Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №360/2519/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року справа №360/2519/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 360/2519/25 (головуючий суддя І інстанції – Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення обчислення при призначенні та нарахуванні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати відповідача здійснити з 14 липня 2025 року нарахування та виплату пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію годувальника - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що з 14 липня 2025 року отримує пенсію в разі втрати годувальника – чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Вказує, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії годувальника, з якого обчислено розмір пенсії позивача, оскільки не враховано додаткові види грошового забезпечення та індексації пенсії ОСОБА_2 , зазначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 18 червня 2021 року № 33/33-1657.

Дії відповідача вважає протиправним та такими, що порушують її право на соціальний захист та отримання належного розміру пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення в сумі 14 543,55 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 14 липня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія померлого годувальника ОСОБА_2 , в сумі 39 494,62 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки від 18 червня 2021 року № 33/33-1657 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 , станом на листопад 2019 року.

Отже пенсію позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

Представником позивача подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого він заперечує доводи апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Однією з підсистем ЄСІКС (ЄСІТС) є «Електронний суд», що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи»).

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (пункт 37 Рішення № 1845/0/15-21).

До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей (п. 128 Рішення № 1845/0/15-21).

Отже, з урахуванням викладеного апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 14 липня 2025 року про призначення пенсії в разі втрати годувальника – чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 2603064057 (MBC) від 19 серпня 2025 року позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника, її чоловіка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14 липня 2025 року в розмірі 4363,07 грн (30% грошового забезпечення), з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 розмір пенсії – 6363,07 грн. Пенсію обчислено з таких видів грошового забезпечення померлого годувальника: посадовий оклад – 3200,00 грн, оклад за військове звання – 2400,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2800,00 грн, особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15 % – 480,00 грн, науковий ступень кандидата наук 5 % – 160,00 грн, премія 60,88 % – 5503,55 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 14543,55 грн. Основний розмір пенсії: 30% грошового забезпечення у розмірі 4363,07 грн, з урахуванням доплати: 6363,07 грн та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року у справі № 360/3251/21, яке набрало законної сили 06 червня 2022 року, зокрема, зобов`язано ГУПФУ в Луганській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року у справі № 360/3251/21 ГУПФУ в Луганській області з 01 листопада 2021 року проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад – 3200,00 грн, оклад за військове звання – 2400,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 2800,00 грн, особи, які працюють в умовах режимних обмежень – 15% - 480,00 грн, науковий ступінь кандидата наук – 5% – 160,00 грн, премія 60,88% –5503,55 грн, всього – 14543,55 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 14543,55 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі - 13089,20 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) – 13089,20 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 360/5072/21, яке набрало законної сили 21 вересня 2021 року, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 09 липня 2021 року № 309 ( ОСОБА_2 ), яким ОСОБА_2 відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18 червня 2021 року № 33/33-1657 та зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 18 червня 2021 року № 33/33-1657, та фактично сплачених сум.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 360/5072/21, ГУ ПФУ в Луганській області з 01 квітня 2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3200,00 грн; оклад за військове звання – 2400,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2800,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці – 31094,62 грн, у т.ч. науковий ступінь кандидата наук – 5%, особи, які працюють в умовах режимних обмежень – 15%, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія - 126,46%, всього – 39494,62 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 39494,62 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі - 27646,23 грн. З урахуванням індексації – 33016,70 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 33016,70 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії – 20930,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 360/1303/23, яке набрало законної сили 20 травня 2024 року, зокрема, зобов`язано ГУПФУ в Луганській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії за вислугу років з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 360/1303/23, ГУ ПФУ в Луганській області з 01 вересня 2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3200,00 грн; оклад за військове звання – 2400,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2800,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці – 31094,62 грн, у т.ч. науковий ступінь кандидата наук – 5%, особи, які працюють в умовах режимних обмежень – 15%, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія - 126,46%, всього – 39494,62 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 39494,62 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 39) у розмірі - 35545,16 грн. З урахуванням індексації основний розмір пенсії – 43521,48 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 43521,48 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії – 35545,16 грн.

Згідно з розрахунком за пенсійною справою № 1203010040 – МВС станом на 01 березня 2025 року розмір пенсії ОСОБА_2 складав 35545,16 грн (90% грошового забезпечення (вислуга років 39 років)) та обчислювався з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад – 3200,00 грн, оклад за військове звання – 2400,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2800,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за науковий ступінь кандидата наук 5%, надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень, 15 %, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія 70% - 31094,62 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 39494,62 грн; основний розмір пенсії – 35545,16 грн, індексація пенсії – 4976,32 грн (2022 рік), 1500,00 грн (2023 рік), 1500,00 грн (2024 рік) та 1500,00 грн (2025 рік), підсумок пенсії (з надбавками) – 43521,48 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 35545,16 грн; з урахуванням пониження суми 35545,16 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, підсумок пенсії складав – 28134,95 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/40/25, яке набрало законної сили 27 листопада 2025 року, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області виплати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років після проведеного 06 серпня 2024 року перерахунку пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 360/1303/23 з урахуванням нарахованих з 1 березня 2022 року, 1 березня 2023 року та 1 березня 2024 року сум індексації.

На адвокатський запит представника позивача від 23 грудня 2025 року з питання виконання рішення суду відносно ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в Луганській області листом від 29 грудня 2025 року № 1200-0202-8/39847 повідомило, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/40/25 (набрало законної сили 27 листопада 2025 року), яким зобов`язано виплати сум пенсії індексації з 1 березня 2022 року, 1 березня 2023 року та 1 березня 2024 року ОСОБА_2 за вислугу років після проведеного 06 серпня 2024 року перерахунку пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 360/1303/23, тобто після його смерті. Норми стосовно виплати членам сім`ї пенсії після смерті пенсіонера стосується лише тієї пенсії, яка була нарахована за його життя, тобто належала пенсіонеру на час його смерті. Норми закону або підзаконні акті, які б зобов`язували органи Пенсійного фонду України нараховувати суми пенсії пенсіонерам після їх смерті за зверненням спадкоємців у законодавстві України відсутні.

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 13 жовтня 2025 року за проведенням перерахунку призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника з 14 липня 2025 року, розрахувавши її розмір з розміру грошового забезпечення, з якого розраховано пенсію померлого годувальника ОСОБА_2 .

У відповідь на заяву позивача від 13 жовтня 2025 року, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 07 листопада 2025 року № 52928-55364/C-02/8-2600/25 повідомило, що відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки від 18 червня 2021 року № 33/33-1657 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на листопад 2019 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем здійснений розрахунок позивачу пенсії в разі втрати годувальника з грошового забезпечення в розмірі 14 543,55 грн, тобто з грошового забезпечення, з якого здійснювався розрахунок пенсії годувальника до 01 квітня 2023 року (до проведеного ОСОБА_2 перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 360/5072/21), а не із грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії годувальника станом на день його смерті, що є порушенням вимог частини першої статті 45 Закону № 2262-XII.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

На підставі пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону № 2262-XII, згідно з якою пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю (пункту «б» частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII).

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (стаття 37 Закону № 2262-ХІІ).

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Статтею 45 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

З огляду на положення наведених норм суд зазначає, що розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислюється з грошового забезпечення, з якого обчислено розмір пенсії годувальника.

З матеріалів справи встановлено, що починаючи з 01 квітня 2023 року та до дня смерті, розмір пенсії годувальника ОСОБА_2 обчислений з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3200,00 грн; оклад за військове звання – 2400,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2800,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці – 31094,62 грн, у т.ч. науковий ступінь кандидата наук – 5%, особи, які працюють в умовах режимних обмежень – 15%, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія - 126,46%, всього – 39 494,62 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 39 494,62 грн.

Отже, розмір грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія ОСОБА_2 , складав 39 494,62 грн.

Відтак згідно з вищенаведеними положеннями статті 45 Закону № 2262-ХІІ пенсія позивача ОСОБА_1 в разі втрати годувальника мала бути обчислена з грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 у розмірі 39 494,62 грн.

У той же час, відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 19 серпня 2025 року за пенсійною справою - 2603064057 (MBC) ОСОБА_1 призначена пенсія в розмірі 30% грошового забезпечення померлого чоловіка, з урахуванням таких складових сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3200,00 грн, оклад за військове звання – 2400,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 2800,00 грн, особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 480,00 грн, науковий ступень кандидата наук 5% - 160,00 грн, премія 60,88% - 5503,55 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії – 14 543,55 грн.

Отже судом встановлено, що відповідачем протиправно здійснений розрахунок пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника з грошового забезпечення, з якого здійснювався розрахунок пенсії годувальника до 01 квітня 2023 року – в розмірі 14 543,55 грн (до проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 360/5072/21), в той час, як такий розрахунок мав бути здійснений із грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії годувальника станом на день його смерті, що відповідає вимогам частини першої статті 45 Закону № 2262-XII.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення в сумі 14 543,55 грн, та обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 14 липня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія померлого годувальника ОСОБА_2 , в сумі 39 494,62 грн.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 360/2519/25 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 360/2519/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 червня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар