Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №522/1595/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1082/26

Номер справи місцевого суду: 522/1595/26

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 по адміністративному правопорушенню передбаченому ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року, -

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570469 від 19.01.2026 року вбачається, що 19 січня 2026 року приблизно о 18-й годині у м. Одеса по проспекту Шевченко 31, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLE350 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила проїзд на перехрестя на жовтий заборонний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 . При ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР – Порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП..

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року скасувати та постановити нове рішення , яким закрити провадження за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Разом з апеляційною скаргою подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в обґрунтування якого зазначала, що копію постанови не отримувала, судом першої інстанції постанова їй не надсилалась, з постановою ознайомилась за допомогою ЄДРСР.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що вину ОСОБА_1 не визнавала, вважала, що в її діях відсутній склад правопорушення .

Вважали, що протокол був складений без належної оцінки обставин ДТП, без жодних доказів з яких можливо визначити наявність правопорушення.

Явка в судове засідання

Сторони були сповіщені належним чином про час, дату та місце судового засідання, до судового засідання з`явився потерпілий ОСОБА_2 , сторона захисту не з`явилась, клопотання про відеоконферецію, відкладення судового засідання не подавали, що не заважає апеляційному перегляду справи.

Позиція апеляційного суду

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення потерпілої сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Приморського районного суду м. Одеси ухвалена 03.04.2026 року.

Матеріали справи не містять відомостей про доставлення стороні захисту копії постанови.

З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася через суд першої інстанції 01.05.2026 року

Враховуючи, що у межах строку на апеляційне оскарження стороні захисту вчасно не була направлена копія постанови, з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження постанови від 03.04.2026 року стосовно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та забезпечити останньому право на доступ до правосуддя, що передбачено вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо доводів по суті апеляційної скарги

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 8.7.3.ґ. ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно п. 2.3.Б. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Отже, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №583192 від 04.02.2026 року;

- схемою місця ДТП ;

- поясненнями другого учасника ДТП ОСОБА_2 ;

- поясненнями наданими суду, свідком ОСОБА_3 ;

- диском відеозапису;

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо висновків суду першої інстанції про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ст. 124 КУпАП, такий висновок підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи і не спростовується доводами апеляційної скарги.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570469 від 19.01.2026 року вбачається, що 19 січня 2026 року приблизно о 18-й годині у м. Одеса по проспекту Шевченко 31, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLE350 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила проїзд на перехрестя на жовтий заборонний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 . При ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР – Порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Зі схеми ДТП, яка додана до матеріалів справи, убачається, що вона містить інформацію про графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, відображення транспортних засобів, причетних до ДТП, їх напрямки руху), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено ідентифікаційні дані транспортних засобів та містить інформацію про пошкодження транспортних засобів характерної до вказаної ДТП. Вказана схема підписана без зауважень (а.с. 2). В суді апеляційної інстанції сторони не заперечували складеній схемі.

Поясненнями другого учасника ДТП ОСОБА_2 , який надав письмові пояснення та в судовому засіданні суду першої інстанції, з яких вбачається, що він рухався у крайній лівій смузі по проспекту Шевченка в бік площі 10 квітня та на світлофорі біля палацу спорту чекав поки зупиниться транспорт зустрічного руху. Коли зустрічний транспорт зупинився, то він поїхав. Коли на світлофорі вже горів жовтий сигнал та в нього врізався автомобіль Мерседес. Після зіткнення, на місце була викликана поліція.

Поясненнями наданими суду, свідком ОСОБА_3 який пояснив суду, що він був свідком ДТП, яке сталося 19.01.2026 року у м. Одеса по проспекту Шевченка, біля палацу спорту, їхав за кермом автомобіль Фольксваген д.н.з. НОМЕР_3 та побачив, що автомобіль Тойота Пріус повертав на жовте світло світлофора, закінчуючи маневр та в нього в`їхав автомобіль Мерседес, проїхавши на жовтий сигнал світлофора.

Диском відеозапису, який було надано комунальною установою «Центром інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Одеси («Центр 077»)», на якому видно, як автомобіль Мерседес, здійснював проїзд зазначеного перехрестя, на проспекті Шевченка (світлофор біля палацу спорту) на заборонний (жовтий) сигнал світлофора, та не надав перевагу у русі автомобілю Тойота Пріус, який знаходячись на перехресті закінчував маневр повороту, в результаті чого, відбулось ДТП.

Вказані вище докази, узгоджуються між собою у зв`язку з чим апеляційний суд вважає об`єктивно встановленим той факт, що водій ОСОБА_1 в порушення вимог ПДР України, а саме під час руху здійснила проїзд перехрестя на жовтий заборонний сигнал світлофора, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належної оцінки наявним доказам у справі, чого стороною захисту не спростовано, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Доводи апеляційної скарги, що вину ОСОБА_1 не визнавала, вважала, що в її діях відсутній склад правопорушення, апеляційний суд вважає безпідставними та необґрунтованими належними контр доказами, незгода особи з інкримінуємим правопорушенням не є підставою для скасування постанови, без наявності належного обругнтування такої позиції, що стороною захисту не вмотивовано, а тому такі доводи є лише припущеннями.

Щодо доводів апеляційної скарги, що протокол був складений без належної оцінки обставин ДТП, без жодних доказів з яких можливо визначити наявність правопорушення, апеляційний суд вважає не слушними, так як зі схеми ДТП, пояснень очевидців та відеозапису дає підстави для складення такого протоколу, такі доводи є лише незгодою сторони захисту з метою ухилення від відповідальності, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи встановив факт відсутності обставин для скасування оскаржуваної постанови.

Інших переконливих доводів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд вважає, що орган уповноважений на складання матеріалів про адміністративні правопорушення, оформлюючи матеріали ДТП, суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного ДТП є доведеною, а дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ст. 124 КУпАП, як вчинення порушення учасником дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, постанова судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та справедливою, тому підстави для її скасування – відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року – задовольнити та поновити строк на її оскарження .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року –залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький