Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №560/1180/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1180/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», як Непридатного до військової служби за ст. 86а наказу МО 207-99 з 17.03.2006 року (дата проходження ВЛК).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 13.06.2006 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Незважаючи на це, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про його виключення з військового обліку. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не вніс відповідні відомості до Реєстру, чим допустив протиправну бездіяльність, яка порушує його права.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.06.2006 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за графою 1 статті 86а Наказу Міністра оборони України №207-99, а 09.06.2006 ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача знято з військового обліку.

Згідно з відомостями, що містяться у військово-обліковому документі, сформованому 12.12.2025 через мобільний застосунок «Резерв+», позивач обліковується як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На звернення позивача щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку, відповідач листом від 06.01.2026 №149 повідомив, що Наказ МО 207 від 1999 втратив чинність, на заміну йому прийшов наказ МОУ №402 від 14.08.2008. Висновки зроблені за часів дії наказу №207 (зняття з обліку) на сьогодні вважаються застарілими. Згідно чинного законодавства (зокрема зі змінами до Закону Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, всі чоловіки у віці 18-60 років, які раніше мали статус обмежено придатний або непридатний зі зняттям, зобов`язані пройти повторний медичний огляд. Для підтвердження статусу непридатності у 2026 році необхідно пройти ВЛК за нормами Наказу МОУ №402. Тільки новий висновок ВЛК, внесений до реестру «Оберіг», є підставою для виключення з військовою обліку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 Конституції України).

Згідно частини першої статті 1 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який подовжено до теперішнього часу.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України Указом Президента №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізації, яку подовжено до теперішнього часу.

Частино другою статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону Закон №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частиною п`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

До видів військової служби, згідно з частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», відноситься, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно - правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до вимог Закону №2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд.

Згідно із частиною восьмою статті 1 Закону №2232-ХІІ положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення №154).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно із пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Питання щодо медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (далі - Наказ МОУ № 402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Наказу МОУ № 402 передбачено, що це Положення визначає процедуру проведення військово - лікарської експертизи військово - лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 розділу І, та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 1.2 глави 1 розділу І Наказу МОУ № 402 визначає що військово - лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико - соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та під час дії особливого періоду.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, в тому числі, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Главою 3 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 врегульовано порядок здійснення медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ - медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу ІІ 3.2. повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Також передбачено, що кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ № 402, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцію та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно - правовими актами, цим Положенням.

Як встановлено судом, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.06.2006 ОСОБА_1 17.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за графою 1 статті 86а Наказу Міністра оборони України №207-99.

Крім того, у зазначеному військово-обліковому документі міститься відмітка про те, що 09.06.2006 ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача знято з військового обліку, з у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

Наказом Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999 було внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» (який був чинним на момент прийняття рішення про непридатність позивача до військової служби) .

Відповідно до пункту 74 розділу ІІ Медичний огляд у Збройних Силах України проводиться з метою виявлення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних та показників для правильного розподілу їх за видами Збройних Сил України, родами військ і за військовою спеціальністю згідно із станом здоров`я та фізичним розвитком.

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який без шкоди для здоров`я дозволяє їм виконувати передбачені статутами ЗС України, інструкціями, керівництвом службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у певному виді Збройних Сил України, роді військ у мирний та воєнний час.

Пунктом 75 розділу ІІ передбачено що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток № 1 даного Положення), що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі - Розклад хвороб).

Відповідно до Графи І статті 86-а Розкладу хвороб (природжені вади розвитку органів та систем: а) зі значним порушенням функцій: громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу є непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку СО-7.

Тобто Графа І статті 86-а Розкладу хвороб не передбачала виключення з військового обліку, а лише зняття з військового обліку громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу.

Наказ Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207 втратив чинність на підставі наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Зняття з обліку це тимчасова міра, яка існує на час дії певних обставин. Тобто з моменту коли перестав існувати наказ Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207, припинили своє існування і підстави для зняття з обліку.

Суд зазначає, що поняття «зняття із військового обліку» не є тотожним поняттю «виключення із військового обліку».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24: «37.Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. 38.Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. 39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.».

Отже, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.06.2006 міститься запис про зняття позивача з військового обліку.

Статтею 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VІІІ (далі - Закон 1951-VІІІ) визначено, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 Закону 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Частиною другою статті 9 Закону 1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до реєстру.

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Наказу МОУ № 402, визначено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Відповідно до запису у військовому документі позивача знято з військового обліку, а не виключено.

Відповідно до розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби Наказу МОУ № 402, стаття 86 а Наказу МОУ 207, рахується статтею стаття 74-а Розкладу хвороб Наказу № 402) та відповідно до якої громадяни є непридатними до військової служби.

Суд зазначає, що позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було виключено з військового обліку.

Оскільки позивача було саме знято з військового обліку, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII підлягав повторному взяттю на військовий облік.

При цьому матеріали справи не містять доказів проходження позивачем військово-лікарської комісії відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття постанови ВЛК про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За таких обставин підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку відсутні, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя П.І. Салюк