Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №759/13119/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/13119/25 Головуючий у суді І інстанції: П`ятничук І.В.

провадження №22-ц/824/6855/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Нежури В.А., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Янчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року представник Київської міської ради Кошицький А.Л. 13.06.2025 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення збережених коштів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,2819 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0022, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,0043 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0023, що знаходиться по АДРЕСА_1 за період з 12.03.2020 року по 29.11.2022 року (включно) у сумі 487677,30 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,2819 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0022, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,0043 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0023, що знаходиться по АДРЕСА_1 за період з 12.03.2020 року по 29.11.2022 року (включно) у сумі 487 677,30 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8001220262021 від 13.01.2021 року, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:222:0022 площею 0,2819 га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) по АДРЕСА_1 , проведена 24.042019 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок земель від 21.09.2018 року. Отже, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 24.04.2019 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8001220252021 від 13.01.2021 року, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:222:0023 площею 0,0043 га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) по АДРЕСА_1 , проведена 24.04.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок земель від 21.09.2018 року. Отже, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 24.04.2019 року.

Згідно з інформаційною довідкою від 13.05.2025 року № 426699865 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельних ділянках розташований комплекс торгівельно-складського та розважального призначення літ. «Б» загальною площею 2665,8 кв.м., який належить відповідачам в частках 1/2 кожному, право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2018 року, номер запису про право власності: 28585218 та 28585224.

Київська міська рада ухвалила рішення від 16.12.2021 року № 4146/4187 «Про передачу громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельних ділянок в оренду для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку на АДРЕСА_1 ». Згідно з вказаним рішенням вирішено передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код виду цільового призначення - 03.10) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 жовтня 2018 року, номер запису про право власності: 28585224, 28585218). На підставі цього рішення між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок від 30.11.2022 року № 2326. Згідно з інформаційними довідками від 05.05.2025 року № 425347555, 425347708 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельних ділянок зареєстровано 30.11.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким: Київська міська рада, орендарі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На думку позивача зміст статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Враховуючи те, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 24.04.2019 року, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, якою карантин введено 12.03.2020 року.

Позивач вважає, що доцільно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 за період з 12.03.2020 року до 29.11.2022 року (до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Ставка орендної плати визначається за період 12.03.2020 року -31.12.2020 року - відповідно до додатку 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 року № 456/8029; 01.01.2021 року - 31.12.2021 року - відповідно до додатку 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 року № 24/24; 01.01.2022 року - 29.11.2022 року - відповідно до додатку 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 року № 3704/3745 та за умови, що приміщення нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки, не передавались в оренду їх власником, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) - 5%.

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Кошицький А.Л., який представляє інтереси Київської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що відповідачі не сплачували орендну плату за користування земельними ділянками кадастрові номери 8000000000:75:222:0022 та 8000000000:75:222:0023 з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень земельного та податкового законодавства відповідач не може бути платником земельного податку, а тому при розрахунку суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою було використано розмір орендної плати, яку відповідач мав би сплатити за умови оформлення земельних правовідносин в установленому законом порядку.

Зауважував, що ключовим є те, що визначити суму, яку відповідачі мають сплатити за період, охоплений позовом інакше ніж у розмірі орендної плати, законодавством не передбачено. Адже саме таку суму відповідачі мали би сплатити позивачу, якби оформив право користування земельними ділянками з моменту набуття права власності на нерухоме майно, що на цих земельних ділянках знаходиться і такі кошти - це недоотримані її власником (Київською міською радою) доходи у виді орендної плати.

Київська міська рада не підтверджувала факт сплати ПрАТ «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» плати за землю у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки за період з 01 січня 2020 року по 05 вересня 2020 року (включно) у розмірі 797 419,37 гривень за земельну ділянку загальною площею 1,4425 га кадастровий номер - 8000000000:75:222:0009 та не надавала докази стосовно цього факту.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник позивача також зазначав, що суд першої інстанції, з урахуванням приписів абзацу 1 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що вказана норма закону спрямована на звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Проте Київська міська рада не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до абзацу 1 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців.

В свою чергу, абзацами 1, 3, 4 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній з 06.05.2023) передбачено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія міста Києва включена до п. 2.11 підрозділу 2 «Території активних бойових дій» розділу І Переліку із зазначенням дати початку бойових дій 24.02.2022 року та дати завершення бойових дій 30.04.2022 року.

Київська міська рада вважає, що до спірних правовідносин зі стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою взагалі не можуть бути застосовані зазначені вище норми Податкового кодексу України і суд першої інстанції неправильно застосував вищезазначені норми податкового законодавства при вирішенні справи по суті.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України.

26 лютого 2026 року (вх. №№ 23857, 23896) до Київського апеляційної суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в яких відповідачі просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що 06 травня 2023 року набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненням. Зокрема, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб.

Суд першої інстанції зазначав, що вся територія міста Києва з 24.02.2022 року до 30.04.2022 року включена до підрозділу 2 «Території активних бойових дій» Розділу I Переліку, то плата за землю фізичним особам не нараховується та не сплачується за земельні ділянки, які розташовані на території міста Києва, за період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року (включно).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах неотриманні позивачем від відповідачів кошти у вигляді орендної плати чи земельного податку за період з 01.01.2022 року по 29.11.2022 року (включно) від використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 не підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», адже не було підстав для їх отримання.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.01.2021 №НВ-8001220262021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:222:0022 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємриємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (а.с. 22 том 1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.01.2021 № НВ-8001220252021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:222:0023 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємриємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (а.с. 18 том 1).

Згідно з інформаційною довідкою від 13.05.2025 року № 426699865 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, комплекс торгівельно-складського та розважального призначення літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2665,8 кв.м., належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках, а саме, кожному 1/2 (право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2018 року, номер запису про право власності: 28585218 та 28585224) (а.с. 36-37 том 1).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок 30.11.2022 року, посвідченого Русанюком З.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстр. № 2326. Згідно з інформаційними довідками від 05.05.2025 року №№ 425347555, 425347708 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельних ділянок зареєстровано 30.11.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 29-32, 34, 35 том 1).

На земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 розташований комплекс торгівельно-складського та розважального призначення літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності у рівних частинах з 24.10.2018 року

У результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0009 були сформовані декілька земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка - кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельна ділянка - кадастровий номер 8000000000:75:222:0023.

05 вересня 2000 року між позивачем та Приватним акціонерним товариством «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» (ідентифікаційний код 04542755) був укладений договір на право тимчасового довгострокового користування землею від 05.09.2000 року, зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасово користування землею 05.09.2000 року за № 75-5-00055. Згідно умов договору земельна ділянка загальною площею 1,4425 га кадастровий номер - 8000000000:75:222:0009 по АДРЕСА_1 була передана у тимчасове довгострокове користування строком на 20 років Приватному акціонерному товариству «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» (ідентифікаційний код 04542755).

В ЄДРПОУ міститься запис про державну реєстрацію припинення ПрАТ «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» (дата запису: 13.02.2023, номер запису: 1000721170023024599, підстава: ДР припинення ЮО у зв`язку з визнанням її банкрутом).

13 жовтня 2020 року ПрАТ «КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ» (ідентифікаційний код 04542755) подало до ГУ ДПС України в місті Києві лист від 08 жовтня 2020 року, в якому просило зняти з обліку Приватне акціонерне товариство "КИЇВМІСЬКГОЛОВПОСТАЧ" як платника податку на землю (орендної плати) у зв`язку з припиненням права на користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:75:222:0009. До листа була додана копія податкової декларації (уточнююча) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік.

13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС України в місті Києві лист від 07.10.2020 року з проханням взяти його на облік як платника податку на землю у зв`язку з тим, що він є співвласниками нерухомого майна - комплексу торгівельно-складського та розважального призначення літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перебуває у приватній спільній частковій власності у рівних частинах (по 1/2) і розташований в межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 (а.с. 75 том 1).

ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення - рішення №1186487-3311-2615 від 13 листопада 2020 року про сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 35173,71 грн та податкове повідомлення - рішення №1186488-3311-2615 від 13 листопада 2020 року про сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 558,28 грн. Земельний податок у розмірі 35731,99 грн за період з 06 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) був сплачений 15 грудня 2020 року, що підтверджується платіжними документами № 47190947 та № 47191947 від 15.12.2020 року (а.с. 76-80 том 1).

13 жовтня 2020 року ОСОБА_2 подав до ГУ ДПС України в місті Києві лист від 08.10.2020 року з проханням взяти його на облік як платника податку на землю у зв`язку з тим, що він є співвласниками нерухомого майна - комплексу торгівельно-складського та розважального призначення літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перебуває у приватній спільній частковій власності у рівних частинах (по 1/2) і розташований в межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:222:0023 (а.с. 99 том 1).

ОСОБА_2 отримав податкове повідомлення - рішення №1186491-3311-2615 від 13 листопада 2020 року про сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 35173,71 грн та податкове повідомлення - рішення №1186490-3311-2615 від 13 листопада 2020 року про сплату земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 558,28 грн. Земельний податок у розмірі 35731,99 грн за період з 06 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року був сплачений 26 листопада 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 та № 2 від 26.11.2020 року (а.с. 100-103 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи даний спір судом першої інстанції застосовано до спірних правовідносин сторін норму підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та фактично звільнено відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати безпідставно збережених коштів за період з 12.03.2020 року до 29.11.2022 року.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Так, пунктом 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 №3050-IX, який набрав законної сили 06.05.2023 року) за період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 року до 31.12.2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовується поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою.

Оскільки за відповідачами будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог пункту 287.1 статті 287 ПК України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення податкових зобов`язань зі сплати земельного податку.

З урахуванням наведених приписів ПК України та встановлених судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №922/2378/20.

Враховуючи викладене, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 року у справі №910/8635/24.

Отже суд апеляційної інстанції встановлено, що з 24.10.2018 року часу набуття права власності на нерухоме майно (комплексу торгівельно-складського та розважального призначення) у відповідачів виник обов`язок сплачувати орендну плату за землю на якій знаходиться їх нерухоме майно.

Що стосується висновків суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачів сплачували земельний податок за користування земельними ділянками, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпуктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, власником земельних ділянок, що є предметом спору в даній справі, є територіаьлна громада м. Києва, в особі Київської міської ради.

Вичерпний перелік юридичних осіб, які можуть бути постійними користувачами земель комунальної власності, визначений ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України. До них відносяться зокрема органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власноті; релігійні організації України; заклади освіт незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку та інші.

Решта землекористувачів можуть набути права користування земельною ділянкою на умовах оренди відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до положень земельного та податкового законодавства відповідачі не можуть бути платниками земельного податку, а тому при розрахунку суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою позивачем було використано розмір орендної плати, яку відповідачі мали б сплатити за умови оформлення земельних правовідносин в установленому законом порядку.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для застосування вказаних положень ПК України до даних правовідносин знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Судом першої інстанції не враховано наведений висновок Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі № 922/2378/20, що призвело до неправильного вирішення справи, адже судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що відповідачі на момент виникнення спірних правовідносин були фактичними користувачами земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, що перебуває у їх власності.

Щодо обчислення періоду стягнення безпідставно збережених коштів слід врахувати Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Вказаним законом Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 2-14 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зазначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Карантин введений Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи, що предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів за період з 12.03.2020 року, строк позовної давності виникає під час дії карантину.

Крім того, п. 19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи те, що земельна ділянка 8000000000:75:222:0022 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 24.04.2019 року, враховуючи постанову КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, якою карантин введено 12.03.2020 року, слід стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності саме з 12.03.2020 року до 29.11.2022 року (до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.01.2021 № НВ-8001220262021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:222:0022 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Ставка орендної плати визначається за період 12.03.2020 року - 31.12.2020 року - відповідно до Додатку 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; 01.01.2021 року - 31.12.2021 року - відповідно до Додаткк 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; 01.01.2022 року - 29.11.2022 року - відповідно до Додатку 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745 та за умови, що приміщення нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки, не передавались в оренду їх власником, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) - 5%.

Відповідно до наведеного розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування розраховується таким чином:

з 12.03.2020 року по 31.12.2020 року 7 335 372,35 грн *5%/366*295 днів = 295 619,51 грн;

з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 7 335 372,35 грн*5%/365*365 днів = 366 768,62 грн;

З з 01.01.2022 року по 29.11.2022 року 8 068 909,59 грн*5%/365*333 дні = 368 074,92 грн.

Що разом становить 1 030 463,05 грн (295 619,51 + 366 768,62 + 368 074,92).

Земельна ділянка 8000000000:75:222:0023 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 24.04.2019 року, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, якою карантин введено 12.03.2020, доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності саме з 12.03.2020 року до 29.11.2022 року (до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.10.2022 року № 4262/86-22, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:222:0023 на 2022 рік становить 128 069,95 грн, за 2021 рік становить 116 427,23 грн, за 2020 рік становить 116 427 23 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.01.2021 № НВ-8001220252021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:222:0023 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Відповідно до наведеного розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування розраховується таким чином:

з 12.03.2020 року по 31.12.2020 року 116 427,23 грн х 5%/366 х 295 днів = 4692,08 грн;

з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 116427,23 грн х 5%/365 х 365 днів = 5821,36 грн;

з 01.01.2022 року по 29.11.2022 року 128 069,95 грн х 5%/365 х 333 дні = 5842,09 грн.

Що разом становить 16 355,53 грн (4692,08 + 5821,36 + 5842,09).

Отже, разом загальна сума відшкодування за користування земельною ділянкою ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:222:0022 та земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:222:0023 становить 1 046 818,58 грн (1 030 463,05+16355,53).

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що за даними Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, з 12.03.2020 року по 30.11.2022 року за земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:222:0022 та 8000000000:75:222:0023 по АДРЕСА_1 було сплачено у 2020 році ОСОБА_1 земельний податок з фізичних осіб в розмірі 35 731,99 грн та ОСОБА_2 земельний податок з фізичних осіб у розмірі 35 731,99 грн, що разом становить 71 463,98 грн.

Тому суд апеляційної інстанції призодить до висновку про доцільність стягнення з відповідачів безпідставно збережених ними коштів у розмірі 975 354,60 грн (1046818,58-71463,98), з урахуванням суми сплаченої відповідачами земельного податку.

Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідачів про те, що вони оплачували податок на землю, а тому відсутні підстави для стягнення інших платежів, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки податок на землю та орендна плата за землю є окремими видами платежів, які регулюються різним законодавством та їх ототожнення не можливе.

Доводи відповідачів про відсутність підстав для стягнення у 2022 році коштів за орендну землі у зв`язку з початком військових дій та проведення бойових дій, не в повній мірі відповідають обставинам справи, оскільки бойові дії проводились на території Києва з 24 лютого по 31 травня 2022 року, і саме у період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 року № 5449/5490 було визнано пільговим періодом, а не весь 2022 рік.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 11704,26 грн (а.с. 52 том 1), за подання апеляційної скарги судовий збір сплачений у розмірі 17556,39 грн (а.с. 227 том 6).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 11704,26 грн, та за подання апеляційної скарги у розмірі 17556,39 грн, що в загальному розмірі складає 29260,65 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 14630,32 грн з кожного з відповідачів (29260,65 грн/2 відповідачів).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками площею 02819 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та площею 0,0043 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0023, місце розташування - АДРЕСА_1 за період з 12 березня 2020 року по 29 листопада 2022 року у розмірі 487 677 грн 30 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками площею 0,2819 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0022 та площею 0,0043 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0023, місце розташування - АДРЕСА_1 за період з 12 березня 2020 року по 29 листопада 2022 року у розмірі 487 677 грн 30 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Київської міської ради судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 29 260 грн 65 коп., тобто по 14 630 грн 32 коп. з кожного з відповідачів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Реквізити сторін:

Позивач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ: 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст постанови складено «11» червня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді В.А. Нежура

С.Г. Музичко