Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №366/1043/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1043/26

Провадження 2-а/366/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Морозової Я.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Прибори Павла Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №91/1 від 21.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач), через свого представника – адвоката Прибору Павла Івановича (далі по тексту - Представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Відповідач) про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 91/1 від 21.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити, за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 91/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Зі змісту постанови № 91/1, вбачається: « 21 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 18 грудня 2024 року № 1572131, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив пп 2 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно 09 січня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП».

Так, в постанові № 91/1 зазначено, що ОСОБА_1 мав би прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк 09 січня 2025 року.

Однак, позивач зазначає, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 він не отримував. Про те, що йому було направлено повістку через АТ «Укрпошта», позивачу стало відомо з постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Саме те, що ОСОБА_1 не було відомо про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 і є причиною неприбуття за викликом.

Окрім того, копію оскаржуваної постанови позивачу не було направлено та він її не отримував, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі постанови.

Копію оскаржуваної постанови представник позивача отримав тільки 27 квітня 2026 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, яка винесена з грубим порушенням під час провадження у справі про адміністративне правопорушення вимог ст.ст. 33-35, 254-256, 268, 277, 277-2, 278, 280 КУпАП та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 10 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 (далі по тексту Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої постанову винесено (абз. 2 п. 14 Інструкції). Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови не було йому надано, а її копію отримано лише 27 квітня 2026 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Тому, позивач (через свого представника) звернувся до суду та просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 № 91/1 від 21 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього штрафу, у розмірі 25 500 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень); закрити провадження у справі.

Рух справи

Ухвалою суду від 28.04.2026 року було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду на 27.05.2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позиції сторін у справі

Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити в повному обсязі.

08.05.2026 року від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити посилаючись на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена в межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження на підставі статей 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачу про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 27 квітня 2026 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

За таких обставин, враховуючи, що доводи представника позивача щодо дати отримання та ознайомлення позивачем та його представником зі змістом оспорюваної постанови та ознайомлення з її змістом, відповідачем не спростовані, враховуючи, що зі змісту адміністративного позову вбачається, що представником позивача було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення із даним позовом до суду, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі надані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:

Так, ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Крім того з ч. 1 ст. 5 КАС України випливає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист в тому числі і шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, дослідивши надані сторонами докази судом встановлено:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов`язаний.

21 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 91/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Зі змісту постанови № 91/1, вбачається: «21 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 18 грудня 2024 року № 1572131, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив пп 2 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно 09 січня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП» /а.с. 7/.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 09 січня 2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і донині.

Отже, станом на момент прийняття спірної постанови діяв особливий період.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені в ній місце та строк.

Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Отже, за змістом зазначених положень статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а, відповідно до якої "факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….".

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку № 1572131, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зобов`язувався з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Іванків) (за адресою: АДРЕСА_1 ) 09 січня 2025 року о 10:20 годині для уточнення даних.

Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: «Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Повістка про виклик ОСОБА_1 до відповідача була направлена ІНФОРМАЦІЯ_8 (Іванків) за адресою позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , в той час, як адреса місця реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .

Сформована 18.12.2024 року та підписана керівником ІНФОРМАЦІЯ_9 (Іванків) Демченко Д. повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0600994496236, долученим до Відзиву відповідача, зокрема, опис вкладення включає в себе повістку №1572131 та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП у разі неприбуття за повісткою.

У сформованій повістці, адресованій ОСОБА_1 вказана адреса: АДРЕСА_3 , в той час, коли адреса вказана на рекомендованому листі не співпадає з адресою місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 , та вказана: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:

«Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання».

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».

Таким чином, суду не надані докази того, що позивач повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, яка перебувала на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_6 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказане свідчить про те, що позивач був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає підставними посилання сторони позивача про те, що його не повідомили про розгляд справи та ним не було отримано копію оскаржуваної постанови протягом трьох днів з дня її винесення, про що свідчить, в тому числі, відсутність підпису у постанові. Такий недолік, разом із розглядом справи у відсутності позивача, сам по собі є підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Суд зазначає, що неповідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення у даному випадку позбавило позивача права мати професійну правову допомогу під час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою відповідача на розгляд справи не забезпечено можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.

Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відмова у забезпеченні участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Відтак, відповідачем не забезпечено завчасне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке в розумінні Конвенції є кримінальним обвинуваченням, не надано мінімально встановлений КУпАП строк для підготовки до розгляду справи та не гарантовано позивачу отримання часу і можливості, необхідних для підготовки свого захисту, які регламентовані пунктом «b» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивач є інвалідом 2 групи /а.с. 18/, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю ІІ групи.

Згідно вимог ч. 5 ст. 139 КАС України «Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2024 (справа № 344/6751/22) та від 12.11.2025 (справа № 524/7691/23) чітко зазначив, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154).

Розпорядником коштів відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) є ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_11 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Прибори Павла Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №91/1 від 21.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - задовольнити.

Скасувати постанову № 91/1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_11 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ДЕРЖАВИ, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665, 60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення /27.05.2026/.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_4

Представник позивача – адвокат Прибора Павло Іванович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_6

Суддя Юрій ТКАЧЕНКО