірності заявлених числових значень митної вартості товару та обґрунтованість витребування додаткових документів.

Також суд погодився з посиланням митного органу, що оскільки позивач входить до складу ТОВ “МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, зазначене надає підстави витребовувати додаткові підтвердження економічної самостійності сторін, обґрунтування відсутності впливу одного учасника на іншого та, за необхідності, провести корекцію митної вартості з урахуванням можливого зв`язку між покупцем і продавцем.

З огляду на надання митному органу листа від 14.11.2025 року, в якому зазначено про те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару надано всі необхідні документи, а вказані в повідомленні митниці розбіжності в документах не можуть впливати на рівень заявленої митної вартості товару, суд дійшов висновку про ненадання позивачем митному органу відповідних документів, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У пунктах 23, 24 статті 4 Митного кодексу України наведено визначення понять «митне оформлення» та «митний контроль». Так, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями ст. 50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч. 4 ст. 52 МК України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Частиною 5 статті 52 МК України передбачено, що декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (ч. 8 ст. 52 МК України).

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За положеннями ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються у випадках визначених цією статтею.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, про: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на зазначені вище положення Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, однак реалізація такого права пов`язана з наявністю обґрунтованих сумнівів щодо достовірності або повноти відомостей, поданих декларантом.

Сумніви митного органу не можуть бути абстрактними або формальними. Вони мають ґрунтуватися на конкретних обставинах, які свідчать про неможливість перевірити числові значення митної вартості на підставі поданих документів, про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, або про відсутність відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Витребовуючи додаткові документи, митний орган повинен зазначити, які саме обставини викликали сумніви, чому ці сумніви не можуть бути усунуті на підставі вже поданих документів, які саме числові значення складових митної вартості є непідтвердженими та які документи необхідні для перевірки відповідного показника.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 року у справі №815/4821/16, але не виключно.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-6 цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта (ч. 7 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз указаних норм свідчить, що у процедурах контролю за митною вартістю предметом перевірки є ціна товару та інші числові складові митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів митниця визначила те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Мотивуючи рішення про коригування митної вартості, відповідач вказував, зокрема, що до митного оформлення разом з ЕМД надано страховий поліс № TC 19704 від 23.09.2025р., в якому зазначено страхову суму 23 689 131,64 дол.США, що відповідає фактурній вартості заявленій в ЕМД + 10 %, в той час, як рахунок від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD за номером HVO COAL SALES PTY 4161004264 датований 29.09.2025р., тобто на момент страхування рахунку на оплату ще не було.

З цього приводу слід зазначити наступне:

Згідно п.п. 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на страхування цих товарів.

У Додатку № 5 від 29.09.2025 року до Контракту від 03.04.2025 року сторонами визначені умови поставки товару: CIF FO Південний або Південний (ТІС), Чорне море, Україна, порт погрузки: Ньюкасл, Австралія, порт вивантаження: Південний або Південний (ТІС), Чорне море, Україна. Вантажовідправник: METINVEST INTERNATIONAL SA або експедитор/транспортний агент, що діє від імені вантажовідправника. Вантажоодержувач: ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» (Україна) та/або ПРАТ «ЗАПОРІЖКОКС» (Україна) та/або «ПРАТ «ЮЖКОКС» (Україна).

За правилами Інкотермс 2020, поставка товару на умовах CIF (Cost, Insurance and Freight) («вартість, страхування, фрахт») поставка відбувається в момент, коли товар потрапив на борт судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити доставку (фрахт) у порт призначення та застрахувати товар на користь покупця від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Відповідно до пункту А5 умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) для перевезення морським або внутрішнім водним транспортом відповідно до Інкотермс 2020, якщо інше не узгоджено сторонами або існує такий звичай, продавець повинен отримати за власний рахунок страхування вантажу з покриттям, що надається відповідно до застереження (С) згідно з умовами страхування вантажів Інституту лондонських страховиків (LMA/IUA) або будь-яких подібних застережень. Страхування має бути оформлено у вигляді договору (контракту) з андерайтерами або страховою компанією, що мають добру репутацію, і надавати покупцю або будь-якій іншій особі, ще має страховий інтерес стосовно товару, право вимоги безпосередньо до страховика.

Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракт). Страхування повинне покривати товар від пункту поставки, визначеного у статті А2, принаймні до названого порту призначення.

Продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи сертифікат, або інше підтвердження страхового покриття.

До митного оформлення декларантом був наданий сертифікат страхування (Certificate of insurance) № ТС 19704 від 23.09.2025 року (Reference insured: SO-1793062/MISA-KS-25HVOCS/APP-5).

Зміст вказаного сертифікату містить посилання на номер Контракту, укладеного між позивачем та METINVEST INTERNATIONAL SA, додаток № 5 до Контракту (специфікація). Також міститься інформація про назву морського судна (M/V JUTTA), номер коносаменту (Bill of lading) – N-1, 23-09-2025, а також загальна сума страхового покриття 23 689 131,64 доларів США, кількість вантажу – 137 178,000 т.

Згідно поданих документів, зокрема, додатку № 5 до Контракту, інвойсу від 29.09.2025 року, загальна сума поставки складає 21 535 574,22 дол. США.

Сума страхування складає 23 689 131,64 доларів США (сума поставки 21 535 574,22 дол. США + 10% (2 153 557,42).

Вказані відомості підтверджують, що сертифікат був оформлений саме на дану партію товару та підтверджує страхування товару, містить інформацію про суму страхування.

Таким чином наданим сертифікатом підтверджено таку складу митної вартості товару, як страхування.

Щодо зауважень митного органу про те, що рахунок від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD за номером HVO COAL SALES PTY 4161004264, датований 29.09.2025 року, тоді як сертифікат страхування виданий 23.09.2025 року, позивач вказав, що це обумовлено виключно специфікою функціонування страхової платформи, на якій дата видачі сертифіката автоматично генерується як дата коносаменту.

Позивач пояснив, що страховий поліс ТС 19704 від 23.09.2025 року фактично був оформлений після укладення Додатку № 5 від 29.09.2025 року до Контракту № MISA-KS-25HVOCS від 03.04.2025 року, але має дату 23.09.2025 року у зв`язку із тим, що автоматично генерується на страховій платформі згідно дати коносаменту N-1 від 23.09.2025 року.

У підтвердження вказаних доводів позивач додатково надав до суду лист METINVEST INTERNATIONAL SA від 03.06.2026 року, в якому Продавець вказав на те, що дата коносаменту є датою переходу ризиків від продавця до покупця при купівлі товару на умовах FOB (поставка вугілля на умовах FOB по ланцюгу постачання до METINVEST INTERNATIONAL SA). У страховій платформі дата видачі сертифіката автоматично генерується як дата коносаменту і не може бути змінена вручну, оскільки є частиною шаблону сертифіката. Крім того, видача страхового сертифіката на платформі – це адміністративний процес, який можна завершити після відправлення судна, але сертифікат все одно відображатиме дату відправлення судна.

Зазначено, що страховий поліс ТС 19704 від 23.09.2025 був оформлений після укладення Додатку № 5 від 29.09.2025 року до Контракту № MISA-KS-25HVOCS від 03.04.2025 року, але має дату 23.09.2025 у зв`язку із тим, що автоматично генерується згідно дати коносаменту N-1 від 23.09.2025.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (у тому числі перевезення та страхування).

Тобто, в даному випадку вартість страхування товару до порту Південний вже була включена продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення, що свідчить про те, що у покупця товару був відсутній обов`язок надавати окремо документи про страхування товару, оскільки страхові платежі, що сплачені постачальником товару, не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості товарів.

В свою чергу наданий сертифікат страхування містить відомості про суму відповідного страхування, здійсненого продавцем, що відповідає фактурній вартості заявленій в ЕМД + 10% та не містить будь-якої цінової розбіжності.

Сам по собі той факт, що рахунок Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD за номером HVO COAL SALES PTY 4161004264, датований 29.09.2025 року, тобто пізніше, ніж дата сертифіката страхування (23.09.2025 року) ніяким чином не впливає на митну вартість товару, тим паче не свідчить про її непідтвердження чи наявність числових розбіжностей.

Враховуючи те, що страхування здійснювалось контрагентом, колегія суддів вважає, що на позивача не може бути покладена відповідальність за повноту відомостей, які наведені у страхових документах, а тому безпідставними є твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах у підтвердження митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що декларантом подано документи, які містять розбіжності в числових значеннях митної вартості, а саме щодо рівня ціни на умовах FOB у Висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2068 від 06.11.2025 року, калькуляції від від 29.09.2025 року та у рахунку від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 від 29.09.2025 року на адресу METINVEST INTERNATIONAL S.A., слід зазначити наступне:

Так, до митного оформлення декларантом був поданий Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 06.11.2025 №2068, який містить дані аналізу ринку, інформаційних видань та мережі інтернет.

Як зазначив митний орган, у вказаному Висновку зазначено, що на дату видання рахунку від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD на адресу METINVEST INTERNATIONAL S.A., середній розрахунковий рівень цін на вугілля виробництва Австралія, з характеристиками подібними до вище зазначеного станом на 29.09.2025 року становив 120-121 дол.США/т на умовах FOB.

В свою чергу в наданій декларантом калькуляції № бн від 29.09.2025р. базова ціна FOB зазначена на рівні 114 дол.США/т., а в рахунку від Австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 29.09.2025р., зазначена ціна на умовах FOB 112,64 дол.США/т.

Судом встановлено, що згідно Додатку № 5 від 29.09.2025 року до Контракту сторонами була погоджена поставка товару «коксівне вугілля HVO Semi Soft, країна походження Австралія», вантажовідправник METINVEST INTERNATIONAL SA, за ціною 156,99 USD/т, у кількості 137 178,000 мт (+/-5%), на умовах CIF FO Південний або Південний (ТІС).

Сума поставки склала 21 535 574,22 доларів США (+/-5%), а загальна сума з урахуванням толерансу 5% - 22 612 352,93 доларів США.

Погоджена у Додатку до договору ціна товару - 156,99 дол./т на умовах поставки CIF FO (порт України) була заявлена до митного оформлення митною вартістю вугілля, визначеною за основним методом – за ціною договору (контракту).

Як вбачається із наданої калькуляції від 29.09.2025 року до інвойсу № 95637972 від 29.09.2025 року, ціна 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO (порт України) складає 156,99 дол./т, та включає в себе: “FOB purchase price” - 114,00 доларів США/мт; “Maritime Freight” – 33,03 доларів США/мт, “All charges” – 3,68 доларів США/мт, “MISA margin” 6,28 доларів США/мт.

Позивач вказав на те, що визначена у калькуляції ціна за 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO (порт України) 156,99 дол./т складається з наступних складових: FOB purchase price” базова ціна купівлі на умовах FOB, яка є основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF (114,00 доларів США/мт), до якої ще додаються: “Maritime Freight” – вартість морського фрахту (33,03 доларів США/мт), “All charges” – інші витрати (3,68 доларів США/мт), “MISA margin” - маржа MISA (6,28 доларів США/мт.).

Таким чином величина 114,00 доларів США/мт, зазначена у калькуляції, на яку посилається митний орган, не є ціною за 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO, яка здійснювалась в даному випадку, а є базовою ціною купівлі на умовах FOB, до якої додаються інші складові та формується ціна на умовах поставки CIF FO, про що зазначено безпосередньо у наданій калькуляції.

Як вказав позивач, рахунок австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 від 29.09.2025, в якому зазначена ціна на умовах FOB 112.64 дол.США/т (базова ціна вказана на рівні 114,00 дол/т, в т.ч коригування ціни за вирахуванням показника сірки, та вологості) – є відображенням ціни в ланцюгу постачання до позивача, та не є в даному випадку ціною митного оформлення.

Суд звертає увагу на те, що ціна за 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO/, визначена у Додатку 5 до договору відповідає ціні за 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO, зазначеній у калькуляції від 29.09.2025 року до інвойсу № 95637972 від 29.09.2025 року.

Будь-які розбіжності у кількісних показних ціни відсутні.

Колегія суддів також враховує, що згідно Висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2068 від 06.11.2025 року, який був наданий декларантом до митного оформлення, виходячи із даних видання «Platts Coal Trade International» середній розрахунковий рівень цін на вугілля виробництва Австралія, з характеристиками, подібними до вище зазначеного станом на 29.09.2025 року становив 120-121 дол.США/т на умовах FOB-порти Австралії. У Висновку зазначено, що з огляду на зазначене та приймаючи до уваги ймовірну вартість фрахту, можна вважати, що рівень цін на вугілля HVO Semi Soft (країна походження Австралія), що імпортується згідно з Додатком № 5 (специфікація) від 29.09.2025 до Контракту № MISA-KS-25HVOCS від 03.04.2025, а саме 156,99 дол. США/т, на умовах CIF FO Південний або Південний (ТІС), Чорне море Україна відповідає кон`юнктурі ринку станом на 29.09.2025 року.

Таким чином вказаним Висновком підтверджено відповідність ціни товарів, що імпортувались позивачем, кон`юнктурі ринку станом на 29.09.2025 року.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача по справі стосовно того, що рахунок австралійського контрагента HVO COAL SALES PTY LTD № 4161004264 від 29.09.2025р., на який посилається митний орган в обґрунтування наявності розбіжностей в числових значеннях митної вартості встановлює умови поставки FOB для METINVEST INTERNATIONAL SA, як покупця, а не для позивача, який не є стороною договору HVOCS/METS/SS-25/04/01 від 30.07.2025 року. При цьому правовідносини із закупівлі товару з боку METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) від інших постачальників можуть мати свої особливості (знижки при збільшенні партії закупівлі, та/або вплив якісних характеристик на зменшення ціни), наявність або відсутність яких позивач не повинен доводити митному органу, як і не повинен доводити рівень цін, що існували для продавця за іншими контрактами, стороною в яких позивач не є.

Подані позивачем до митного оформлення документи не містять ніяких розбіжностей у визначенні ціни за 1 т вугілля на умовах поставки CIF FO, а наданий Висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2068 від 06.11.2025 року підтверджує, що заявлена позивачем ціна відповідає ринковій ціні станом на 29.09.2025 року.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є твердження про наявність розбіжностей в числових значеннях заявленої митної вартості товарів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган посилався на те, що декларантом в декларації митної вартості вказано, що покупець та продавець не пов`язані між собою, хоча з відкритих джерел даних відомо, що ПРАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ" (05393085) входить до складу ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

З цього приводу позивач пояснив, що в декларації митної вартості дійсно була допущена технічна помилка та не було проставлено позначку про пов`язаність покупця та продавця за Контрактом № MISA-KS-25HVOCS, але при поданні нової митної декларації (в додаткових аркушах до ЕМД № 25UA500130017657U7 від 14.11.2025, вн. № 86476) ця помилка була усунута.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, колегія суддів ураховує, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частиною 13 статті 58 МК України передбачено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч. 14 ст. 58 МК України).

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не виконує цього обов`язку, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Письмовими доказами у справі не підтверджується та обставина, що митним органом декларанту надавалось письмове обґрунтування наявності впливу пов`язаних осіб на ціну оцінюваних товарів. Безпосередній вплив вказаної обставини на формування вартості оцінюваного товару не встановлений.

В даному випадку відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви контролюючого органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку митним органом не доведено факту неподання позивачем всіх документів, необхідних для підтвердження митної вартості товарів або факту встановлення у поданих до митного оформлення документах таких розбіжностей або недоліків, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом.

Також відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Узагальнюючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості митної вартості товару, а також картки відмови, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000027/1 від 14.11.2025 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000183 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ”.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 02.12.2025 року № 4500004018 позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 26646,40 грн. та відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2026 року № 4500028053 до суду апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 39969,60 грн., що загалом становить 66 616 грн.

З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань підлягає сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 66 616 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 245, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000027/1 від 14.11.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000183.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства “КАМЕТ-СТАЛЬ” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18б, код ЄДРПОУ 05393085) сплачений судовий збір у розмірі 66 616 грн. (шістдесят шість тисяч шістсот шістнадцять гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2026 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький

Суддя: О.А. Шевчук