Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №753/8191/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 753/8191/25

номер провадження: 22-ц/824/4552/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яковенко Світлани Іванівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року у складі судді Колесника О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Київгаз» про визнання недійсним та скасування рішення акціонерного товариства «Київгаз» в частині задоволення акту про порушення щодо побутового споживача та донарахування об`єму природного газу,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Київгаз» (далі - АТ «Київгаз») про визнання недійсним та скасування рішення АТ «Київгаз» в частині задоволення акту про порушення щодо побутового споживача та донарахування об`єму природного газу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг розподілу природного газу в будинку АДРЕСА_1 , відповідно до укладеного договору з відповідачем. АТ «Київгаз» є оператором газорозподільної системи, суб`єктом господарювання і на підставі ліцензії здійснює діяльність по розподілу природного газу.

Вказував, що за фактом виявлення у споживача ОСОБА_1 на об`єкті за вказаною адресою порушень, визначених гл.2, розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, працівники відповідача на місці склали акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року за несанкціоноване втручання в роботу лічильника. Крім того, 06 лютого 2025 року тими ж працівниками відповідача було складено протокол про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу. За текстом даного протоколу експертиза повинна була проводитись 12 лютого 2025 року об 11 год 00 хв. в контрольно-повірочному пункті ДП «Укрметртестстандарт» за адресою: місто Київ, вул. Білицька, 45. Даний акт був розглянутий 27 лютого 2025 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ та за рішенням комісії задоволений повністю. В результаті задоволення акту про порушення споживачем у вигляді несанкціонованого втручання в роботу ЗВT було розраховано необлікований (донарахований) об`єм природного газу згідно з п.1, гл.3, розділу ХІ у розмірі 6 167,76 куб.м на загальну суму 45 764 грн 76 коп.

Позивач вважав, що таке рішення АТ «Київгаз» є недійсним і підлягає скасуванню, оскільки ні в актах, ні в протоколі працівники АТ «Київгаз» не зазначили, які саме ознаки несанкціонованого втручання споживачем в роботу лічильника ними були виявлені. Перед складанням акту працівники оператора ГРМ не роз`яснили право споживача внести свої зауваження та заперечення до акту про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень, можливість здійснювати фото- та відеозйомку. Після демонтажу лічильника працівниками відповідача у протоколі направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу не вказано жодної ознаки пошкодження пломби, пошкодження лічильника чи несанкціонованого втручання в роботу лічильника. Такої ж інформації не вказано і в актах. Крім того, ОСОБА_1 у будь-який спосіб не викликався для проведення експертизи, тому остання була проведена у його відсутність, також до листа №1032/28 від 11 березня 2025 року, направленого позивачу, відповідач не додав висновок експертного дослідження. Також висновки комісії за результатами експертизи лічильника не відображають інформацію щодо наявності не облікованого (облікованого частково) газу або викривлення даних обліку газу, що було наслідком виявленого втручання в роботу лічильника. Для притягнення особи до майнової відповідальності необхідно було встановити наявність всіх трьох складових порушення, а саме: наявність неправомірного діяння, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправним діянням та спричиненою шкодою і наявність вини споживача, що не було встановлено працівниками АТ «Київгаз». Більше того, донарахування ціни необлікованого газу - це не штрафні санкції, а це витрати за використаний, але несплачений газ. Тобто, для того, щоб здійснити донарахування ціни необлікованого газу потрібно встановити той факт, що він певний час необліковувався, чого не було зроблено представниками газопостачальника та не враховано комісією під час прийняття рішення. Відповідачем не вказано, які саме дії свідчать про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, що саме ці дії вплинули на показання ЗВТ, період за який нараховано суму компенсації необлікованого об`єму газу.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив визнати недійсним та скасувати рішення АТ «Київгаз» в частині задоволення акту про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року щодо побутового споживача ОСОБА_1 та донарахування об`єму природного газу в обсязі 6 167,67 куб.м на загальну суму 45 764 грн 76 коп.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 як споживач газу за адресою: АДРЕСА_1 , особисто підписав без зауважень акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року, протокол направлення лічильника G-6 №167085 на експертизу та інші документи, а проведена експертиза встановила пошкодження пломбування, деформацію корпусу відлікового механізму й наявність усередині лічильника стороннього предмета - металевої пластини. Тому суд дійшов висновку, що комісія АТ «Київгаз» правомірно визнала факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника та донарахувала ОСОБА_1 6 167,76 куб.м газу на суму 45 764 грн 76 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Яковенко С.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в судовому засіданні та у відзиві (письмові пояснення) позивач пояснив, що підписав лише копію протоколу №0634 від 06 лютого 2025 року та акт №11815 від 06 лютого 2025 року про зняття ЗВТ. При цьому акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року позивач не підписував та не отримував. Окрім того зауважує, що представник відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції надав пояснення, що всі бланки, які виписуються представниками оператора ГРМ, є підзвітними, пронумерованими та проштампованими ідентифікаційними знаками. Однак наданий акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року не є таким, адже ідентифікаційний проштампований номер відсутній, вписаний особисто представниками оператора ГРМ синьою ручкою.

Вказує, що судом не враховано того, що ні в актах, ні в протоколі не зазначено які саме ознаки несанкціонованого втручання було виявлено. Крім цього відповідачем у порушення п.36 розділу 23 Правил постачання природного газу 06 лютого 2025 року не було складено акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається в побутового споживача. Саме в цьому акті при виявленні несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ повинно бути зазначено: дату виявлення порушення, суть порушення, ймовірні причини порушення. Крім того складається акт про порушення №1159, який не було складено 06 лютого 2025 року у присутності позивача, що є прямим порушенням п.5 гл.5 роз.11 Кодексу газорозподільних систем. Крім цього на місці 06 лютого 2025 року представниками оператора ГРМ при виявленні порушення не було здійснено фото та відеозйомку, що є порушенням п.3 гл.9 р.10 Кодексу газорозподільних систем. Докази відео або фото зйомки від 06 лютого 2025року виявлення несанкціованого втручання в роботу лічильника газу не були надані відповідачем до суду, хоча зазначені у рішенні суду від 24 вересня 2025 року.

Зазначає, що позивачу не було вручено акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року, не повідомлено про час та дату розгляду даного акту. Крім цього комісія розглянула акт про порушення без письмової згоди позивача на проведення засідання без його особистої присутності, адже позивача ніхто не повідомив належним чином про дату та час засідання комісії. Також зазначає, що комісія не розглядала висновки експертизи, а розглянула лише акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року, з якого було переписано аналогічний текст. Комісією не було встановлено, які саме порушення несанкціонованого втручання в ЗВТ співробітниками оператора ГРМ були виявлені, вони не були описані та досліджені комісією. Окрім цього витяг з рішення №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року комісії акту про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року, на якому було вирішено задовольнити у повному обсязі акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року, який був наданий позивачу 21 липня 2025 року у судовому засіданні суду першої інстанції від представника відповідача Мельник О.В., не підписаний членами комісії, що є порушенням Кодексу газорозподільних систем. Тому у суду були відсутні підстави його розгляду, адже він є неналежним доказом.

На підставі вищевикладеного вважає, що рішення засідання комісії №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року прийнято з порушенням Кодексу газорозподільних систем.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Київгаз» - адвокат Мельник О.В. вказує, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі належних, допустимих і достатніх доказів, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин. Зазначає, що ОСОБА_1 був присутній під час складання акта про порушення №1159 від 06 лютого 2025, особисто ознайомився з його змістом та підписав акт, акт про зняття/встановлення ЗВТ і протокол направлення лічильника на експертизу, а в суді першої інстанції відмовився від проведення почеркознавчої експертизи та визнав факт підписання зазначених документів. Також представник відповідача вказує, що твердження позивача про відсутність у документах ознак несанкціонованого втручання та порушення процедури оформлення матеріалів не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам Кодексу газорозподільних систем. Наголошує, що під час експертизи лічильника було документально підтверджено несанкціоноване втручання в його роботу, зокрема виявлено пошкодження пломбування, ознаки пошкодження відлікового механізму та наявність стороннього предмета всередині лічильника, а тому комісія АТ «Київгаз» мала законні підстави для задоволення акта про порушення та здійснення донарахування необлікованого обсягу природного газу. Крім того, посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких після опломбування лічильника саме споживач несе відповідальність за його збереження, а встановлення факту несанкціонованого втручання є достатньою підставою для донарахування вартості необлікованого газу.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з положеннями ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положеннями ст.124 Конституції України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п.17, ч.1, ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Установлено та є загальновідомим той факт, що АТ «Київгаз» є складовою природньої монополії, серед видів економічної діяльності якої здійснює розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний) (35.22), торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (35.23).

Також АТ «Київгаз» є оператором газорозподільної системи та здійснює діяльність з надання послуг на відповідному ринку відповідно до виданої ліцензії.

За змістом ч.ч.1-2, ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з п.1, глави 3, розділу VI Кодексу Газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Пунктами 7-8, глави 3, розділу VI Кодексу Газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Оператор ГРМ не має права відмовити споживачу, власні об`єкти якого підключені до/через ГРМ, в укладанні договору розподілу природного газу за умови дотримання споживачем вимог щодо укладення договору розподілу природного газу, передбачених цим Кодексом та чинним законодавством.

Положення пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року в справі № 903/160/21, сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ), вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.

Наведений висновок викладений і постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року в справ і№ 542/881/19 (провадження№ 14-69цс25).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що на підставі підписаного 11 листопада 1997 року акту про прийомку закінченого будівництвом об`єкта газопостачання: житлового будинку АДРЕСА_1 на об`єкті позивача було встановлено газоспоживаюче обладнання: 1) плита газова 4-х конфорочна - 1 шт.; 2) котел - АПОК-1 - 1 шт.; 3) колонка водогрійна - 1 шт.; 4) лічильник газу G-6 - 1 шт.; 5) фільтр газу - 1 шт.

05 грудня 1997 року лічильник газу G-6 зав. №167085 був опломбований з первинним пуском газу на об`єкт позивача та до газових приладів.

Відповідно до положень п.7, глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання позивача до умов договору розподілу є здійснення позивачем оплати наданих послуг розподілу по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно п.3.2, розділу ІІІ договору розподілу оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно діючого законодавства, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Зазначені обставини не заперечувалися учасниками справи, були ними визнані, а тому не підлягають доказуванню під час розгляду цієї цивільної справи, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, якою визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Установлено, що 06 лютого 2025 року на об`єкті позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до демонтажу на періодичну повірку лічильника газу G-6 завод. №167085 за результатами його перевірки/контрольного огляду було виявлено наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, про що було складено на місці виявлення порушення акт про порушення №1159 (а.с.15, 92), невід`ємною частиною якого є акт №11815 про зняття/встановлення засобу вимірювальної техніки (а.с.16, 93) та протокол №0634 направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.

На місце демонтованого на експертизу газовимірювального лічильника зав. №167085 був встановлений лічильник газу G-6 завод. №150984 на підставі свідоцтва державного підприємства «Укрметртестстандарт» від 10 січня 2025 року №39-1-3/02602-20250110 про повірку лічильника газу.

Водночас постачання/розподіл газу на об`єкт ОСОБА_1 продовжив здійснюватись.

Позивач ОСОБА_1 ознайомився на місці складання і особисто підписав кожний документ без зауважень чи заперечень, отримавши по одному примірнику кожного документа, що не заперечується наданими ним особисто копіями вказаних документів до позовної заяви та наявність в них його особистого підпису (а.с.15-16, 19).

У пункті 4 протоколу №0634 направлення ЗВТ та/або пломби було чітко зазначено дату, час і місце проведення експертизи.

Водночас у пункті 8 акту про порушення №1159 було чітко зазначено дату, час і місце проведення засідання комісії, на якому буде розглянутий складений на позивача акт. При проведенні експертизи лічильника газу зав. №167085 комісією оператора ГРМ, до складу якої входили працівники інженерно-технічного персоналу та юрист оператора ГРМ, а також державний повірник ДП «Укрметртестстандарт», було виявлено невідповідність ідентифікуючих ознак захисного опломбування відлікового механізму, а також пломбувальний отвір з правого боку корпусу відлікового механізму деформований, на корпусі відлікового механізму присутні сколи, подряпини.

Як вбачається з пункту 2.4 акту №Е/828 експертизи ЗВТ та/або пломб зазначено, що встановлено наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ: під корпусом відлікового механізму знаходиться сторонній предмет (металева пластина довжиною 56 мм та шириною 9 мм). В результаті чого комісія зробила висновок про наявне несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (а.с.96).

Указаний акт №Е/828 підписаний усіма членами комісії і має печатку юридичної особи.

Згідно довідки ДП «Укрметртестстандарт» від 12 лютого 2025 року №39-1-3/03361-20250212 за результатами повірки лічильник газу G-6 зав. №167085 визнаний непридатним для використання та таким, що не відповідає вимогам п.п.11.1 ДСТУ 9035:2020 «Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки» (наявність пошкодження пломбування у місцях, що визначені ЕД на лічильник (відсутність ідентифікаційних ознак захисного пломбування), невідповідність відлікового пристрою вимогам ЕД (наявні ознаки пошкодження відлікового пристрою, наявність стороннього предмету)) (а.с.97).

Зазначені обставини були зафіксовані на фотознімках працівниками АТ «Київгаз», які здійснювали демонтаж вказаного лічильника, зображення яких не оспорював позивач у судовому засіданні (а.с.70-85; 103-117).

Як передбачено п.5.2 ДСТУ 9035:2020 «Лічильники газу для побутових потреб та комерційного обліку. Методика повірки», у разі отримання негативних результатів будь-якої з операцій повірку припиняють, лічильник визнають таким, що не відповідає установленим вимогам (а.с.98-102).

В кодексі Кодексі газорозподільних систем термін визначено як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» визначено як - це втручання в роботу або в конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу), в тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення 27 лютого 2025 року і за результатами розгляду акт про порушення був задоволений повністю рішенням комісії №1/27-02/1159 (а.с.118).

Відповідно до п.8 ч.2, ч.1, ст.59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання.

За положеннями п.5.1 та 5.2 розділу V договору облік (в тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Враховуючи, що рішенням комісії АТ «Київгаз» №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року було задоволено, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем позивачу донараховано необлікований обсяг природного газу за період з 07:00 год. 07 серпня 2024 року по 07:00 год. 06 лютого 2025 року у розмірі 6 167,78 куб.м на загальну суму 45 764 грн 76 коп. з ПДВ, що підтверджується актом-розрахунком та рахунком на оплату №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року (а.с.119-121).

Відповідно до п.12, глави 5, розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем споживачу був направлений рахунок №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року із супровідним листом від 11 березня 2025 року №1032/28 рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням (а.с.122-123).

Однак ОСОБА_1 залишив цей лист без реагування.

За встановлених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо того, що він не був обізнаний про складення акта про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року та не підписував його.

Такі твердження спростовуються наявними у справі доказами, зокрема актом про порушення №1159, актом №11815 про зняття/встановлення засобу вимірювальної техніки та протоколом №0634 про направлення ЗВТ на експертизу, які містять підпис позивача.

Крім того, під час розгляду справи ОСОБА_1 фактично підтвердив факт підписання зазначених документів, пояснивши, що підписав їх без ознайомлення зі змістом через відсутність окулярів.

Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про неповідомлення позивача щодо проведення експертизи лічильника та засідання комісії АТ «Київгаз». Як убачається з матеріалів справи, у протоколі №0634 від 06 лютого 2025 року було зазначено дату, час і місце проведення експертизи, а в акті про порушення №1159 - дату, час та місце засідання комісії з розгляду цього акта. Зазначені документи були підписані ОСОБА_1 без зауважень та заперечень, що свідчить про його належне інформування щодо відповідних процедур.

Колегія суддів також враховує, що під час експертизи лічильника газу G-6 заводський №167085 комісією було встановлено невідповідність ідентифікуючих ознак захисного пломбування, деформацію пломбувального отвору, наявність сколів та подряпин на корпусі відлікового механізму, а також стороннього предмета у вигляді металевої пластини під корпусом відлікового механізму. Зазначені обставини зафіксовані в акті експертизи №Е/828 від 12 лютого 2025 року та підтверджені довідкою ДП «Укрметртестстандарт» №39-1-3/03361-20250212, відповідно до якої лічильник визнано непридатним до використання.

За встановлених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що 06 лютого 2025 року під час перевірки лічильника газу G-6 заводський №167085, встановленого на об`єкті ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Київгаз» було виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, у зв`язку з чим складено акт про порушення №1159, акт про зняття/встановлення ЗВТ №11815 та протокол №0634 про направлення лічильника на експертизу.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 був присутній під час оформлення зазначених документів, особисто ознайомився з їх змістом та підписав їх без зауважень, а також отримав належні примірники таких документів. При цьому у протоколі №0634 було зазначено дату, час та місце проведення експертизи лічильника, а в акті про порушення №1159 - дату, час та місце засідання комісії з розгляду цього акта.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що за результатами експертизи, оформленої актом №Е/828 від 12 лютого 2025 року, у лічильнику виявлено пошкодження пломбування, деформацію пломбувального отвору, пошкодження корпусу відлікового механізму та сторонній предмет у вигляді металевої пластини, що свідчило про несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. Зазначені висновки підтверджуються також довідкою ДП «Укрметртестстандарт» від 12 лютого 2025 року, відповідно до якої лічильник визнано непридатним до подальшого використання.

Отже, установивши наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у АТ «Київгаз» передбачених Кодексом газорозподільних систем підстав для задоволення акта про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року та здійснення розрахунку необлікованого обсягу природного газу. На підставі рішення комісії АТ «Київгаз» №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 було донараховано 6 167,78 куб. м природного газу за період з 07 серпня 2024 року по 06 лютого 2025 року на загальну суму 45 764 грн 76 коп., що підтверджується актом-розрахунком та рахунком на оплату, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ «Київгаз» №1/27-02/1159 від 27 лютого 2025 року в частині задоволення акта про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року та донарахування ОСОБА_1 необлікованого обсягу природного газу.

Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив та оцінив докази, правильно встановив обставини у справі та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року був складений без участі ОСОБА_1 , не вручався йому та не підписувався ним, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки як убачається з матеріалів справи, акт про порушення №1159 (а.с.15, 92), акт №11815 про зняття/встановлення ЗВТ (а.с.16, 93) та протокол №0634 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (а.с.19, 94) містять підпис позивача.

При цьому ОСОБА_1 у суді першої інстанції не заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для перевірки належності підписів, проставлених в акті про порушення №1159, акті №11815 про зняття/встановлення ЗВТ та протоколі №0634 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.

Водночас суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 під час судового розгляду підтвердив належність йому підпису в зазначених документах, пояснивши, що підписав їх власноруч, однак без ознайомлення зі змістом через відсутність окулярів. За таких обставин матеріали справи не підтверджують доводів про те, що акт про порушення №1159 був підписаний не позивачем.

Доводи апеляційної скарги про неналежне оформлення акта про порушення №1159 від 06 лютого 2025 року у зв`язку з відсутністю на ньому проштампованого ідентифікаційного номера та зазначенням такого номера рукописним способом, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані. Сам по собі спосіб зазначення номера документа не свідчить про його фальсифікацію, недійсність чи службове підроблення. При цьому матеріали справи не містять відомостей про встановлення факту підроблення акта про порушення №1159, складеного працівниками АТ «Київгаз», у передбаченому законом порядку, зокрема за результатами судової почеркознавчої чи технічної експертизи документа, досудового розслідування у кримінальному провадженні, службової перевірки або рішення компетентного органу. Так само ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження внесення до зазначеного акта неправдивих відомостей чи його підроблення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Апеляційний враховує, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яковенко Світлани Іванівни залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року.

Головуючий

Судді: