Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №740/463/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/463/26

Провадження № 1-кп/740/219/26

В И Р О К

іменем України

15 червня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2025 року за №12025275490000225, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ніжина Чернігівської області, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше судимої вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 06 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання в АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст.309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

встановив:

ОСОБА_3 , яка засуджена 28 серпня 2025 року вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 06 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 09 вересня 2025 року близько 13 год 00 хв, перебуваючи в с.Яблуневе Ніжинського району Чернігівської області, у лісосмузі поблизу залізничної зупинки «Заячі Сосни», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки з мотивів реалізації особистих потреб, незаконно придбала шляхом відшукання та привласнення знайденого на землі полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено,-PVP, яку стала зберігала при собі для власного вживання без мети збуту до її вилучення працівниками поліції.

09 вересня 2025 року в період часу з 13 год 28 хв по 13 год 33 хв працівниками Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області в с.Яблуневе Ніжинського району Чернігівської області у лісосмузі поблизу залізничної зупинки «Заячі Сосни» у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено зіп-пакет із кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено,-PVP загальною масою 0,4248 г., яку остання попередньо незаконно придбала та зберігала при собі без мети збуту.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP віднесено до Списку 2 Таблиці І «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, показавши, що раніше судима вироком від 28 серпня 2025 року до 06 років позбавлення волі, PVP знайшла 9 вересня 2025 року поблизу залізничної зупинки «Заячі сосни» для особистого вживання шляхом куріння, на той час періодично вживала PVP; у даний час відбуває покарання у Кам`янській виправній колонії; свої дії засуджує, щиро розкаялась у скоєному, просила суворо не карати.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується її показаннями під час судового розгляду та доказами кримінального провадження, які суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним досліджувати щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 є доказами згідно з ст.ст.84, 95 КПК України.

Із врахуванням викладеного наявні підстави для визнання обвинуваченої ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за ст.309 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд при виборі покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів і пов”язане із незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини, і протягом року після засудження за ч.1 ст.309 КК України, і в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаних дій та передбачає тяжкі наслідки не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення та суспільства в цілому; дані про особу обвинуваченої, яка має 27-річний вік і постійне місце проживання, за яким скарги відсутні, має повну загальну середню освіту, є працездатною особою, з укладенням у встановленому порядку трудовим договором не працює і не має постійного джерела доходу, не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, згідно з досудовою доповіддю щодо неї встановлені середні ступені ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства із зазначенням можливості виправлення без позбавлення чи обмеження волі; обставини, які пом"якшують покарання,-щире каяття, оскільки обвинувачена у судовому засіданні надала показання на підтвердження обставин обвинувачення, критично оцінила свою протиправну поведінку із готовністю нести відповідальність; обтяжуючі обставини відсутні.

На переконання суду вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою у зв`язку з відсутністю належного виховання, а також нерозумінням відносин у сфері заборонених психотропних речовин, нерозумінням наслідків своїх незаконних дій, зокрема і після засудження.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Частиною 1 ст.71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 09 вересня 2025 року нового кримінального правопорушення після постановлення вироку Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року, є підставою для призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за даним попереднім вироком у виді позбавлення волі, із приєднанням додаткового покарання у виді конфіскації майна, що є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є співрозмірним діянню та особі обвинуваченої.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Згідно з даними поданої прокурором у судовому засіданні копії протоколу затримання особи, засудженої за вчинення злочину на підставі вироку суду, від 20 квітня 2026 року,- ОСОБА_3 затримана 20 квітня 2026 року в 15-03 год на виконання вироку Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року.

Відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 18 травня 2026 року ОСОБА_3 тимчасово залишена у слідчому ізоляторі у зв”язку з розглядом даного кримінального провадження до набрання законної сили судовим рішенням по вирішенню обвинувачення по суті.

Вказане тимчасове залишення обвинуваченої у слідчому золяторі не може вважатися запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_3 вже почала відбувати призначене покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року у виді позбавлення волі і її перебування під вартою внаслідок цього не можна вважати строком попереднього ув`язнення та не можливо зараховувати у строк остаточного покарання, призначеного відповідно до вимог ст.71 КК України.

Судом враховується, що при призначенні остаточного покарання застосовані правила згідно з ст.71 КК України, внаслідок чого початок строку відбування має рахуватись або з дня ухвалення нового вироку (коли особа перебуває під вартою), або ж з дня приведення такого вироку до виконання (коли особа не під вартою).

За встановлених обставин початок строку відбування покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі підлягає обрахуванню з часу ухвалення даного вироку, тобто з 15 червня 2026 року.

За змістом ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Згідно з вироком Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року, який набрав законної сили відповідно до ухвали Чернігівського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, початок строку відбування покарання ОСОБА_3 підлягає обчисленню з дня затримання на виконання цього вироку.

Відповідно до вищезазначеного протоколу затримання особи…. від 20 квітня 2026 року ОСОБА_3 затримана 20 квітня 2026 року в 15-03 год на виконання вироку Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року.

З даних підстав ОСОБА_3 підлягає зарахуванню у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк відбутого нею покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 28 серпня 2025 року за період з 20 квітня 2026 року по 15 червня 2026 року.

Витрати на залучення експерта у розмірі 1782,80 грн підлягають стягненню із обвинуваченої на користь держави відповідно до ст.124 КПК України.

Психотропна речовина PVP, масою 0,4248 г, як речовий доказ,-підлягає знищенню.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, при цьому судовий розгляд проведений лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.

Керуючись ст.374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою за ч.2 ст.309 КК України і призначити їй покарання у виді 01 (одного) року позбавлення волі.

За сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину основного покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року у виді 05 років 06 місяців позбавлення волі, із приєднанням повністю невідбутого додаткового покарання у виді конфіскації майна, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 06 (шести) років 06 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення даного вироку, тобто з 15 червня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування основного покарання строк відбутого нею покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року за період з 20 квітня 2026 року по 15 червня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп витрат на залучення експерта.

Речовий доказ: психотропну речовину PVP, масою 0,4248 г,-знищити.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_5 .