Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №524/6981/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6981/26

Провадження № 1-кп/524/643/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

Головуючої судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченої – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026170500000488, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 07.03.2026 близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_4 перебував за адресою м. Кременчук, вул. Чумацький Шлях 3, де під час спільного дозвілля із сусідами по секції отримав від ОСОБА_5 банківську карту АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 , яка належить останній, для здійснення розрахунку за спиртні напої на АЗС BVS в м. Кременчуці, згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.

Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.01.2021 №1591-ІХ платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

У подальшому 07.03.2026, знаходячись в приміщенні АЗС BVS в м. Кременчуці та після придбання спиртних напоїв, у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел на привласнення офіційного документу з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки та маючи умисел на їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, ігноруючи вимоги потерпілої щодо повернення банківської карти, ОСОБА_4 привласнив офіційний документ – банківську карту АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 та 12.03.2026 здійснив зняття з вищевказаної банківської карти грошових коштів в сумі 6500 грн.00 коп.

Крім того, 12.03.2026 року о 21 годині 03 хвилині, ОСОБА_4 перебував біля банкомату АТ КБ «Приват Банк», розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька 101 (колишня назва Красіна) та в цей час у останнього виник прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської карти АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел,спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів і звернення його на свою користь, діючи умисно, на досягнення єдиного злочинного результату, шляхом вільного доступу, в період воєнного стану,керуючись корисливим мотивом та метою, ОСОБА_4 вставив банківську карту АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 до банківського терміналу, що знаходитьсяадресою: м. Кременчук, вул. Троїцька 101, та будучи обізнаним про встановлений на картці пін-код, здійснив зняття з вищевказаної банківської карти грошових коштів в сумі 6500 грн. 00 коп., тобто вчинив крадіжку чужого майна – грошових коштів, що належать ОСОБА_5 .

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 6500 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що скоїв їх так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, до суду надала письмову заяву в якій просила слухати справу без її присутності, щодо міри покарання покладалась на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які вважають за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілої, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без її участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими в умовах воєнного стану.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 357 КК України, як умисні дії, що виразились у незаконному привласненні офіційного документа, з корисливих мотивів

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.. 12 КК України є умисним тяжкими злочином та кримінальним проступком; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до інформаційної довідки в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вважає себе працездатним.

Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов`язаного з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст.. 75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши відповідно до ст.. 76 КК України на нього обов`язки, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для його виправлення.

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання.

Арешт, що накладений на майно згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25.03.2026 року необхідно скасувати.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України і призначити покарання:

за ч.1 ст. 357 КК України – 1 рік обмеження волі;

за ч.4 ст. 185 КК України – 5 років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, що накладений на майно згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25.03.2026 року – скасувати.

Речові докази – DVD-R диск з наявними відеоматеріалами проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 01.04.2026, DVD-R диск з наявними відеоматеріалами – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази – жилетку чорного кольору чоловічу з капюшоном 48 розміру, що поміщена до сейф-пакету з написом НПУ з номером NPU5592384, з пояснювальними написами, підписами понятих – повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя ОСОБА_6