Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: іпотечного кредиту
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №504/1317/25
Суддя: Коновалова В. А.
Номер провадження: 22-ц/813/6182/26
Справа № 504/1317/25
Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.06.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року,
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування запису про іпотеку, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2
в с т а н о в и в:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект» про скасування запису про іпотеку, посилаючись на те, що 20 серпня 2014 року між ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв за дорученням ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. та зареєстровано у реєстрі за № 1432. Після укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку, про що було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25840174 від 20.08.2014 р. Зазначеним Витягом з реєстру від 20.08.2014 року підтверджується, що за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5122783200:01:002:0452, при цьому, у вказаному Витязі відсутня інформація щодо наявності будь-яких обтяжень відносно земельної ділянки.
Про те, що земельна ділянка перебуває в іпотеці позивачу стало відомо у 2025 році, коли отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77402704 від 21.02.2025 року видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Ротар І.В. Фонтанської сільської ради Одеського району одеської області, в якому і було зазначено про наявність запису про іпотеку 6741865.
Зазначає, що запис про іпотеку 6741865 було внесено ще 11.06.2007 року, іпотекодавцем виступала ОСОБА_2 , попередня власниця земельної ділянки, на даний час ТОВ «Кей-Колект» є кредитором та іпотекодержателем. Проте, купівля-продаж вказаної земельної ділянка відбулась 20.08.2014 року і на момент укладення договору та реєстрації права власності за позивачем у офіційних реєстрах Міністерства юстиції України не було жодної інформації про наявність запису про іпотеку чи про наявність будь-яких інших обтяжень.
Позивач посилається, що наявність запису про іпотеку 6741865 від 11.06.2007 року порушує права позивача як власника земельної ділянки, а саме самостійно розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, оскільки він є добросовісним набувачем вказаного майна та не повинен і не може відповідати своїм майном за зобов`язання іншої особи – попереднього власника земельної ділянки.
Позивач просив суд виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження: запис про іпотеку № 6741865, який було внесено 11.06.2007 року приватним нотаріусом Савченко С.В., Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл., на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, серія та номер: 2459-2460, виданий 11.06.2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В., відносно земельної ділянки кадастровий номер: 5122783200:01:002:0452.
Доброславський районний суд Одеської області ухвалою від 30 березня 2026 року залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про скасування запису про іпотеку.
В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» просить скасувати ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року у справі № 504/1317/25 та направити справу до Доброславського районного суду Одеської області для продовження розгляду, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд неправильно визначив момент, до якого позивач міг реалізувати право, передбачене пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки якщо позивач бажає припинити розгляд справи після відкриття судового засідання по суті, процесуальний закон передбачає інший інститут - відмову від позову. Отже, задовольнивши саме заяву про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті, суд фактично дозволив обійти встановлені законом процесуальні наслідки відмови від позову та безпідставно зберіг за позивачем можливість повторного звернення до суду з тим самим позовом. Такий підхід суперечить змісту процесуального закону та порушує баланс процесуальних прав сторін.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 17.04.2026 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, роз`яснив ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду пояснення у письмовій формі. Проте відзивів та письмові пояснення не надходили.
ТОВ «Кей-Колект» копію ухвали про відкриття провадження отримало 20.04.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 20.04.2026 року та 09.04.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримала у відповідності п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ТОВ «Кей-Колект», представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 судові повістки-повідомлення отримали 10.05.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
В судовому засіданні представник ТОВ «Кей-Колект» - Пилипенко С.В., який приймав участь в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в судовому засіданні, до початку безпосереднього судового розгляду, представник позивача просила залишити позовну заяву без розгляду, тому суд, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, дійшов висновку, що слід залишити позов без розгляду.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статті 257 ЦПК України, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Тлумачення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що указаний припис процесуального закону передбачає залишення без розгляду позову за заявою позивача до початку розгляду справи по суті.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду (частина друга статті 126 ЦПК України).
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 196 ЦПК України).
Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина перша статті 189 ЦПК України).
Пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі № 760/4216/24 зазначено, що «з огляду на положення частини третьої статті 217 ЦПК України розгляд цієї справи по суті почався 05 червня 2024 року. Заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подана позивачем 06 червня 2024 року, тобто після початку розгляду справи по суті.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду та застосування приписів пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виконавши вимоги ЦПК України, 07 червня 2024 року обґрунтовано продовжив судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження та вирішив спір по суті позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням судового рішення від 07 червня 2024 року».
У цій справі ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 02.04.2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування запису про іпотеку. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання на 13.11.2025 об 11:00 годині.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 13.11.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.
Із матеріалів справи вбачається, що 30.03.2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Шульга Ю.І. до суду подані додаткові пояснення у справі за допомогою системи «Електронний Суд», в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити строк на подання доказів.
Відповідно до частини третьої статті 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
З протоколу судового засідання від 30.06.2026 року вбачається, що головуючим відкрито судове засідання, встановлено хто бере участь в судовому засіданні із учасників процесу, оголошено склад суду, відводів не заявлено, судом з`ясовано чи мають учасники процесу клопотання; представником позивача заявлено клопотання про доручення доказів, суд приєднав докази до матеріалів справи; після цього суду перейшов до розгляду справи по суті. Усно представником позивача заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, представник позивача заперечував.
Отже в судовому засіданні 30 березня 2026 року на стадії розгляду справи по суті (представник позивача – Шульга Ю.І. заявила клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, що підтверджується протоколом судового засідання від 30.03.2026 року.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що є правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду та застосував приписи пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України не ґрунтується на нормах процесуального права, що, в свою чергу, є підставою для скасування ухвали, з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що існує певна судова практика повернення до попередньої стадії.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 204/6085/20 (провадження № 61-2143), вказано, що «відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року в справі № 910/7103/21 виснував, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу, як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Колегія суддів зауважує, оскільки справа направляється до суду першої інстанції, то позивач не позбавлений повторно у визначений пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України строк звернутися до суду першої інстанції із заявою про залишення позову без розгляду з урахуванням викладених вище обставин.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування ухвали Доброславського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити.
Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua