Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №357/9593/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9593/26

3/357/3129/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. роглянувши матеріали справи, що надійшла з Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київській області Білоцерківського районного управління поліції про притягнення до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу зазначено що працює продавцем торгова точка « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП: судом не встановлено,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 164 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №969258 від 12.05.2026, 12.05.2026 близько о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , в торговій точці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою м.Біла Церква вул. Героїв Небесної Сотні 2а (Сільпо) здійснювала продаж харчових добавок рідини із вмістом нікотину, без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чим порушив ст.23 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етілового рідин що використовується в електронних сигаретах та пального, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Войтенко К.В. подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог КУпАП, зокрема в ньому не конкретизовано нормативно-правовий акт, вимоги якого були порушені, не розкрито об`єктивну сторону правопорушення та не наведено належного опису фактичних обставин події. Захисник також зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації та відповідної ліцензії, а саме: відсутні документи, які підтверджують факт реалізації товару, відомості про покупців, розрахункові документи, пояснення свідків, а також протокол вилучення речей. На думку захисника, наявний у матеріалах справи рапорт працівника поліції не може бути достатнім та беззаперечним доказом винуватості особи. Крім того, адвокат вказав, що матеріалами справи не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 ознак господарської діяльності, зокрема її систематичності, самостійності та спрямованості на отримання прибутку. Зазначив, що ОСОБА_1 є консультантом магазину «SMOK» та не є суб`єктом господарювання, а тому не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Посилаючись на положення ст. 247 КУпАП, ст. 62 Конституції України, практику Європейського суду з прав людини та відсутність належних доказів вини особи, захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №969258 від 12.05.2026, рапорт помічника чергового Білоцеріквського РУП ГУНП в Київській області Барімської Є.О., рапорт, письмові поясненням ОСОБА_1 , протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, фототаблицю, квитанцію №107,відеозапис від 12.05.2026, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст.252 КУпАП.

Разом з тим, за змістом ст. ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

За диспозицією ч.1ст.164 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч. 1ст. 164 КУпАП є бланкетною, тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі, норми яких саме законів порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч.2 ст.3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Відповідно до ч.1, 2ст.55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Обов`язковою ознакою складу зазначеного правопорушення є здійснення саме господарської діяльності, яка відповідно до статей 3, 42 Господарського кодексу України характеризується самостійністю, систематичністю, здійсненням на власний ризик та спрямованістю на отримання прибутку.

Разом з тим, з наявних у справі матеріалів не вбачається достатніх даних, які б свідчили про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності у розумінні наведених норм закону. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №969258 від 12.05.2026 фактично зазначено лише про одноразове виявлення особи ( ОСОБА_1 ). у торговельній точці та продаж рідини з вмістом нікотину, однак відсутні відомості про систематичність такої діяльності, її самостійний характер, отримання доходу, придбання товару для подальшої реалізації чи інші ознаки підприємництва.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є власником, керівником, орендарем торговельного приміщення або особою, яка організувала та здійснювала господарську діяльність від власного імені. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що вона працювала у магазині «SMOK», що саме по собі не свідчить про здійснення нею господарської діяльності як суб`єктом господарювання.

Суд також враховує, що до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт реалізації ОСОБА_1 товару. Відсутні розрахункові документи, пояснення покупців, показання свідків, відомості про отримання грошових коштів, а також інші об`єктивні дані, які б підтверджували факт продажу товару саме ОСОБА_1 .

Наведені у протоколі відомості та долучений рапорт працівника поліції самі по собі не можуть бути безумовним та достатнім доказом вини особи за відсутності інших доказів, які б узгоджувалися між собою та беззаперечно підтверджували обставини правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Однак належних та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи відсутність належних доказів здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації та ліцензії, а також недоведеність об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Суддя приходить до переконання, що за встановлених суддею обставин, уповноваженою на складання протоколу особою не доведено достатніх підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 164, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО