Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №160/33082/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33082/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (суддя 1-ї інстанції Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/33082/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІДРОДЖЕННЯ” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “С” від 06.10.2025 № 0553910712.

Позовні вимоги було обґрунтовано, з урахуванням заяви про зміну підстав позову (а.с. 83-102), незгодою з оскарженим податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що перевірка проведена з процедурними порушеннями, а позивач не допускав порушення граничних строків розрахунку за операціями з експорту/імпорту товарів. Зокрема позивач зазначає, що перевірка проведення в період мораторію, та без додержання приписів пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України. Наказ про призначення перевірки прийнятий без врахування норм пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та Закону України «Про адміністративну процедуру». Також наказ та акт перевірки не містять підстави її проведення. Крім того, на переконання позивача перевірка не була виїзною, як то вказано в наказі, а тривалість її проведення була порушена. Також позивач зазначає, що у нього не витребувались податковим органом документи, і жодні документи ним не надавались. Окрім того, позивач вказує на неналежну особу, що підписала спірне рішення та розрахунок до нього.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволений.

Відповідачем на вказане рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена у відповідності до норм законодавства, податкове повідомлення-рішення підписане уповноваженою особою, а нормативно – правовими актами не встановлено, що саме уповноважена особа на підписання податкового повідомлення – рішення повинна безпосередньо підписувати і розрахунок до рішення. Доводи позивача про проведення перевірки буз врахування приписів пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України є помилковими та не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Також є безпідставними висновки суду про відсутність підстав для проведення перевірки. Скаржник також зазначає, що перевірка була проведена виїзна, про що зазначено у акті, а встановлене порушення - порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, не спростовано під час розгляду справи.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що доводи апеляційної скарги по суті є аналогічні доводами відзиву, які не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Позивач повідомлений про день, час та місце розгляду справи у відповідності до норм КАС України. Представник позивача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що він єдиний хто може дістатися до офісу підприємства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, відповідно до приписів ст. 313 КАС України, визнала неповажними підстав неявки, що зазначені у клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5312-п від 22.08.2025 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” з 29.08.2025 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 26.09.2022 до 14.02.2025 з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 30.05.2024 до 27.08.2025 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 30.05.2024 № 24-007. Підставою перевірки зазначено в тому числі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складений акт № 3959/04-36-07-12/30699186 від 11.09.2025. Перевіркою становлено порушення товариством ч. 2 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 24-007 від 30.05.2024 в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на поточні рахунки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” від нерезидента Ukragro trade SA, Switzerland (Швейцарія) несвоєчасно надійшли на адресу ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” при виконанні зовнішньоекономічного контракту № 24-007 від 30.05.2024, чим порушено строки, встановлені ч. 5 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції”, п. 42 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”. Неотримання валютної виручки у розмірі 137130,34 дол. США також підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 “Розрахунки з покупцями в іноземній валюті” за контрактом від 30.05.2024 № 24-007, станом ан 27.08.2025 дебіторська заборгованість становить 137130,34 дол. США.

12.09.2025 акт перевірки було надіслано поштою за адресою місцезнаходження ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ”, вручено та зареєстровано 15.09.2025 за вх. № 1067, що підтверджується копією акта перевірки, в якому відсутній підпис керівника ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ”, містиься запис “надіслано поштою”, копією конверту та трекінгом поштового відправлення.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0553910712 від 06.10.2025, яким до ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 4029416,47грн.

Скаргу ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” на податкове повідомлення-рішення № 0553910712 від 06.10.2025 було залишено без розгляду рішенням ДПС України № 32574/6/99-00-06-01-03-06 від 12.11.2025.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду зі цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для проведення перевірки, а також здійснення зміни виду проведення перевірки, а саме з виїзної на невиїзну без прийняття відповідних рішень. Окрім того суд встановив відсутність допущеного позивачем встановленого порушення, оскільки його допустив нерезидент.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджуються з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Спірним у справі є питання правомірності нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії мораторію, а також проведення перевірки з процедурними порушеннями.

Щодо доводів позивача, про неврахування податковим органом положення пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно матеріалам справи, наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5312-п від 22.08.2025 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ”” призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” з 29.08.2025 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 26.09.2022 до 14.02.2025 з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 30.05.2024 до 27.08.2025 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 30.05.2024 № 24-007.

Так нормою пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім зокрема документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів). (пп. «б» пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України)

Також відповідно приписам пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій на проведення документальних перевірок платників податків податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, або податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України, або податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Враховуючи зазначені норми, ними встановлений мораторій, крім зокрема і документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Отже у спірних правовідносинах відсутні підстави для неможливості проведення перевірки з підстав запровадження мораторію. Доводи позивача з цього питання не ґрунтуються на нормах законодавства.

Щодо доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про відсутність підстав для проведення перевірки.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі Закон № 2473-VIII), Національний банк України доводить до відома уповноваженої установи (її уповноваженої особи) документ, в якому зафіксовано виявлене ним порушення валютного законодавства, шляхом вручення під підпис/надсилання поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або надсилання на адресу електронної пошти уповноваженої установи, або оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовим актом Національного банку України.

У акті перевірки зазначено, що податковий орган отримав інформацію від Національного банку України від 17.01.2025 №25-0005/4070 та від 18.02.2025 №25-0009/12372 про порушення ТОВ «Відродження» валютного законодавства.

Ця обставина не спростована, а отже висновки суду про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” є помилковими.

Доводи позивача про те, що наказ про призначення документальної виїзної перевірки прийнятий без врахування приписів пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та Закону України «Про адміністративну процедуру» є безпідставними, а ці норми не регулюють питання оформлення наказу податковим органом.

Щодо доводів позивача з якими погодився і суд першої інстанції, що перевірку ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” було проведено у приміщенні контролюючого органу, тобто фактично було змінено вид перевірки з виїзної на невиїзну без видачі відповідно наказу.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено, що контролюючі органи мають праві або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до приписів п. 81.1 ст. 81 ПК країни, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до приписів ст. 86 ПК України, результати перевірки офорлюються у формі акту або довідки.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем було прийнято наказ №5312-п від 22.08.2025 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ”” та призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” з 29.08.2025 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 26.09.2022 до 14.02.2025 з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 30.05.2024 до 27.08.2025 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 30.05.2024 № 24-007. (а.с. 62)

За результатами перевірки був складений акт № 3959/04-36-07-12/30699186 від 11.09.2025, у якому зазначено, що проведено документальну виїзну позапланову перевірку. У акті зазначено, що копію наказу отримано уповноваженою особою товариства (Погонюком Є.М.). З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 22.08.2025 особу за довіреністю ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” Погонюка Є.М. Перевірку проведено з відома директора. (а.с. 65).

Таким чином доводи позивача про те, що було змінено вид перевірки з виїзної на невиїзну, не підтверджується жодними доказами.

Направлення акту перевірки поштою та відсутність доказів складання податковим органом акту про відмову у його підписанні платником податків, не може свідчити про те, що було змінено вид перевірки, оскільки акт перевірки не складається у присутності платника податків та за місцем проведення перевірки.

Доводи позивача про порушення тривалості проведення перевірки ґрунтуються на допущеній технічній помилки у акті перевірки, а отже є безпідставними.

Щодо доводів позивача про те, що спірне податкове повідомлення-рішення та розрахунок до нього підписала неуповноважена особа.

Відповідно до абз. 2 пп. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 ПК України, у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже вказані норми ПК України визначають осіб, які можуть підписати податкове повідомлення-рішення, і ними є керівник, або його заступник, або уповноважена особа контролюючого органу.

Повертаючись до обставин справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення підписала уповноважена особа, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №666 від 06.06.2025. (а.с. 71-75)

Підписання розрахунку до податкового повідомлення-рішення безпосередньо керівником або його заступником, або уповноваженою особою не передбачено ПК України.

Таким чином доводи позивача про підписання спірного рішення та розрахунку неуповноваженою особою спростовані матеріалами справи та нормами законодавства.

Щодо доводів позивача про те, що нормами Закону № 2473-VIII не передбачена відповідальність резидента за несвоєчасне виконання своїх обов`язків нерезидентом.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Враховуючи зазначене, спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом України "Про валюту і валютні операції", і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та операцій з експорту та імпорту товарів.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції з аналогічних правовідносинах викладених зокрема у постановах Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 та від 29.08.2024у справі №280/7416/23.

Так перевіркою встановлено, що грошові кошти за товар від нерезидента Ukragro trade SA, Switzerland (Швейцарія) несвоєчасно надійшли на адресу ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” при виконанні зовнішньоекономічного контракту № 24-007 від 30.05.2024, чим порушено строки, встановлені ч. 5 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції”, п. 42 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”.

Також згідно акту перевірки, грошові кошти за товар від нерезидента Ukragro trade SA, Switzerland (Швейцарія) несвоєчасно надійшли на адресу ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” при виконанні зовнішньоекономічного контракту № 24-007 від 30.05.2024 надійшли за ВМД від 26.08.2024 №24UA500130024044U0 на суму 197704,60дол. США (загальна сума ВМД 378171,40дол.США). граничний строк надходження виручки 23.12.2024; за ВМД від 26.09.2024 №24UA5001300245314U2 на суму 41539,74дол. США, граничний строк надходження виручки 23.01.2025; за ВМД від 26.09.2024 №24UA5001300245315U2 на суму 17886,00дол. США, граничний строк надходження виручки 23.01.2025;

Неотримання валютної виручки у розмірі 137130,34 дол. США також підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 “Розрахунки з покупцями в іноземній валюті” за контрактом від 30.05.2024 № 24-007, станом ан 27.08.2025 дебіторська заборгованість становить 137130,34 дол. США.

Зазначені обставини позивачем не спростовувались. Доказів наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження строків розрахунку в іноземній валюті по контрактам ні до перевірки ні до суду надано не було, як не було надано і сертифікату про форс-мажорні обставини.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів доходить висновків, що спірне рішення податкового органу про застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків ЗЕД є правомірним і обґрунтованими.

Розмір пені в сумі 4029416,47грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення не є спірним.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/33082/25 скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак