Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №280/10986/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10986/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №280/10986/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 10 листопада 2025 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 2017 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). 10 листопада 2025 року позивачу відповідачем призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак при розрахунку розміру пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, що позивач вважає протиправним, оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулась вперше у 2025 році, а тому пенсія повинна бути обчислена із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022-2024 роки. Просить позов задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

04.05.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 16 серпня 2017 року позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII.

У зв`язку із досягненням пенсійного віку 60 років, 10 листопада 2025 року позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила призначити пенсію за віком.

З 10 листопада 2025 року позивачу відповідачем в порядку екстериторіальності призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення, який долучено до матеріалів справи, розмір пенсії позивача розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач через свого представника звернулась до органів пенсійного фонду за місцем фактичного проживання із запитом про надання інформації щодо призначеної пенсії за віком, за результатами розгляду якого Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 04 грудня 2025 року повідомило, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки у випадку позивача проводився перерахунок на інший вид пенсії, а не первинне призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області застосований показник середньої заробітної плати, який враховувався під час перерахунку попереднього виду пенсії. Законних підстав для обчислення позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення немає.

Позивач вважає, що розмір її пенсії має бути розрахований відповідачем як органом пенсійного фонду, яким здійснено призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, у зв`язку з чим звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено судом, позивачу вперше було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991. Такий вид пенсії не входить до правового регулювання Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а визначається виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення» і є спеціальним видом пенсії для конкретно визначеного кола осіб.

Більш того статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Водночас Закон № 1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Таким чином, звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 мала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати, відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду: від 16 червня 2020 року в справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року в справі № 263/6611/17, від 19 січня 2022 року в справі № 528/639/17, від 28 вересня 2022 року в справі № 184/886/17, від 29 березня 2023 року в справі № 240/4170/19, від 08 лютого 2024 року в справі № 500/1216/23.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року в адміністративній справі №280/10986/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова