Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №520/10362/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р. Справа № 520/10362/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 29.07.25 по справі № 520/10362/25

за позовом ОСОБА_1

до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі за текстом також – відповідач, КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи»), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», викладене у формі довідки №10 від 30.12.2024 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.

В апеляційній скарзі позивач викладає обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним в позовній заяві. Зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було належним чином досліджено докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення відповідачем. Також вказує, що медико-соціальні експертні комісії мають право приймати рішення заочно за наявними документами в разі неприбуття особи, проте ОСОБА_1 про призначений огляд повідомлений не був, про прийняте рішення дізнався взагалі випадково, а отже у медико-соціальної експертної комісії не було законних підстав для заочного розгляду зазначеного питання.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 актом огляду Міжрайонної Харківської медико-соціальної комісії 04.01.2023 встановлена 3 група інвалідності та видана довідка серія 12-ААВ№334568. Дата чергового переогляду 03.01.2024. Інвалідність встановлена до 01 лютого 2024 року.

04.04.2024 проведений повторний переогляд позивача Міжрайонною Слобідською медико-соціальною комісією у складі Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», за результатами якого позивачу призначена 2 група інвалідності та видана довідка 12ААГ №322491. Зміна групи інвалідності з 3 на 2 пов`язана зі зміною (погіршенням) стану здоров`я. Видана індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю №576. Інвалідність встановлено з 04.04.2024 по 01 травня 2026 року. Дата чергового переогляду 04.04.2026.

Позивачу призначено пенсію як особі з інвалідністю 2 групі.

Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» заочно прийнято рішення у формі довідки №10 від 30.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , скасовано рішення Слобідської МСЕК з 04.04.2024.

Рішенням ГУ УПФУ у Харківській області №204750015035 від 06.03.2025, припинена виплата пенсії позивачу та скасовано рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача про невизнання інвалідом, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно прийнято рішення, викладене у формі довідки №10 від 30.12.2024, про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін колегія суддів виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За приписами статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №2961 залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону №2961 медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями на момент прийняття спірного рішення визначало Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення № 1317).

Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 4 Положення № 1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Абзацом 5 п. 4 Положення № 1317 встановлено, що МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Згідно з п.п. 1 п. 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Відповідно до п. 12 Положення № 1317 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема:

здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;

проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;

визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Відповідно до п. 19 Положення № 1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За приписами п. 20 Положення № 1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція), затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Згідно з п. 22 Положення № 1317 рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.

Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п. 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Судом установлено, що ОСОБА_1 первинно оглянутий 04.01.2023 міжрайонною Харківською медико-соціальною експертною комісією КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ" і за результатами огляду позивачу встановлена третя група інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік.

Повторний огляд ОСОБА_1 проходив 04.04.2024 у міжрайонній Слобідській МСЕК без запиту медико-експертної справи міжрайонної Харківської МСЕК, встановлена друга група інвалідності строком на два роки.

З листа Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», направленого на адресу Старшої слідчої 1 відділення Управління СБУ в Харківській області слідує, що 03 жовтня 2024 року проведено обшук в міжрайонній Слобідській МСЕК на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2024 у справі № 761/36001/24 в межах кримінального провадження за № 22023220000001560 від 30.11.2023.

В порядку обшуку були вилучені, в тому числі, і медичні документи та медико-експертна справа ОСОБА_1 з подальшим їх арештом.

Під час слідчих дій виявлені документи з ознаками фальсифікації. В ході досудового розслідування встановлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК в 2022-2024 оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам за направленням на медико-соціальну експертну комісію (формою №088/0) ЛКК Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 Філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця».

Згідно з відповіддю Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» встановлено, що у «Журналі запису висновків лікарсько-консультативної комісії» (форма №035/о) Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» взагалі відсутні записи щодо направлення вказаних осіб, у т.ч. і ОСОБА_1 на МСЕК.

З метою дослідження обґрунтованості та законності встановлення ОСОБА_1 міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» другої групи інвалідності від загального захворювання строком на 2 роки на підставі постанови слідчого відділу управління Служби безпеки України в Харківській області призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за наявними медичними документами.

Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 04.04.2024 визнане таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване. "Довідка про невизнання інвалідом" (форма первинної облікової документації №167/о) №10 від 30.12.2024 надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та долучена до матеріалів слідства.

Відповідач у відзиві зазначив, що наразі арешт з медико-експертної справи ОСОБА_1 не знято, слідство триває. 13.05.2025 Комунальним закладом охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" надісланий запит до Управління Служби Безпеки України на надання копій документів медико-експертної справи ОСОБА_1 для подальшого доручення до справи.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що процедура прийняття рішення про невизнання особою з інвалідністю у спірних правовідносинах не була порушена, оскільки комісія діяла згідно з п. 12 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (чинного до 31.12.2024).

Згідно з Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.02.2016 за №69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування", для колегіального розгляду звернень правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань оцінки рішень про встановлення інвалідності за конкретними випадками у закладі була створена Розширена експертна комісія (РЕК), до якої залучались експерти-фахівці: лікар невропатолог; лікар-хірург; лікар-терапевт; лікар-кардіолог.

В ході роботи РЕК та аналізу медичної справи ОСОБА_1 виявлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК порушено порядок представлення хворих на МСЕК, направлення на МСЕК фальсифіковане, а вказаний діагноз не підтверджений і не відповідає встановленій Слобідською МСЕК групі інвалідності і терміну, на який вона встановлена в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 "Питання медико-соціальної експертизи" та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.09.2011 за №561, що стало підставою для скасування інвалідності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності підстав для проведення повторного огляду відповідно до п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, відповідно до якого повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку лише за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду, оскільки перевірка обґрунтованості рішення Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №119 від 31.12.2025, яким позивачу встановлена ІІ група інвалідності, проводилася відповідачем на підставі пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, яким визначені повноваження Центральної медико-соціальною експертної комісії МОЗ України проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовувати їх.

Разом з тим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі - Постанова № 225). Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанови № 225 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико - соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Отже, на період дії воєнного стану медико-соціальні експертні комісії мають право у разі неприбуття особи на огляд приймати рішення заочно за наявними документами.

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно прийнято рішення на підставі медичних документів позивача.

Стосовно наявності у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, то КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» втратив повноваження 31.12.2025 згідно з ч.2 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024.

Отже, у спірних правовідносинах Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" мав повноваження щодо прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача при прийнятті рішення Комунальним закладом охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», викладене у формі довідки №10 від 30.12.2024, про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 є обґрунтованим і законним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні колегія суддів ураховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що судом досліджені всі ключові питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі № 520/10362/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц