Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №541/964/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/964/26

Номер провадження 2/541/1144/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

23 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначила, що позивач 21 червня 2019 року зареєструвала шлюб з відповідачем в Миргородському відділі ДРАЦС ГТУЮ в Полтавській області про що зроблено запис № 134. Від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб не припинено. Позивач не проживає з чоловіком понад місяць і майже не підтримує з ним відносин, крім питань пов`язаних з вихованням дитини. Син проживає з позивачем і повністю перебуває на її утриманні, що визнається відповідачем. Відповідач не допомагає позивачу матеріально забезпечувати сина, ухиляється від надання грошової допомоги, тому позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом. Відповідач працездатний, здоровий, інших утриманців не має, є військовослужбовцем ЗСУ і отримує грошове забезпечення. А тому він може і зобов`язаний надавати допомогу у відповідності до вимог СК України. Дитина потребує матеріального забезпечення, позивач тимчасово не працює. Позивач просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2026 року відкрито у даній справі спрощене позовне провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити (а. с. 25).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав.

Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи відсутність заперечень позивача проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 листопада 2024 року Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 5). Дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на утриманні позивача (а.с. 12).

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних длярозвитку дитини.

Положенням ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Причому обов`язок утримувати дитину є рівним обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідач ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина, відзив на позовну заяву не надав, відповідач не надав до суду обґрунтувань щодо заперечень сплачувати аліменти на утримання сина.

За вимогами ст. 182 СК України суд при визначенні розміру враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Проте, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно зі ст. 77 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Положенням ч. 1 ст. 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову і стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 79, 191 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Таким чином, у даному випадку аліменти необхідно стягнути з 23 березня 2026 року.

Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 84, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 288, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 23 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська