Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №285/1934/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1934/26

провадження у справі №2/0285/1681/26

04 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лосовська Т.В,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Брониківської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

01.04.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити відповідачку ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачки на користь дитини аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якого внесені відповідно до ст. 135 СК України.

Позивач зазначає, що дитина перебувала на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, а до цього на відповідному обліку перебувала і сама відповідачка у зв`язку з народженням дитини у неповнолітньому віці та неналежним виконанням батьківських обов`язків. Незважаючи на проведення соціальними службами профілактичної роботи та здійснення соціального супроводу, відповідачка не вжила належних заходів для покращення умов проживання та виховання дитини.

В обґрунтування позову позивач посилається на акти обстеження житлово-побутових умов, характеристику та висновки соціальних служб, згідно з якими відповідачка проживала зі співмешканцем у неналежних санітарно-побутових умовах, не забезпечувала дитині належного догляду, харчування та безпечного середовища для проживання. Зазначається, що в будинку панувала антисанітарія, був відсутній належний запас продуктів харчування та засобів для опалення будинку, а дитина перебувала у брудному одязі та неналежному гігієнічному стані.

Крім того, позивач вказує, що відповідачка перебувала під соціальним супроводом, однак не реагувала на зауваження та рекомендації фахівців щодо усунення недоліків, не вживала заходів для покращення умов проживання дитини та фактично проявляла байдужість до виконання батьківських обов`язків.

Також зазначено, що дитина неодноразово хворіла при цьому відповідачка своєчасно не зверталася за медичною допомогою, у зв`язку з чим представники соціальних служб були змушені ініціювати виклик медичних працівників та госпіталізацію малолітнього. Відповідно до інформації медичного закладу, під час відвідування сім`ї неодноразово фіксувалися випадки неналежного догляду за дитиною, її неохайний стан та відсутність належних умов для проживання.

Позивач також посилається на те, що відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків. Крім того, за місцем проживання сім`ї мали місце випадки домашнього насильства з боку співмешканця відповідачки.

Рішенням виконавчого комітету Стриївської сільської ради малолітнього ОСОБА_2 було влаштовано до сім`ї патронатного вихователя. Після цього відповідачці було надано час для усунення недоліків та створення належних умов для повернення дитини, однак, вона не змінила спосіб життя, не забезпечила належних умов для проживання дитини та не виявила зацікавленості у його вихованні.

Також позивач зазначає, що після влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя її стан здоров`я та розвиток покращилися, тоді як відповідачка фактично припинила цікавитися життям та здоров`ям сина, не відвідувала його та не брала належної участі у його вихованні.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Доводи сторін у справі

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що усвідомлює допущені нею помилки у вихованні та догляді за дитиною, щиро шкодує про обставини, які склалися, та має намір змінити свій спосіб життя. Під час надання пояснень емоційно переживала, плакала та просила суд не позбавляти її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , запевняючи, що надалі належним чином виконуватиме свої батьківські обов`язки та докладатиме всіх зусиль для повернення дитини в сім`ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та довідкою органу реєстрації актів цивільного стану (а.с. 13, 17).

Згідно наказу № 5 Служби у справах дітей Брониківської сільської ради від 16.01.2026 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с. 6).

Відповідно до повідомлення Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків, а саме 26.11.2025, 04.12.2025 та 15.12.2025. Крім того, 18.02.2026 до поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про вчинення щодо неї домашнього насильства співмешканцем ОСОБА_4 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, висловлював словесні погрози та не допускав її до будинку за місцем спільного проживання. За результатами відносно ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис (а.с. 7).

Згідно інформації КЗ «Центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області № 10 від 02.03.2026 сім`я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом з листопада 2024 року у зв`язку зі складними життєвими обставинами, вагітністю відповідачки у неповнолітньому віці та необхідністю формування належних навичок відповідального батьківства. За результатами оцінки потреб сім`ї встановлено, що відповідачка проживала зі співмешканцем у житловому будинку, який потребував ремонту, при цьому в помешканні не дотримувалися належні санітарно-гігієнічні умови. Під час здійснення соціального супроводу фахівцями проводилися індивідуальні бесіди щодо відповідального батьківства, догляду за дитиною, забезпечення належних умов проживання, гігієни, харчування та медичного догляду, надавалися гуманітарна допомога, дитячий одяг, засоби гігієни та практична допомога в оформленні соціальних виплат. Незважаючи на проведену роботу та неодноразові рекомендації спеціалістів, відповідачка належних висновків не зробила. Під час численних візитів за місцем проживання сім`ї встановлювалися антисанітарні умови, захаращеність житла, брудна постільна білизна, відсутність належного догляду за дитиною та незадовільний санітарно-гігієнічний стан помешкання. При цьому будь-яких реальних заходів щодо усунення виявлених недоліків відповідачкою не вживалося. Крім того, працівниками соціальних служб неодноразово фіксувалися випадки неналежного догляду за малолітньою дитиною та погіршення стану її здоров`я. У зв`язку з бездіяльністю матері представники соціальних служб ініціювали виклик медичних працівників та негайну госпіталізацію дитини для надання необхідної медичної допомоги. Після тимчасового влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя відповідачці було надано додатковий час та соціальну підтримку для усунення недоліків і створення належних умов для повернення дитини. Однак протягом цього періоду вона систематично ухилялася від взаємодії з фахівцями соціальної роботи, ігнорувала їх рекомендації, перешкоджала проведенню моніторингових візитів, а умови проживання залишалися незадовільними та непридатними для виховання малолітньої дитини (а.с. 8-9).

Рішенням Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області № 1 від 05.03.2026 затверджено висновок органу опіки та піклування Брониківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).

Згідно висновку органу опіки та піклування Брониківської сільської ради від 05.03.2026 № 21 зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якого внесені відповідно до ст. 135 СК України. Встановлено, що дитина перебуває на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, а сама відповідачка тривалий час перебувала під соціальним супроводом у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків. Згідно з актами обстеження житлово-побутових умов, характеристикою та іншими матеріалами, за місцем проживання відповідачки систематично фіксувалися антисанітарні умови, відсутність належного догляду за дитиною, недостатнє харчування, неналежний санітарно-гігієнічний стан житла, відсутність належного опалення та необхідних умов для проживання малолітньої дитини. Незважаючи на проведення соціальної роботи, надання гуманітарної допомоги, рекомендацій та зауважень, відповідачка не вживала заходів для покращення умов проживання та належного догляду за сином.

Також встановлено, що під час відвідувань сім`ї працівниками соціальних служб та медичними працівниками неодноразово виявлялися факти неналежного догляду за дитиною, яка перебувала у брудному одязі, часто хворіла та потребувала медичної допомоги. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я малолітнього представники соціальних служб двічі були змушені викликати екстрену медичну допомогу та ініціювати його госпіталізацію. Відповідно до інформації медичного закладу, мати належним чином не дбала про здоров`я дитини та не забезпечувала своєчасне звернення за медичною допомогою. Крім того, ОСОБА_1 тричі притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків. Також встановлено, що дитина проживала в сім`ї, де мали місце випадки домашнього насильства з боку співмешканця відповідачки. Рішенням виконавчого комітету Стриївської сільської ради від 04.02.2026 № 27 малолітнього ОСОБА_2 було влаштовано до сім`ї патронатного вихователя. Після влаштування дитини відповідачці було надано час для усунення недоліків та створення належних умов для її повернення, однак позитивних змін не відбулося. Навпаки, стан житла погіршився, відповідачка не реагувала на зауваження соціальних служб, не змінила спосіб життя та не виявила належної зацікавленості у вихованні дитини. З огляду на наведені обставини, орган опіки та піклування дійшов висновку, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина, а тому вважає доцільним позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

19.01.2026 служба у справах дітей Брониківської сільської ради звернулася до служби у справах дітей Стриївської сільської ради з метою посприяти та надати дозвіл для влаштування дитини ОСОБА_2 а патронатну сім`ю до покращення умов проживання дитини (а.с. 18).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області № 27 від 04.02.2026 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах з 27.01.2026 у сім`ю патронатного вихователя - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований і проживає у с. Кикова Звягельського району Житомирської області на термін з 27.01.2026 до 30.04.2026 (а.с. 12).

Згідно акту оцінки потреб сім`ї/особи, який проводився з 14.01.2026 до 16.01.2026 в с. Яблуневе Звягельського району Житомирської області по місцю проживання відповідачки ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 співмешканця відповідачки, в помешканні не дотримуються санітарно-гігієнічних норм, холодно, у кімнатах справжній безлад, скрізь валяється дитячий одяг, дитячий візок брудний, а на столі завжди стоїть немитий посуд. Дитина має занедбаний вигляд, не доглянута, часто хворіє (а.с. 19-22).

Відповідно до довідки-характеристики Брониківської сільської ради від 02.03.2026 № 219, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом зі співмешканцем ОСОБА_4 . Відповідачка має на утриманні малолітню дитину, однак належним чином батьківські обов`язки не виконує, в домогосподарстві не утримується худоба, особистим селянським господарством вона не займається, житлові умови перебувають у незадовільному стані: в будинку панує антисанітарія, на підлозі розкидане сміття та брудний одяг, відсутній належний порядок і чистота. ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина, залишає дитину без належного нагляду та догляду, дитина неодноразово перебувала в брудному одязі. Працівники служби у справах дітей неодноразово відвідували сім`ю, проводили профілактичні бесіди, надавали рекомендації щодо приведення житла до належного стану та належного виконання батьківських обов`язків. Проте на вказані зауваження та рекомендації ОСОБА_1 не реагувала (а.с. 23).

Згідно з випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 939 дитячого відділення КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був госпіталізований 19.01.2026 у зв`язку зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні та висипання в ділянці промежини. За результатами проведеного обстеження та лабораторних досліджень дитині встановлено діагноз: респіраторний алергоз, гострий бронхіт, атопічний дерматит, відкрите овальне вікно, гостра респіраторна вірусна інфекція, назофарингіт, реінфекція, а також загроза розвитку анемії (а.с. 24).

Відповідно до повідомлення Слободороманівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, наданого Службі у справах дітей Брониківської сільської ради від 03.03.2026, малолітній ОСОБА_2 перебуває під медичним наглядом амбулаторії з 01.12.2024 року. Медичними працівниками спільно з представниками служби у справах дітей неодноразово здійснювалися виїзди за місцем проживання дитини. Під час відвідувань встановлено факти неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків. Зокрема, у житловому приміщенні систематично спостерігався безлад та незадовільний санітарний стан, дитина перебувала у брудному одязі та була недоглянутою. Крім того, у будинку фіксувалося задимлення через несправність пічного опалення, що негативно впливало на умови проживання та стан здоров`я малолітньої дитини. Також зазначено, що дитина часто хворіла на респіраторні захворювання та неодноразово госпіталізовувалася до лікувальних закладів каретою екстреної медичної допомоги для проходження стаціонарного лікування (а.с. 25).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21.11.2025 встановлено, що житлове приміщення перебуває в незадовільному санітарному стані: у будинку брудно, підлога тривалий час не прибиралася, постільна білизна є брудною, наявний немитий посуд та відчувається стійкий запах диму. За результатами обстеження з неповнолітньою ОСОБА_1 проведено профілактичну бесіду щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків, забезпечення належного догляду та виховання малолітньої дитини, підтримання належного санітарного стану житла і прибудинкової території, а також своєчасної заготівлі твердого палива для проходження опалювального сезону (а.с. 26).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.01.2026, для виховання та розвитку дитини не створені умови. За заявою матері ОСОБА_1 дитину влаштовано у сім`ю патронатного вихователя, для того, щоб мама покращила умови проживання для дитини та забезпечила усім необхідним для розвитку та виховання. З мамою та співмешканцем проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків (а.с. 27).

Згідно акту обстеження умов проживання від 15.12.2025, дитяче ліжко не в належному стані, постіль брудна, одяг брудний, не випраний, відсутнє місце для розвитку дитини. За результатами проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, навести лад у будинку, попрати та скласти дитячі речі, постіль, закупити продукти (а.с. 28).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 04.12.2025 в кімнатах антисанітарія, розкидані брудні речі, дитина в брудному одязі, в хаті було холодно, продуктів харчування в обмеженій кількості. Умови проживання незадовільні, в будинку відсутня електроенергія, в будинку холодно, дитячі речі розкидані брудні, продукти в обмеженій кількості, дитина хвора, кашляє, була викликана швидка і дитину відправлено до дитячого відділення. За результатами проведено бесіду із ОСОБА_1 щодо належного виконання батьківських обов`язків, навести лад у будинку, попрати та скласти дитячі речі, постіль, закупити продукти (а.с. 29).

Згідно обстеження умов проживання від 29.04.2025, умови проживання незадовільні, в будинку брудно, багато брудних речей, посуд не митий, панує антисанітарія, продукти харчування в обмеженій кількості. За результатами проведено бесіду із ОСОБА_1 щодо належного виконання батьківських обов`язків, навести лад у будинку, попрати та скласти дитячі речі, постіль, закупити продукти (а.с. 30).

З досліджених у судовому засіданні кольорових фотознімків вбачається незадовільний санітарно-побутовий стан житлового приміщення, в якому проживала відповідачка ОСОБА_1 разом із малолітньою дитиною ОСОБА_2 , які відображають значне захаращення кімнат сторонніми речами, більшість з яких мають ознаки забруднення. Дитяче ліжечко розташоване посеред кімнати без належного облаштування місця для перебування дитини, на підлозі відсутнє килимове покриття, житлові кімнати перебувають у стані безладу. На фотознімках також зафіксовано відра з будівельними сумішами, мішки зі сміттям, окремі елементи пошкоджених меблів. В одній із кімнат наявна господарська драбина, а речі безладно розміщені на підлозі та меблях, у кухонній зоні зафіксовано значну кількість немитого посуду, залишки їжі, забруднену плиту, а також відра та мішки з побутовими відходами. Крім того, в інших кімнатах наявні ємності з помиями, будівельне сміття, пошкоджені елементи димохідної системи, складена будівельна цегла, поверх якої лежать речі. Дитячий візок використовується для зберігання одягу та інших речей, а дитяча ванночка знаходиться серед сміття та сторонніх предметів. На підлозі значна кількість пилу та бруду (а.с. 31-34).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

При вирішенні справи по суті суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відповідачки, оскільки позивачем доведено та судом встановлено наявність такого обов`язкового елементу як винності в умисному ухиленні матері від виконання своїх батьківських обов`язків.

З метою забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої дитини суд вважає доцільним і необхідним розірвати її зв`язок із матір`ю, з метою попередження її розвитку у небезпечному та нестійкому середовищі, усунення негативних, не благополучних моментів, оскільки подальше проживання із матір`ю ставить під реальну загрозу здоров`я та життя дитини.

У судовому засіданні знайшли своє підтвердження численні факти неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини. Досліджені докази свідчать про її тривалу бездіяльність у питаннях забезпечення належних умов для проживання, розвитку та виховання дитини, а також про фактичне самоусунення від виконання обов`язків матері.

Встановлено, що відповідачка не забезпечувала дитині належного догляду, безпечних і санітарно-гігієнічних умов проживання, не проявляла належної турботи про її здоров`я та розвиток, не вживала достатніх заходів для усунення виявлених недоліків, незважаючи на неодноразові зауваження та допомогу з боку відповідних служб.

Сукупність встановлених обставин свідчить про байдуже ставлення ОСОБА_1 до виконання своїх батьківських обов`язків та відсутність належного інтересу до забезпечення потреб і найкращих інтересів малолітньої дитини.

З відповідачкою працівниками служби у справах дітей постійно проводилися роз`яснювальні бесіди, здійснювався контроль за умовами місця проживання, надавалась психологічна допомога, також з іншої сторони ОСОБА_1 неодноразово була попереджена про можливість позбавлення її батьківських прав щодо дитини у разі продовження безвідповідальної поведінки, притягалася до адміністративної відповідальності.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

Аналізуючи вказані обставини суд констатує, що ні допомога, ні заходи примусу не змогли забезпечити зміну поведінку матері у кращу сторону.

Також суд звертає увагу на те, що після влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя відповідачка не вчинила жодних дій для повернення дитини до сім`ї. Більше того, вона фактично самоусунулася від вирішення питань, пов`язаних із подальшою долею дитини, припинила взаємодію з працівниками служби у справах дітей та соціальними службами, не реагувала на їх звернення та не виявляла зацікавленості у відновленні належних умов для проживання й виховання сина.

Також суд враховує, що відповідачка вдруге вагітна та невдовзі має народити ще одну дитину. Водночас це покладає на неї додатковий обов`язок щодо усвідомленого та відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з метою найкращого забезпечення інтересів дитини, а також виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Також згідно з вимогами ст. 180 СК України ОСОБА_1 , як матір, зобов`язана надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно роз`яснень Пленуму ВСУ України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Так як відповідачка не має постійного місця роботи, відповідно до вимог ст. 184 СК України суд визначає розмір аліментів у частці від усіх видів її заробітку (доходу) матері.

Відповідно до положень ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд зважає на ту обставину, що відповідачка хоча і не працює, проте є здоровою, працездатною, тому з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення аліментів у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 25.12.2025.

Згідно із положеннями ст. 430 ЦПК України рішення у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України та враховує п. 12. ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» щодо пільг позивача по сплаті судового збору за подання заяв про захист прав в малолітніх чи неповнолітніх осіб та стягує із відповідача у дохід держави судових збір.

Керуючись статтями 4, 10-12, 76-83, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2026.

Суддя Т.Б. Сташків