Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №950/1631/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №950/1631/26

Суддя: Косолап В. М.

Справа № 950/1631/26

Провадження № 3/950/709/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , пенсіонер) за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

02.06.2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 вдома вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме вигнав з будинку.

Крім того, 03.06.2026 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 вдома вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме: вигнав з будинку, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статі 173-2 КУпАП.

Постановою суду від 10.06.2026, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, вищевказані матеріали об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер № 950/1631/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011 (Стамбульська конвенція) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні;

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство розуміється як вид поведінки (активних дій) відповідно до якої одна особа (кривдник) намагається встановити контроль над іншою особою (жертвою насильства).

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме протоколами Серії ВАД 779806 від 02.06.2026 та Серії ВАД № 719038 від 03.06.2026; заявами та поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 36, 173-2, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (680,00 грн.).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Вадим КОСОЛАП

Оригінал: reyestr.court.gov.ua