Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №369/4108/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4108/26

Провадження № 2/369/10181/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/4108/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.09.2022 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, актовий запис №30.

Дитина проживає разом із позивачем, що підтверджується довідкою виданою старостою с. Софіївська Борщагівка Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області №82 від 24.02.2026 року.

Як зазначає позивач, батько дитини не надає допомоги на утримання дитини, у її вихованні участі не приймає.

На підставі викладеного, позивач просила суд з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 від всіх видів доходів відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту подачі позову до досягнення дитиною 18 років та стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 від всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , трирічного віку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому, разом із позовною заявою подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 22.09.2022 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, актовий запис №30.

Дитина проживає разом із позивачем, що підтверджується довідкою виданою старостою с. Софіївська Борщагівка Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області №82 від 24.02.2026 року.

Як встановлено судом, батько дитини добровільно аліменти не сплачує, не бере участі у вихованні дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Доказів протилежного суду надано не було.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відомостей про незадовільний стан його здоров`я відповідачем суду не надано. У матеріалах справи відсутня інформація, що у відповідача є інші діти, окрім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , також не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).

Водночас високий заробіток (дохід) платника аліментів не може слугувати підставою для зменшення частки заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачем, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд дійшов переконання, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позовна заява подана 02 березня 2026 року, тому суд присуджує стягнення аліментів саме з цього дня.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 75 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно частин 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, право на аліменти дружина з дитиною до 3-х років має незалежно від того, чи працює вона, і яке у неї матеріальне становище. Проте, при встановленні суми аліментів, що сплачуватиметься, враховується матеріальне становище чоловіка або дружини, що дозволятиме виділяти з його або її доходів певну суму на такі витрати.

Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів щодо матеріального становища відповідача, розміру його доходів, наявності у нього реальної можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. За відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості встановити одну з обов`язкових умов диспозиції ст. 84 СК України, а саме можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 331 грн 20 коп.

Відповідно до ст. ст. 141, 180, 182, 183, 185, 191 СК України, та, керуючись ст. ст. 10-13, 19, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 02 березня 2026 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК