Суд: Зіньківський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 04 червня 2026 р.
Справа: №530/907/26
Суддя: Ситник О. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 530/907/26
Номер провадження 3/530/214/26
05.06.2026 Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О. В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, місце проживання якої зареєстровано та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
встановив:
15.04.2026 року о 14 год. 0 хв ОСОБА_1 в умовах військового стану затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 знаходилася у місці розташування військової частини за місцем несення служби в стані алкогольного сп`яніння і при виконанні службових обов`язків, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з`явився , вину у вчиненні даного правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення ,оскільки 15.04.2026 року він не перебував у стані алкогольного сп`яніння ,жодних медичних досліджень на виявлення, ознак сп`яніння із ним не проводилось ,крім цього він має вади слуху та нічого не чує про що подав суду письмове клопотання.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення:
1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;
2) поява військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;
3) виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;
4) відмова військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст.172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за: дії, передбачені ч. 1 та ч. 2 цієї статті, вчинені особою яку, протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення додані наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії А7097 №282 в якому зазначено, що 15.04.2026 року, о 14 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебував на території військової частини НОМЕР_1 з характерними ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.с.1-3).
-висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння складений лікарем КП “Полтавський обласний центр терапії залежностей” Полтавської обласної ради згідно якого вбачається перебуває в стані алкогольного сп`яніння ( а.с.8)
Водночас зазначений висновок не містить будь-яких даних про виявлені ознаки сп`яніння при огляді ОСОБА_1 , не містить остаточного висновку про результати медичного огляду ( встановлено чи не встановлено лікарем стан алкогольного сп`яніння) та не відповідає встановленій формі, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 №241.
Крім того, згідно Розділу ІІ Порядку, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 №241, застосування спеціального технічного засобу під час огляду на стан алкогольного сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції (керівництва) з експлуатації відповідного спеціального технічного засобу та з фіксацією результатів на паперових та/або електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цього Порядку уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу, показники якого після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Однак, матеріалами справи не підтверджується факт перебування у тимчасового місці дислокації військової частини НОМЕР_1 року ОСОБА_1 у нетверезому стані, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, викладеного у вищевказаному протоколі, не доведена. Наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2026 року, у якому зазначено перебуває в стані алкогольного сп`яніння , не заслуговує на увагу, оскільки незрозуміло яким чином проводилося освідування за допомогою приладу алкотестеру Драгер чи шляхом відбору біологічних зразків крові чи сечі, не зазначено скільки проміле становить стан сп`яніння, а тому сам собі медичний висновок складений 15.04.2026 не може слугувати як достовірний доказ, та, відповідно, він не може бути покладений в основу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Крім цього письмові пояснення ОСОБА_1 ,а також свідків правопорушення в матеріалах справи відсутні. Жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження факту перебування військовослужбовця ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння суду не надано. При цьому слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.2-3 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 1 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, відповідно до закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який триває і зараз.
Ураховуючи наведені норми, станом на 04.01.2026 діяв особливий період.
Відповідно до ст. 49 розділу 1 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Таким чином, за наведених обставин, протокол про військове адміністративне правопорушення серії А7097 № 282 від 19 квітня 2026 року оформлений із порушенням встановленої законом процедури та не може бути прийнятий та оцінений судом як доказ винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення.
Саме по собі визнання особою вини у вчиненні правопорушення за умови неналежного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення не створює для неї юридичних наслідків.
З огляду на викладене, за відсутності в матеріалах справи належного та допустимого акту (протоколу), що був підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, то слід вважати вини особи у його вчиненні недоведеною.
Інших доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Таким чином в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази, які б беззаперечно свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Тому суд приходить до висновку про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення
Керуючись ст.ст. 40-1, 172-20, 221, 268, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", суд,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області О.В. Ситник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua