Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №357/4232/26
Суддя: Цуранов А. Ю.
Справа № 357/4232/26
Провадження № 2/357/4566/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
17.03.2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Вдовику Олену Миколаївну, звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення просила стягувати з відповідача на користь позивача: 1) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття; 2) аліменти на утримання позивача, як матері дитини з інвалідністю, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на час встановлення інвалідності, а саме до 14.08.2038.
В обґрунтування позову вказано, що сторони від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не приймає участь в утриманні дитини, яка народилась з вадами здоров`я, в зв`язку з чим потребувала численних обстежень, стаціонарного лікування та реабілітації. З лютого 2024 року ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю, тому потребує подальших реабілітаційних заходів. Позивач опікується дівчинкою, а тому потребує коштів на особисте утримання незалежно від того працює вона чи ні, а також незалежно від її матеріального становища.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
20.03.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи 04.05.2026.
10.06.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про місце та час розгляду справи повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, з відзивом (запереченням) на позовну заяву не звертався, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв`язку з наведеним, суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Судом встановлено наступне.
З 26.06.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2026 у справі № 357/16428/25.
Від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1203.
Згідно з довідкою Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради № 15.2-03/1755 від 30.06.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявного у справі акта КП БМР ЖЕК № 6 № 85Ц/2025 від 24.10.2025, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ще однією особою фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2484989 від 19.03.2026.
ОСОБА_4 має захворювання: спадкова м`язова дистрофія, аутосомно-домінантний тип успадкування, синдром м`язової гіпотонії, виражені рухові порушення з порушенням функції ходи та самообслуговування та їй встановлено інвалідність підгрупа «А» до 14.08.2038, що підтверджується медичним висновком КНП БМР «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» № 75 від 27.02.2024, консультативним висновком НДСЛ «Охматдит» від 16.12.2021, випискою КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2» № 795 від 31.01.2024, випискою КНП БМР «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 28.01.2026.
Стороною позивача також надано програму реабілітації дитини з інвалідністю ОСОБА_4 від 08.02.2022, посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.04.2022, видане ОСОБА_1 , як особі, що має право на державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, індивідуальні відомості про застраховану особу ОК-5 ОСОБА_1 , відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 16.03.2026 ОСОБА_1 , рахунок на оплату реабілітаційних послуг ОСОБА_1 № 22 від 22.01.2026 на суму 49 540 грн, довідка про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації ОСОБА_4 у період з 27.01.2025 по 07.11.2025, акт надання послуг ОСОБА_4 № 1000 від 01.08.2025 на суму 25 020 грн.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.
Положеннями ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За вказаною вище правовою нормою законодавцем передбачено загальне правило про стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4 частки доходу платника аліментів.
Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 183 СК України вирішує умови стягнення аліментів у наказному провадженні. Інститут наказного провадження спрямований на вирішення справ, що носять безспірний характер, тому слід дійти висновку, що вказана норма містить орієнтир розміру аліментів, який може вважатися безспірним і мінімальним, при цьому в позовному провадженні розмір аліментів визначається судом на підставі поданих сторонами у справі доказів.
За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, наявність визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати власних дітей, відсутність домовленості між сторонами (батьками) про утримання доньки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття.
Крім цього, відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина (ч. 2 ст. 88 СК України).
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 80 СК України).
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд також вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення коштів на її особисте утримання, стягнувши з відповідача щомісячно 1/4 частину заробітку (доходу), починаючи з дня пред`явлення позову на час встановлення інвалідності, тобто до 14.08.2038.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави за подання даного позову в розмірі 1 331,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно кошти на її особисте утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 17.03.2026 на час встановлення інвалідності доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua