Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №283/804/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/804/26

Провадження №2/283/961/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

15 червня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину, в обґрунтування якої зазначила, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 05 червня 1999 року Малинським районним відділом ДРАЦС.Під час шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.05.2025 Малинським районним судом було видано судовий наказ по справі № 283/1297/25 про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітку).

Дитина має хронічні хвороби та часто хворіє.

У зв`язку з хворобами дитина потребує додаткових витрат на лікування, проходження обстежень. Отримуваних аліментів не вистачає на покриття всіх необхідних витрат. Позивач не працює, оскільки за частих хвороб дитини вимушена доглядати за нею, а тому просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину у розмірі 5400 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 06.02.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09 годину 07.05.2026, яке у зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 09 годину 15.06.2026.

Позивач у судове засідання не з`явилася, 15.06.2026 звернулася із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Встановлені судом обставини

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 05 червня 1999 року, про що Чоповицькою селищною радою Малинського району Житомирської області складено відповідний актовий запис № 5 (а.с.8).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно з довідкою лікаря ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , часто хворіє, бронхітом, ринофарингітом, гайморитом. Страждає хронічним гастродуоденітом, ДЖВП, інфекційно-алергічний артритом. Рекомендовано приймати омез, гептрал, оптіцеф, аскорил, інгаляції з пульмікортом, бактобліс лакто, рінопросс, бріонос сільвер(а.с.5).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо стягнення додаткових витрат на дитину.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною першою ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Додаткові витрати на дитину мають бути викликані особливими обставинами; наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення; ці кошти є додатковими на відміну від аліментів, що стягуються на утримання дитини; у випадку коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1489цс17).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо. Не тільки факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений, а й необхідність у них, а також має прослідковуватись причинно-наслідковий зв`язок між доказами понесених витрат.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Як передбачено у ч. 2 ст. 89 ЦПК жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили суд має самостійно оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність їх сукупності.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення додаткових витрат позивач зазначає, що несе додаткові витрати на лікування дитини, так як дитина часто хворіє та має хронічні захворювання та просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину за період з травня 2025 року по січень 2026 року у розмірі 5400 грн.

На підтвердження необхідності вказаних витрат, в якості доказів позивачем долучено довідку лікаря, яка не можу бути прийнята судом як належний доказ, оскільки оформлена без дотримання вимог до такого виду документів. Так, вказана довідка не містить дати, підпису лікаря. Листок з призначенням препаратів не можна однозначно ідентифікувати як такий, що призначений для лікування ОСОБА_3 (також без дати та підпису лікаря).

В якості доказів про понесені витрати позивач долучає документи, які в позовній заяві визначено як банківські квитанції, однак суд не може віднести вказані докази до таких, оскільки вони не містять необхідних реквізитів, визначених для платіжних інструкцій, таких як назва банківської установии, номер документа, дані про платника та отримувача, призначення платежу. Не є вказані докази і фіскальними чеками, які видаються аптеками при придбанні лікарських засобів, оскільки не містять назву аптеки, найменування придбаних ліків. З огляду на вказані недоліки суд позбавлений можливоті ідентифікувати зазначені у наданих документах витрати з витратами на лікування дитини.

У відповідності до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на дотриманні норм процесуального права. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людинивказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є не підтвердженими належними доказами та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що при пред`явленні позову ОСОБА_1 не сплачувала судовий збір, оскільки на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», вона звільнена від його сплати. Разом з цим, у задоволенні пред`явленого нею позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 15.06.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич