Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №280/7449/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7449/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р. (суддя Артоуз О.О) в адміністративній справі №280/7449/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди її роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р. до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 23 листопада 2023 р., із урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що з 23 листопада 2023 р. отримує пенсію за віком, під час призначення якої відповідачем протиправно не зараховано до її страхового стажу періоди роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р. у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення”, посилаючись на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше за період з 01 січня 2004 року, застосовується виключно в частині визначення права па пенсію за віком па пільгових умовах та за вислугу років.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

В обгрунтвання вимог апеляційної скарги вказано про порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки отримання листа, не змінює момент, з якого позивачка дізналася про порушення своїх прав, а є лише часом, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права. Також вказано, що позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України

«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше за період з 01 січня 2004 р., застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, як це передбачено статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому відсутні підстави для зарахування позивачці в подвійному розмірі періодів її роботи відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 р. у справі № 280/2348/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 923010155745 від 30 листопада 2023 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 листопада 2023 р. щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із урахуванням норм Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, що діяла до ухвалення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VІІІ від 02 березня 2015 р.

Рішенням № 9230110155745 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі рішення суду з 23 листопада 2023 р. На звернення позивачки листом № 9295-8979/М-02/8-0800/25 від 03 червня 2025 р. відповідачем повідомлено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше за період з 01 січня 2004 р., застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком па пільгових умовах та за вислугу років, в зв`язку із чим періоди роботи з 01 січня 2004 р. зараховано до загального страхового стажу відповідно до вимог статті 24 Закону №1058.

Не погодившись із не зарахуванням періодів роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р. до страхового стажу у подвійному розмірі, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції щодо строку звернення до суду вказав, що відповідачем не доведено, що позивачка з моменту призначення їй пенсії була ознайомлена із її розрахунком, тобто, обізнана про не зарахування їй до страхового стажу періодів роботи в подвійному розмірі. По суті спору суд зазначив, що оскільки є чинною редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачає обчислення певних періодів роботи в подвійному розмірі, у відповідача наявний обов`язок зарахувати до страхового стажу позивачки в подвійному розмірі період її роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачкою строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

Верховний Суд в постанові від 14 квітня 2026 р. у справі № 200/5167/25 вказав, що у пенсійних спорах, перебіг строку звернення до суду визначається не формальною датою, з якої здійснюється нарахування, а моментом, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Якщо рішення про обчислення пенсії не було доведене до відома особи, строк не починає свій перебіг до моменту отримання відповідної інформації.

Про порушення своїх прав в частині не зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи, позивачка дізналася з листа відповідача від 03 червня 2025 р. (а.с.4), до суду із позовом звернулася 20 серпня 2025 р., тобто у встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства шестимісячний строк, тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки в подвійному розмірі періодів її роботи, слід зазначити наступне.

01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", частиною 4 статті 24 якого визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 р. застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До моменту ухвалення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійні відносини регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 р. №1788-XII.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 р. у справі № 689/872/17 доводи про те, що пільговий стаж за період після 01 січня 2004 р., не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відхилив, зазначивши наступне:

"Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Нормами ст.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років. Водночас, при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 р. у справі №160/14078/22 також вказано про наявність підстав для зарахування у подвійному розмірі періодів роботи до стажу у відповідності до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" після 01 січня 2004 р.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Кабінетом Міністрів України постановою №637 від 12 серпня 1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, приписи якого передбачають, що коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Записами наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , довідками №392, 393 від 30 жовтня 2023 р., №397 від 09 листопада 2023 р., № 401 від 13 листопада 2023 р., актом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №0800-1102-1/6516 від 05 грудня 2023 р. підтверджується, що позивачка з 01 квітня 2002 р. по 30 листопада 2010 р. працювала на посаді медичної сестри приймального покою

Запорізького міського психоневрологічного клінічного диспансера, а в період з 13 грудня 2010 р. по 13 листопада 2023 р. на посаді сестри медичної приймального відділення КУ «Обласна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради (а.с. 6,7, 34 -41)

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком Форми РС – право, позивачці в одинарному розмірі зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01 січня 2004 р. по 30 листопада 2010 р., з 13 грудня 2010 р. по 31 жовтня 2023 р. (а.с.5).

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивачки в подвійному розмірі періодів її роботи в психіатричному закладі після 01 січня 2004 р.

Водночас, судом першої інстанції невірно зобов`язано відповідача зарахувати позивачці в подвійному розмірі періоди її роботи з 01 січня 2004 р. по 31 жовтня 2023 р. включно, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено роботу позивачки в психіатричному закладі з 01 січня 2004 р. по 30 листопада 2010 р. та з 13 грудня 2010 р. по 31 жовтня 2023 р., що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції у відповідній частині, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р. в адміністративній справі №280/7449/25 - змінити, зазначивши в абзацах другому та третьому його резолютивної частини періоди роботи ОСОБА_1 "з 01 січня 2004 р. по 30 листопада 2010 р. та з 13 грудня 2010 р. по 31 жовтня 2023 р."

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 р. в адміністративній справі №280/7449/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий