Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №538/992/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер № 538/992/26

Провадження № 1-кп/538/152/26

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лохвиця клопотання прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170560000105 від 15 лютого 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красна Поляна Чорноморського району Кримської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, на утриманні осіб немаючого, непрацюючого, раніше не судимого, утримується в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" (запобіжний захід обрано 18.02.2026 у виді тримання під вартою),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

13 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170560000105 від 15 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 складено обвинувальний акт, який підписаний та затверджений 13 травня 2026 року прокурором Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 (а.с. 1-12). Цього ж дня обвинувальний акт, згідно розписок, отриманий підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_6 (а.с. 13-14).

13 травня 2026 року обвинувальний акт з додатками надійшов до Лохвицького районного суду Полтавської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у справі визначено суддю ОСОБА_1 (а.с. 16).

13 травня 2026 року ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 14 травня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.

Ухвалою Лохвицького районного суду від 14 травня 2026 року, за клопотанням прокурора, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою Лохвицького районного суду від 14 травня 2026 року у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.

11 червня 2026 року прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Таке клопотання мотивує тим, що є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і буде запобігати вчиненню інших кримінальних правопорушень, на його думку, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпіла у кримінальному провадженні ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, заслухавши думку прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 183 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Тобто, прокурор обґрунтовуючи підставність продовження строків тримання під вартою повинен довести, що ризики визначенні ст.177 КПК України не зменшилися, або ж з`явилися нові.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 лютого 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 квітня 2026 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2026 року включно.

14 травня 2026 року ухвалою Лохвицького районного суду ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

11 червня 2026 року прокурор подав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Метою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти тиск на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд дійшов висновку, що з часу взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту розгляду вказаного клопотання, не змінилися обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом ( ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п,32, Series А, №182).

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, пов`язане із заподіянням смерті іншій особі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

При цьому обвинувачений є особою середнього віку, має стан здоров`я, який дозволяє йому вчинювати активні фізичні дії, постійного місця роботи не має, не навчається, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей чи інших осіб на утриманні не має, зловживає алкогольними напоями.

Підстави для продовження строків тримання під вартою, вказані прокурором, суд вважає належним чином обґрунтованими і вмотивованими. Разом з тим, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

При цьому, ризиками, які дають підстави для продовження запобіжного заходу слід вважати наступне: зважаючи на суворість покарання, яке йому загрожує, адже санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, до того ж усвідомлюючи, що буде позбавлений волі на тривалий час (до 10 років) за вчинення тяжкого злочину, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин; може вільно скористатися введеним на території України воєнним станом і покинути територію України, що в подальшому унеможливить його виклик та прибуття до слідчого та/або суду, а своєчасна неявка для проведення процесуальних дій може істотно перешкодити виконанню процесуальних рішень по провадженню. ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, тому коли останній реально буде на свободі, неможливо буде отримати повні та об`єктивні показання свідків у цьому кримінальному провадженні та використати їх в якості доказів під час судового розгляду кримінального провадження по суті, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків та потерпілої у вказаному кримінальному провадженні. ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він не працює та має багато вільного часу, окрім цього, може не виконувати покладенні на нього процесуальні обов`язки, не виконувати процесуальні рішення, незаконно впливати на інших осіб, які на сьогодні не допитані та може продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення, перебуває у працездатному віці, має стан здоров`я, який дозволяє йому вчиняти активні фізичні дії та у його власності відсутнє коштовне майно та будь-які інші матеріальні активи для існування.

Судом обставин, які могли б підвердити можливість запобігання, зазначеним у ст. 177 КПК України ризикам, шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, на відповідній процесуальній стадії не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, стан його здоров`я, беручи до уваги, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, що виправдовує тримання ОСОБА_4 під вартою, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.

За приписами п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи неведене вище, суд не вбачає підстав до визначення розміру застави.

Таким чином, клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 15 червня 2026 року по 13 серпня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику – для відома, та скерувати до виконання начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_8