Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №357/565/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/565/26

1-кп/357/528/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

захисник – адвокат: ОСОБА_4 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження за №12025110000000865 від 08.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тараща, Київської області, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а під час судового розгляду прокурором змінено обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до зміненого прокурором обвинувачення, судом встановлено, що відповідно до Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2015 (у редакції наказу МВС України від 28.02.2025 №142) ГСЦ МВС складається із структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (далі – РСЦ).

РСЦ складається із структурних підрозділів, до яких, у тому числі, входять територіальні підрозділи - територіальні сервісні центри МВС (далі - ТСЦ МВС).

РСЦ підзвітні та підконтрольні керівництву ГСЦ МВС.

Відповідно до наказу Головного сервісного центру МВС України Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (Філія МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Київській області) № 12 від 15.01.2024 про розподіл обов`язків адміністративних одиниць обслуговування ТСЦ РСЦ МВС в Київській області затверджено розподіл між територіальними сервісними центрами РСЦ ГСЦ МВС в Київській області (далі - ТСЦ МВС) адміністративних одиниць, у межах яких вони реєструють та обслуговують заклади, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів відповідно до яких ТСЦ МВС № 3242 обслуговує: Білоцерківська, Богуславська, Кагарлицька, Ковалівська, Медвинська, Миронівська, Ржищівська, Сквирська, Узинська і Фурсівка територіальні громади.

Територіальний сервісний центр № 3242 є структурним підрозділом РСЦ ГСЦ МВС в Київській області.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Будучи добре обізнаним з нормативними актами, які регламентують роботу Територіальних сервісних центрів МВС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, маючи знайомих серед керівництва Територіального сервісного центру № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області, на яких може вчинити вплив на прийняття рішення за складання практичного іспиту, з метою отримання посвідчення водія категорії «В», вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в жовтні 2025 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за консультацією щодо з`ясування порядку складання практичного іспиту з метою отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії ‘В’ в Територіальному сервісному центрі № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області, що за адресою: м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 20 після чого у останнього виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб ТСЦ № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в жовтні 2025 року, в першій половині дня, більш точні дата та час не встановлені, ОСОБА_5 час телефонної розмови, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повідомив ОСОБА_7 , що він використовуючи наявні в нього зв`язки, забезпечить останній безперешкодне складання практичного іспиту в Територіальному сервісному центрі № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області з метою отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії ‘В’, але остання повинна надати йому неправомірну вигоду у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, на що остання погодилась.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, 22 жовтня 2025 року приблизно о 14.00 год. знаходячись за адресою: м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича поблизу ‘КНП БМР Білоцерківська міська лікарня 2 повідомив ОСОБА_7 що якщо вона погоджується на запропоновані ним раніше умови щодо надання неправомірної вигоди в сумі 15 тис. грн. за вплив на посадових осіб ТСЦ № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області для безперешкодного складання іспиту то він пізніше повідомить дату коли їй буде необхідно прибути до ТСЦ № 3242 для складання іспиту.

Після чого, 24 жовтня 2025 року, в першій половині дня більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 телефоном повідомив ОСОБА_7 про те, що він здійснив вплив на посадових осіб ТСЦ та якщо вона 30.10.2025 прибуде з раніше оговореною сумою, в ТСЦ № 3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській то успішно складе іспит.

Продовжуючи реалізацію, свого злочинного умислу ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання 30.10.2025 близько 11.00 год., перебуваючи в за адресою: АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у вигляді 15 000 ( п`ятнадціть тисяч) гривень для себе, за вплив на посадових осіб Територіального сервісного центру №3242 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області відповідальних за прийняття рішення за успішне складання теоретичних та практичних іспитів, з метою отримання нею посвідчення водія категорії «В».

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

15.06.2026 відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між прокурором Київської обласної прокуратури – ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, розкаювався та визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення та від надання показань відмовився. Наполягав на затвердженні укладеної угоди від 15.06.2026.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор – ОСОБА_3 , та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за ч. 2 ст. 369-2 КК України у зазначених діях. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 грн.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, обставинами, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Крім цього при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, яке не співпадає з місцем реєстрації.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2025 по справі № 761/46598/25; провадження 1-кс/761/29554/25, підлягає скасуванню.

Запобіжний захід ОСОБА_5 під час досудового слідства не обирався.

Таким чином судом установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду від 15.06.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 15.06.2026 покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 грн.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2025 по справі № 761/46598/25; провадження 1-кс/761/29554/25, на грошові кошти у загальній сумі 14 (чотирнадцять) тисяч гривень, купюрами по 1000 гривень із серійними номерами: ГП 0369428; АВ 4940131; ЯБ 5317303; ГТ 0508469; ГС 5877345; АВ 2948027; АС 8587298; ГС 5877342; ЕВ 4103686; ЄР 4183258; ЯБ 6710919; АС 6615484; ГС 8297670; ГЛ 9141760; на мобільний телефон марки IPhone 11 у корпусі сірого кольору в чохлі чорного кольору, - скасувати.

Речові докази: 14 (чотирнадцять) тисяч гривень, купюрами по 1000 гривень із серійними номерами: ГП 0369428; АВ 4940131; ЯБ 5317303; ГТ 0508469; ГС 5877345; АВ 2948027; АС 8587298; ГС 5877342; ЕВ 4103686; ЄР 4183258; ЯБ 6710919; АС 6615484; ГС 8297670; ГЛ 9141760, після набрання вироком законної сили - повернути Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Речові докази: грошові кошти у загальній сумі 1 000 (одна) тисяча гривень із серійним номером «ЕБ 5904871», після набрання вироком законної сили - повернути Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Речовий доказ: мобільний телефон марки IPhone 11 у корпусі сірого кольору в чохлі чорного кольору, що поміщено до спеціального пакету # 007889816 на який нанесено пояснювальні написи та підписи учасників обшуку, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5 , як власнику майна.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Суддя: ОСОБА_9