Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №560/18291/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18291/25

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, з січня по квітень 2023 року включно, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі у бойових діях на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з січня по квітень 2023 року включно, у розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі у бойових діях на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням фактично здійснених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з січня по квітень 2023 року включно.

Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, виплачується за наявності визначених законодавством підстав та документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Вказує, що у спірний період позивач проходив військову службу на посаді командира НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який діяв у складі зведеного резерву в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . При цьому саме перебування у складі резерву не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

За твердженням відповідача, за січень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, а підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн не було, оскільки у журналі бойових дій відсутні записи про виконання ним бойових (спеціальних) завдань, а відповідні рапорти про виплату такої винагороди до командування військової частини не надходили.

Також відповідач зазначає, що у період з 01.02.2023 по 17.03.2023 та з 30.03.2023 по 30.04.2023 позивач залучався до виконання завдань на командно-спостережному пункті батальйону в районі Рідкодуб, за що отримав додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. Водночас документи, які б підтверджували виконання позивачем завдань, що є підставою для виплати винагороди у розмірі 100 000 грн, відсутні. Крім того, з 18.03.2023 по 29.03.2023 позивач перебував у відпустці.

З огляду на наведене відповідач вважає, що додаткова винагорода позивачу виплачувалась у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, а підстави для її донарахування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.07.2023 № 198 позивача з 10.07.2023 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з витягами із журналу бойових дій НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 за періоди з 01.02.2023 по 18.02.2023, з 19.02.2023 по 17.03.2023 та з 30.03.2023 по 30.04.2023 встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ та бойових наказів Головнокомандувача Збройних Сил України особовий склад НОМЕР_2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 залучався до відбиття збройної агресії російської федерації. У зазначені періоди командно-спостережний пункт батальйону перебував у районі населеного пункту Рідкодуб Куп`янського району Харківської області. До складу особового складу, який виконував бойові (службові) завдання, входив, зокрема, полковник ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168 за січень - квітень 2023 року включно, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Згідно з п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Згідно п. 2, 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до п. 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022, прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Отже, на період дії воєнного стану, згідно Постанови № 168, передбачена виплата додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022.

Крім того, аналіз змісту п. 1 Постанови № 168 дозволяє виявити обов`язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями у розмірі до 100000 грн:

- період дії воєнного стану;

- беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій;

- наявність наказу командира.

Перша з цих умов не потребує доказування через свій правовий характер, тому наявність інших умов має встановлюватися судом на підставі зібраних у справі доказів.

У межах розгляду даної справи спірним є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до Постанови № 168.

Суд звертає увагу на те, що питання виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, в якому зазначено, що документальне підтвердження факту того, що зокрема військовослужбовець, брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), здійснюється на підставі:

- бойового наказу (бойового розпорядження);

- журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Однак доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за постановою Кабінету Міністрів України № 168, суду не надано і судом не встановлено.

Позивачем відповідних доказів не подано, натомість відповідач повідомив, що у період з 01.02.2023 по 17.03.2023 та з 30.03.2023 по 30.04.2023 позивач залучався до виконання завдань на командно-спостережному пункті батальйону в районі Рідкодуб, за що отримав додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. Водночас документи, які б підтверджували виконання позивачем завдань, що є підставою для виплати винагороди у розмірі 100000 грн, відсутні. Крім того, з 18.03.2023 по 29.03.2023 позивач перебував у відпустці.

За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з розрахунку 100 000 грн.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 червня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя Д.А. Божук