Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №644/3545/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 644/3545/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці стосовно відмови у проведенні позапланової перевірки за скаргою ОСОБА_1 про мобінг під час роботи у КЗ “ХГПА” ХОР;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести позапланову перевірку за скаргою ОСОБА_1 про мобінг під час роботи у КЗ “ХГПА” ХОР.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану» відмовлено у проведенні позапланової перевірки за скаргою ОСОБА_1 , поданою у січні 202 року про мобінг під час роботи у КЗ “ХГПА” ХОР з посиланням на постанову КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 08.04.2026 вирішено матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до даних КП ДСС, справа №644/3545/26 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 04.05.2026 (Вх. № 01/-12/49359/26).

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Горшковій О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.8.05.2026 року, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач скористався своїм правом та подав 20.05.2026 року через «Систему електронний суд», відзив на адміністративний позов, де просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що за результатом розгляду скарг ОСОБА_1 від 19.01.2026 року та 30.01.2026 року, відповідачем листом № ПНС/3.2./238-ЗВ-26 від 25.02.206 року надано відповідь, в якій зазначено, що з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» із змінами та доповненнями (далі- Постанова №303) та проаналізованих обставин, викладених у зверненнях ОСОБА_1 не встановлено наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я, під час здійснення трудових обов`язків, у зв`язку з чим у Міжрегіонального управління відсутні правові підстави для проведення заходу державного нагляду (контролю). Посилання позивача на те, що на спірні правовідносини поширюється дія ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану», відповідач вважає безпідставним, оскільки вказаний Закон України визначає як саме мають діяти трудові відносини під час війни, в той час як саме Постанова КМ України № 303 від 13.03.2021 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» є процедурним документом, який вводить мораторій на перевірки, але встановлює винятки, коли їх можна проводити. Відповідач зауважив на тому, що Закон України «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану» не регулює питання державного нагляду (контролю). Цей закон змінює правила самої роботи (наприклад, дозволяє роботодавцю інакше вести графіки змінності або призупиняти дію трудового договору через бойові дії). Однак, щоб зафіксувати порушення вимог цього ж Закону, державний орган, який здійснює контроль має провести перевірку, право на проведення якої надає саме Постанова № 303.

Враховуючи викладене, відповідач резюмує, що при розгляді скарг ОСОБА_1 , діяв в межах наданих повноважень та в відповідності до діючих нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Спір по справі виник в результаті порушення прав позивача за наслідком розгляду його скарг від 19.01.2026 року та 30.01.2026 року про не призначення відповідачем позапланової перевірки за скаргами ОСОБА_1 про мобінг під час роботи у КЗ “ХГПА” ХОР із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». На думку позивача його скарги мали бути розглянутими з урахуванням вимог ст. 16 ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану».

Вбачаючи порушення своїх прав, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою про проведення перевірки зі скаргою про мобінг та притягнення вказаних у скарзі осіб до адміністративної відповідальності за ст. 173-5 КУпАП «Мобінг» за вчинення мобінгу стосовно доцента ОСОБА_1 .

Вказана скарга від 19.01.2026 року зареєстрована 29.01.2026 року за вх. № В-126/ПНС-26.

Також, 30.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зі скаргою про проведення перевірки за скаргою про мобінг та притягнення вказаних у скарзі осіб до адміністративної відповідальності за ст. 173-5 КУпАП «Мобінг» за вчинення мобінгу стосовно доцента ОСОБА_1 .

Вказана скарга від 30.01.2026 року зареєстрована 05.02.2026 року за вх. № В-150/ПНС-26.

Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці розглянуто вищевказані звернення ОСОБА_1 щодо можливих порушень вимог законодавства про працю адміністрацією Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 02125591) (далі - КЗ «ХГПА») в частині вчинення мобінгу (цькування) та надано відповідь, яку оформлено листом № ПНС/3.2./238-ЗВ від 25.02.206 року.

Так, у наданій відповіді відповідач послався на вимоги ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У, де одним із ключових принципів державного нагляду є його здійснення виключно за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідач звернув увагу на те, що у зв`язку з набранням 04.02.2026 чинності постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 № 121 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303).

Вказані скарги були розглянуті відповідачем з посиланням на ст. 17 ЗУ «Про звернення громадян».

З урахуванням вимог Постанови № 303 та проаналізованих обставин, викладених у зверненнях ОСОБА_1 , відповідачем не встановлено наявності загрози, що мало негативний вплив на життя та здоров`я, під час здійснення трудових обов`язків, у зв`язку з чим суб`єкт владних повноважень дійшов висновку про відсутність правових підстав для проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Так, ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану», на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (ст.1 вказаного Закону України).

Стаття 16 ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану» регулює питання державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану.

Так, вказана норма права передбачає, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Стаття 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Так, абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено підставами для здійснення позапланових заходів є:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (абз. 5). (Дію другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання згідно із Законом № 1728-VIII від 03.11.2016).

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (абз. 8);

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання (абз. 9);

за рішенням суду (абз. 10).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджене постановою КМУ № 96 від 11.02.2015 року (надалі – Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, здійснення страхових виплат з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Положення передбачено, що Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держпраці в силу вимог п. 3 Положення є:

реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, здійснення страхових виплат з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

3) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки;

4) забезпечення надання роботодавцям і працівникам інформації та консультацій щодо дотримання законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого належить до повноважень Держпраці, і запобігання його порушенню.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Отже, проаналізувавши вищевказані норми права, суд дійшов висновку, що відповідач є центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, на який законодавцем покладено обов`язок щодо здійснення за заявою працівника заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема, вчинення мобінгу (цькування).

Згідно з пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 N 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" Урядом прийнято рішення припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 N 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Наказом Міністерства економіки України від 16.06.2023 N 5782 протягом періоду воєнного стану Держпраці дозволено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, восьмим та дев`ятим частини першої статті 6 Закону, серед яких відсутній лист профспілкової організації.

Вказане знайшло підтвердження і в листі Державної служби України з питань праці від 19.03.2025 №429/2.3/2.1-ЗВ-25а.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає помилковою правову позицію відповідача, що на спірні правовідносини поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 N 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану".

Як вже було встановлено судом, відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

У зверненні, зокрема має бути викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Проаналізувавши зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 правомірно звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зі скаргами про проведення перевірки за скаргами про мобінг та притягнення вказаних у скарзі осіб до адміністративної відповідальності за ст. 173-5 КУпАП «Мобінг» за вчинення мобінгу стосовно доцента ОСОБА_1 , які мали бути розглянуті відповідачем з урахуванням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про звернення громадян” звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Так, згідно зі змістом статті 15 ЗУ “Про звернення громадян”, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 18 Закону України “Про звернення громадян” визначає права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

У частині першій статті 19 Закону України “Про звернення громадян” передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Дослідивши зміст листа відповідача № ПНС/3.2./238-ЗВ від 25.02.206 року, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідач фактично прийняв рішення про відмову у здійсненні державного нагляду (контролю) за скаргами ОСОБА_1 від 19.01.2026 року та від 30.01.2026 року формально пославшись на те, що ним не встановлено наявності загрози, що має негативний вплив на життя, здоров`я скаржника під час здійснення трудових обов`язків.

Посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на те, що позивачем при поданні заяв не було надано документів на які він посилається у скаргах, суд до уваги не приймається, оскільки в силу вимог ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до приписів статті 11 ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану», суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. Роботодавець відповідає за достовірність інформації, що міститься в наданих документах.

Враховуючи вищезазначене, під час проведення заходу контролю інспектором праці досліджуються документи, надані роботодавцем. Проведення заходу контролю на підставі документів, наданих заявником, Законом не передбачено. Водночас документи надані заявником, можуть бути використані при підготовці до проведення заходу контролю та/або враховані при витребуванні пояснень від посадових осіб роботодавця.

Особа, яка звернулась з заявою/зверненням та висловила прохання вчинити певні дії, на які, на її переконання вона має право, відповідно має отримати належну відповідь на поставлене нею питання, а не формальну. З отриманою відповіддю особа може як погодитися, так і не погодитися, проте істотною умовою такої відповіді згідно вимог статті 2 КАС України є її належне обґрунтування й вирішення порушених у зверненні питань. Відповідно такі недобросовісні дії суб`єкта владних повноважень призводять до порушення одного з ключових принципів належної правової процедури бути почутою особою, що фактично є недотриманням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу положень Закону України “Про звернення громадян”, випливає, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17.

Право на звернення до органів публічної влади, гарантовано статтею 40 Конституції України, згідно з якою: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».

Враховуючи вимоги Закону України “Про звернення громадян”, а також правову позицію Верховного Суду (постанова від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16) суд вважає, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення).

Відповідно до статті 19 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Таким чином, проаналізувавши зміст листа № ПНС/3.2./238-ЗВ від 25.02.206 року, суд дійшов висновку про те, що відповідач не об`єктивно і не повно розглянув скарги про проведення перевірки за скаргами про мобінг та притягнення вказаних у скарзі осіб до адміністративної відповідальності за ст. 173-5 КУпАП «Мобінг» за вчинення мобінгу стосовно доцента ОСОБА_1 та дійшов помилкового та передчасно висновку про відсутність правових підстав для проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо відмови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у проведенні позапланової перевірки за скаргами ОСОБА_1 від 19.01.2026 року (вх. № В-126/ПНС-26 від 29.01.2026 року) та від 30.01.2026 року (вх. № В-150/ПНС-26. 05.02.2026 року) та зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці вирішити питання щодо організації з проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) за скаргами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 19.01.2026 року (вх. № В-126/ПНС-26 від 29.01.2026 року) та від 30.01.2026 року (вх. № В-150/ПНС-26. 05.02.2026 року) з урахуванням висновків суду та вимог ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану».

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо відмови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (61022, м. Полтава, пров. Інженерний, б.1А, код ЄДРПОУ 44730367) у проведенні позапланової перевірки за заявами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 19.01.2026 року (вх. № В-126/ПНС-26 від 29.01.2026 року) та від 30.01.2026 року (вх. № В-150/ПНС-26. 05.02.2026 року).

Зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (61022, м. Полтава, пров. Інженерний, б.1А, код ЄДРПОУ 44730367) вирішити питання щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) за заявами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 19.01.2026 року (вх. № В-126/ПНС-26 від 29.01.2026 року) та від 30.01.2026 року (вх. № В-150/ПНС-26. 05.02.2026 року) з урахуванням висновків суду та вимог ЗУ «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (61022, м. Полтава, пров. Інженерний, б.1А, код ЄДРПОУ 44730367) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.О. Горшкова