Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №відсутній — Київський апеляційний суд

Провадження № 33/824/3210/2026 Суддя в II-й інстанції Рудніченко О.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши клопотання начальника управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції України Даниляка Андрія про визначення підсудності матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного суду надійшло клопотання начальника управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції України Даниляка Андрія про визначення підсудності матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що 29.05.2026 року оперуповноваженим УСР в Київській області ДСР Національної поліції України майором поліції Бузуновим Романом складено протокол про адміністративне правопорушення №5203 від 29.05.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яка є присяжною Обухівського районного суду Київської області, а відтак, з врахуванням ч. 3 ст. 257 КУпАП начальник управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції просить визначити підсудність даної справи.

Вивчивши доводи наведені у клопотанні, перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання начальника управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції Даниляка А. підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною 17.07.1997 року, наголошує на тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, або проживання правопорушника, або за місцем реєстрації транспортного засобу.

Разом з тим, ч. 3 ст. 257 КУпАП передбачено, що у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , яка є присяжною Обухівського районного суду Київської області.

Нормами чинного КУпАП не врегульований правовий статус присяжного, а також питання про направлення до іншого суду справи про адміністративне правопорушення щодо судді чи присяжного того суду, яким повинна розглядатись ця справа, у зв`язку з чим вважаю за необхідне застосувати аналогію закону та при вирішенні даного питання керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями пункту 23 частини 1 статті 3 КПК України, про визначення основних термінів КПК України, суддя це: голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, відповідного апеляційного суду, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 383 КПК України суд присяжних утворюється при місцевому загальному судді першої інстанції.

У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності, у відповідності до вимог частини третьої статті 257 КУпАП.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 виконує функції присяжної у Обухівському районному суду Київської області, а тому, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення упередженості при здійсненні судового розгляду, суд апеляційної інстанції вважає необхідним направити матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 для розгляду по суті до найбільш територіально наближеного до Обухівського районного суду Київської області, а саме до Кагарлицького районного суду Київської області.

Керуючись 257 КУпАП, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання начальника управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції України Даниляка Андрія - задовольнити.

Матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - направити до Кагарлицького районного суду Київської області для розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко