Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №487/4524/25 — Миколаївський апеляційний суд

15.06.26

22-ц/812/1360/26

Справа № 487/4524/25 Головуючий у 1-й інстанції Чулуп О. С.

Провадження № 22ц/812/1360/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)

«Фінансова Компанія (ФК) «Фінтраст Капітал»,

на заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 квітня 2026 року, постановлене під головуванням судді Чулупа О. С. у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням повного рішення, у справі

за позовом

ТОВ ФК "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 30 688 грн 45 коп. загальної суми кредитної заборгованості, яка складається з: 6 500 грн тіла кредиту, 11 641 грн 50 коп. процентів нарахованих первісним кредитором та 12 546 грн 95 коп. процентів за користування кредитом нарахованих позивачем, а також 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Одночасно звернувся з клопотанням про витребування доказів.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 липня 2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» направлено на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва за підсудністю.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 серпня 2025 року у справі відкрито провадження та її прийнято до розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 квітня 2026 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволено, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 30 688 грн заборгованості за кредитним договором №6242820 від 4 січня 2023 року, яка складається з: 6 500 грн заборгованості за кредитом та 24 188 грн 45 коп. процентів за користування кредитом.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 10 000 грн витрат на правничу допомогу відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з наявності підстав для задоволення позову та відсутності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на відсутність документального підтвердження і доведення позивачем цих витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій просив його в цій частині скасувати та ухвалити нове про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що ним документально доведено понесення витрат на правничу допомогу шляхом надання договору на правову допомогу, положеннями якого передбачено порядок оплати гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законно сили, детального опису робіт та акту про підтвердження факту надання правничої допомоги, а тому вважав наявними підстави для задоволення цих вимог.

Посилався на відповідну судову практику.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи в письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У відповідності до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України законодавцем визначено порядок розподілу судових витрат при вирішені судами спору по суті, а саме ці судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторонам сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем одночасно з поданим позовом заявлено про стягнення судових витрат та наведено орієнтовний їх розмір, а також на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу компанією суду надано договір №10/12-2004 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги (а.с.72-73), ордер на підтвердження повноважень (а.с.19), акт виконаних адвокатом робіт (а.с.34) та відповідний рахунок на їх сплату №9001-16/06-2025 від 16 червня 2025 року (а.с.23).

За наслідками розгляду спору судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволено в повному обсязі та розподілено судові витрати виключно в частині сплаченого позивачем судового збору. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено, з посиланням на відсутність документального підтвердження їх сплати.

Тобто суд вважав, що відсутність квитанції про оплату 10 000 грн витрат на правничу допомогу не є свідченням понесених позивачем витрат, а тому не підлягає відшкодуванню.

При тому не звернув увагу на положення пункту 4.8 договору на надання правової допомоги (а.с.73), яким передбачена сплата ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» таких витрат протягом 30 днів з дня набрання судових рішенням законної сили, які відповідають та узгоджуються з положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України, та свідчать про те, що ці витрати є підтвердженими та будуть сплачені позивачем на користь адвоката за актом виконаних робіт протягом 30ти днів з дня ухвалення судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Тому при вирішенні питань про відповідність понесених позивачем витрат на правничу допомогу критеріям співмірності та доцільності, колегія суддів враховує обсяг та зміст наданої правової допомоги у цій справі.

Так, зі змісту копії заявки № 9001 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року із зазначенням видів робіт (послуг) та копії акту приймання-передачі наданих послуг №9001 від 16 червня 2025 року між сторонами договору на надання правничої допомоги визначено такий обсяг та вартість робіт: зустріч адвоката та клієнта із наданням первинної усної консультації тривалістю 0,5 год та вартістю 440 грн, дослідження наданих клієнтом документів тривалістю 1 година та вартістю 840 грн, аналіз чинного законодавства, судової практики тривалістю 0,5 год та вартістю 440 грн, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання тривалістю 1 год та вартістю 840 грн, письмова юридична консультація тривалістю 1 год та вартістю 840 грн, складання позовної заяви тривалістю 2 год та вартістю 1 640 грн, складання та оформлення інших документів тривалістю 1 година та вартість 840 грн, складання та оформлення процесуальних документів тривалістю 2 години та вартістю 1 640 грн, представництво інтересів клієнта під час здійснення судочинства тривалістю 2 години та вартістю 1 640 грн, а всього загальною вартістю 10 000 грн з рахунком на оплату зазначеної у акті суми (а.с.23, 34, 37-38, 72-73).

Ця сума витрат на правничу допомогу не оспорена відповідачем, за його відсутністю під час розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення суду, а тому колегією суддів під час вирішення питання про можливість їх зменшення не може бути застосована частина 5 статті 137 ЦПК України за відсутністю клопотання відповідача.

Разом з тим, визначаючи загальний розмір заявлених до відшкодування витрат колегія суддів керується вимогами частини 4 статті 137 ЦПК України стосовно співмірності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу, а також частини 3 статті 141 ЦПК України щодо безпідставного завищення їх вимог, а отже керується визначеними цією частиною критеріями, які надають суду право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Такими критеріями за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними під час розгляду справи №686/5757/23 у постанові від 26 червня 2024 року, зокрема можуть бути: 1) пов`язаність цих витрат із розглядом справи; 2) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 3) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадія розгляду справи, на якій такі дії вчинялися; 4) сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 5) сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку; 6) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Тому зменшуючи загально заявлений розмір витрат, колегія суддів враховує, що між адвокатом і компанією укладено загальний договір на надання правничих послуг, які не всі пов`язані із розглядом цієї справи, та явне завищення позивачем таких вимог, які в частині дублюють одне одного. Зокрема, послуги зазначені у пунктах 1-5 акту прийому -передачі виконаних робіт щодо усного та письмового консультування, дослідження судової практики та зустрічі з клієнтом фактично є тотожною послугою, вартість якої визначена в акті сумою 840 грн, так само, як і зміст послуг з складання позовної заяви охоплює послугу із складання та оформлення інших документів до позовної заяви, що також стосується підготовки позову. При тому відсутні підстави і для врахування витрат на послуги з представництва інтересів позивача під час здійснення цивільного судочинства, оскільки справу розглянуто за відсутності учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 – 6 500 грн витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Тому рішення суду, що ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права в частині відмови у стягненні понесених позивачем витрат на правничу допомогу, підлягає скасуванню в цій частині з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, та ухваленням нового про їх часткове задоволення на суму 6 500 грн.

Під час ухвалення в цій частині нового рішення, колегія суддів враховує заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених ним витрат в суді апеляційної інстанції на суму 8 000, що підтверджені ним за допомогою наданих письмових доказів, внаслідок чого підлягають частковому задоволенню, з огляду на положення статей 137, 141 ЦПК України на суму 2 000 грн, з огляду на характер та складність справи в частині її апеляційного перегляду, тотожного дублювання підстав для відшкодування, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, і з огляду на об`єм наданих послуг під час спрощеного перегляду справи без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 квітня 2026 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 6 500 грн витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, але у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова