Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №372/891/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/891/26

Провадження 2-а-34/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; скасувати постанову № R329126 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , штраф у розмірі 17 000 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України , відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.09.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП № 1408/2025 (складений начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 ) та вручено повістку № 1145 щодо явки ОСОБА_1 – 26.09.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних. Після чого, 26.09.2025 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та був взятий на військовий облік, що підтверджується копією військового квитка. ОСОБА_1 правила військового обліку не порушував, ніяких повідомлень про винесення постанови щодо нього не отримував, поштові відправлення на його адресу не надходили. 31.03.2026 року у мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 було виявлено інформацію про порушення правил військового обліку та можливість подання заяви про визнання порушення. Позивач вважає, що строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.38 КУпАП, уже спливли, а провадження відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю, позивач скористався функцією «подати заяву щодо визнання порушення», не усвідомлюючи, що це може бути використано, як підстава подальшого винесення постанови поза межами встановлених законом строків. 10.02.2026 року з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 стало відомо про наявність постанови № R329126 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Окрім того, ухвалою суду від 18 лютого 2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 копію постанови № R329126, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , докази вручення та направлення постанови ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом № 1408/2025 від 25.09.2025 року відносно ОСОБА_1 .

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалу суду від 18 лютого 2026 року в частині витребування доказів представник відповідача не виконав, про неможливість її виконання також не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним.

Відповідно до копії довідки від 10.02.2024 року № 3235-5003116909 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи 25.09.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1408/2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 не вчасно оновив дані, чим порушив ч.10 ст.1 та ч.11 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Додаток № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників,військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, під час дії особливого періоду та постанову КМ України № 560 від 16.06.2024 року. Проступок встановлено під час перевірки ОСОБА_1 , чим вчинив порушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 10 год. 00 хв. 06 жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт ознайомлення з протоколом засвідчено підписом ОСОБА_1 . При складені протоколу, ОСОБА_1 пояснень не надав.

В матеріалах справи міститься копія повістки № 11345 з якої убачається, що ОСОБА_1 належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних 26.09.2025 року о 09:00 год.

26.09.2025 року відповідно до копії військового білету серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 .

До матеріалів справи долучено копію постанови № R329126 з мобільного застосунку «Резерв+» з якої вбачається, що постанова винесена ОСОБА_2 та про необхідність ОСОБА_1 сплатити штраф до 22.02.2026 у розмірі 8500 грн., якщо штраф не буде сплачено до 22.02.2026 року розмір штрафу збільшиться до 17 000 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що строк притягнення до адміністративної відповідальності вже минув на момент винесення оскаржуваної постанови.

Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Відповідно до частин 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Судом встановлено, що датою скоєння правопорушення, а саме не вчасне оновлення даних, що ставиться у вину ОСОБА_1 , є 25.09.2025 року, що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення №1408/2025.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився.

Незважаючи на це, відповідачем поза строками накладення адміністративного стягнення, було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не в межах та не в спосіб визначений законом, що призвело до притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза межами строків накладення адміністративного стягнення.

Зважаючи на це, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № R329126, винесена відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень, підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Щодо поновлення ОСОБА_1 строку для подання позовної заяви суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач зазначив, що фактично дізнався про постанову № R329126 лише 10 лютого 2026 року з мобільного за стосунку «Резерв +», оскільки він був неналежно повідомлений про винесення вище зазначеної постанови.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що строк для звернення до суду, пропущено з поважної причини.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання позовної заяви з вимогою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R 329126 про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в 17 000 грн. 00 коп. та закрити провадження у справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого ним судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Рабчун