Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №200/4902/24
Суддя: Гайдар Андрій Володимирович
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року справа №200/4902/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., секретар судового засідання – Кобець К.В., за участю представника позивача – Меламеда В.Б., представника відповідача – Литвиненко Ю.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року (головуючий суддя І інстанції – Крилова М.М.), складену в повному обсязі 17 квітня 2026 року, в адміністративній справі № 200/4902/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 200/4902/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за № 914190886474 від 12.01.2024 року про перерахунок пенсії в частині проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком за період, починаючи з 05.11.2015 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період, починаючи з 05.11.2015 року, на підставі документів з пенсійної справи, у тому числі на підставі довідок про заробітну плату ПАТ "Концерн Стирол": заробітна плата за період з грудня 1987 року по серпень 1991 року - довідка № 10 від 13.01.2014 року; заробітна плата за період з вересня 1991 року по серпень 1996 року - довідка № 11 від 13.01.2014 року; заробітна плата за період з вересня 1996 року по жовтень 2001 року - довідка № 12 від 13.01.2014 року; заробітна плата з розшифруванням за період з грудня 1987 року по грудень 1993 року - довідка № 13 від 13.01.2014 року; заробітна плата з розшифруванням за період з січня 1994 року по грудень 2000 року - довідка № 14 від 13.01.2014 року; заробітна плата з розшифруванням за період з січня 2001 року по жовтень 2001 року - довідка № 15 від 13.01.2014 року, та з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до статей 27 та 28, частин 2 та 3 статті 42, пунктів 4-1 та 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 та від 20.02.2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", за винятком сплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
До суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у десятиденний строк до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 в адміністративній справі № 200/4902/24.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року заяву представника позивача про встановлення контролю за виконання рішення суду задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у трьохмісячний строк з моменту отримання даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 200/4902/24.
31 грудня 2025 року від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року по справі № 200/4902/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача щодо відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі 200/4902/24 - відмовлено
Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2025 року про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі 200/4902/24.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі 200/4902/24 - один місяць з дня отримання даної ухвали.
Позивач (через свого представника) подав апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року в якій просив її скасувати та зобов`язати управління подати новий звіт щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного сулу у справі № 200/4902/24.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
21 листопада 2024 року Верховною Радою України прийняла Закон України № 4094-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі - Закон № 4094), який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону № 4094 справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до витягу з "Підсистеми "Призначення та виплата пенсії" щодо позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення суду у цій справі виконано розрахунок суми доплати за період з 05.11.2015 по 31.03.2025 в сумі 158 196,38 грн.
Проведення такої виплати проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Відсутність додаткового бюджетного фінансування з боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Станом на момент прийняття даної ухвали судом першої інстанції рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі 200/4902/24 не виконано боржником у повному обсязі, відтак, доцільним є висновок суду першої інстанції про прийняття звіту боржника від 31.12.2025 року та встановлення йому нового строку для подання звіту у межах строків, визначених частиною 3 статті 382-1 КАС України - один місяць з дня отримання даної ухвали.
Щодо вимоги заявника/апелянта про постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України і направлення її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає наступне
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже вказана стаття надає суду право на постановлення окремої ухвали лише під час розгляду справи.
Дана справа розглянута судом по суті із прийняттям рішення 26.09.2024 року, відтак відсутні підстави для постановлення окремої ухвали на підставі статті 249 КАС України під час розгляд звіту про виконання судового рішення у порядку статті 382-2 КАС України.
Суд не вбачає підстав для скасування судового рішення, яке прийнято з урахуванням норм Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено судовий контроль за виконанням рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі № 200/4902/24 – залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі № 200/4902/24 – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 08 червня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.В. Пивовар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua