Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №520/24415/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 червня 2026 року №520/24415/24

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані його батьком ОСОБА_2 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік та щорічної основної відпустки за 2022 рік;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані його батьком ОСОБА_2 , календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік та щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є сином ОСОБА_2 , який проходив військову службу в окремому розвідувально-диверсійному підрозділі Головного управління розвідки Міністерства оборони України - Військова частина НОМЕР_2 . Під час виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , відповідач не нарахував та не виплатив позивачу, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік та дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік відповідно до вимог Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про відпустки", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", чим порушив його права та законні інтереси.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погодився з доводами позовної зави, посилаючись на те, що Порядок виплати компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою КМУ від 16.01.2024 №37 застосовується з 05.10.2023 року. Батько позивача - ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, на думку представника відповідача, станом на момент смерті військовослужбовця нормативно-правового акту, який слугував підставою для виплати спірної компенсації не було, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив службу в окремому розвідувально-диверсійному підрозділі управління розвідки Міністерства оборони України - Військова частина НОМЕР_4 , спецпідрозділ "Kraken", Харків.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.02.2023 року №4РС старшого солдата ОСОБА_2 , який перебував у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , колишнього співробітника відділення управління військової частини НОМЕР_4 , виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку з загибеллю.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині від 06.02.2023 року №38ДСК, старшого солдата ОСОБА_2 , колишнього співробітника (3 категорії) відділення п`ятого управління військової частини НОМЕР_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті вибухової травми під час виконання бойового завдання у АДРЕСА_1 , 05.11.2022 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 від 24.01.2023 №70, у особовій справі старшого солдата ОСОБА_2 , значиться син - ОСОБА_1 , 1987 року народження.

25.12.2023 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної кантори за №6-394 від 25.12.2023, відповідно до якого після смерті ОСОБА_2 , успадкував 1/2 частину спадкового майна, яке складається із грошового забезпечення та додаткових винагород в Міністерстві оборони України, військова частина НОМЕР_1 , код НОМЕР_5 .

07.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив виплатити йому грошове забезпечення та додаткові (одноразові) види грошового забезпечення належні, але не отримані до дня смерті (загибелі) батька ОСОБА_2 .

На запит позивача, Військовою частиною НОМЕР_6 надано довідку про розміри нарахованого але не виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_2 .

Однак вищевказана довідка не містить розрахунку грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та щорічної додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 рік.

Згідно листа Військової частини НОМЕР_4 від 08.09.2023 №222/28/1966 надати довідку про розмір грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік та щорічної додаткової відпустки не є можливим, оскільки військова частина НОМЕР_4 власного фінансово-економічного органу не має та відповідних довідок не видає.

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2024 року №222/4/1162 довідка про розмір грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та щорічної додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" за 2022 рік ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 не створювалась, тому надати її оригінал чи копію неможливо. Разом з тим стосовно порушеного питання повідомлено, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно правових підстав для виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сім`ї військовослужбовця не вбачається.

Вважаючи вказану відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі по тексту - Закон №2232-XII), Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі по тексту - Закон №3551-ХІІ), Законом України "Про відпустки" №504/96-ВР від 15 листопада 1996 року (далі по тексту - Закон №504/96-ВР), Кодексом законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ), наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №200 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам" (далі по тексту - наказ №200), Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова №704).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.

Згідно зі ст.5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

На виконання приписів п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Законом №504/96-ВР встановлено державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: зокрема 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Частиною першою статті 24 Закону №504/96-ВР передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст.83 КЗпП України.

Відповідно до ст.16-2 Закону №504/96-ВР, зокрема учасникам бойових дій, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Таким чином, учасники бойових дій мають право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Судом встановлено, що померлий військовослужбовець ОСОБА_3 мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, був учасником бойових дій, отже мав право на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік за 2022 рік. Доказів використання цих відпусток відповідачем не надано.

Згідно з п.8 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону №504/96-ВР. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо Законом №504/96-ВР або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацом третім п.14 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Розділом XXXI наказу №200 врегульовано питання виплати військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби або переміщення.

Так, пунктом 5 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Відповідно до пункту 10, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону №504/96-ВР та п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-ХІІ, незалежно від подання таким військовослужбовцем відповідного рапорту.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав, щорічна додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2022 рік не надавалась, виплата компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки позивачу, як сину загиблого не здійснювалася, що визнається відповідачем.

Розділом XXVIIІ наказу №200 врегульовано питання виплати грошового забезпечення в разі, зокрема смерті (загибелі) військовослужбовців.

Пунктом першим встановлено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця грошове забезпечення нараховується повністю за той місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув).

Грошове забезпечення виплачується членам сімей військовослужбовців, а саме дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Пунктом третім встановлено, що особам, зазначеним у пункті 1 цього розділу, також виплачуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі), або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, або оголошення померлим.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач, як син загиблого військовослужбовця, за відсутності інших членів сім`ї та законних представників, має право на отримання грошової компенсації за невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та за невикористані у 2022 році дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбачену п.12 ч.1 ст.12 Закону №3551-ХІІ.

За встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що на час прийняття наказу про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, так як позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як член сім`ї загиблого (померлого) захисника України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані його батьком - ОСОБА_2 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік та щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) грошову компенсацію за невикористані його батьком - ОСОБА_2 , календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік та щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО