Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №274/2566/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2566/26 Провадження № 2/0274/2245/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" червня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

10.04.2026 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Григоришиної Валентини Володимирівни, звернулась до суду з позовом, у якому просить встановити їй додатковий строк тривалістю в три місяці, для подання до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Ганни Анатоліївни заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0912 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

За життя, 06.12.2010 ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належне їй майно своїй дочці ОСОБА_1 .

19.02.2026 позивач звернулася до приватного нотаріуса Бердичівського РНО Вовк Г. А. з проханням видати свідоцтво про право па спадщину за заповітом на вище вказану земельну ділянку, проте у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, який закінчився 04.01.2026.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулась до нотаріуса, оскільки з 28.12.2025 по 15.01.2026 перебувала на амбулаторному лікуванні у ТОВ «Про здоров`я» з діагнозом «Вітряна віспа, середньо-важкий перебіг». Після амбулаторною лікування, був ще довгий реабілітаційний період ( з 15.01.2026 по 18.02.2026) по відновленню шкіри обличчя. Строк між останнім днем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ( 04.01.2026) та датою звернення позивача як спадкоємця у порядку ст. 1266 ЦК України до нотаріуса (19.02.2026) становить 46 днів.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Вважає, що указані обставини є поважними та підтверджують пропущення строку звернення щодо прийняття спадщини, адже зазначений термін позивачем було пропущено з незалежних від нього обставин та з поважної причини.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження; витребувано у приватного нотаріуса Бердичівського РНО Вовк Г. А. копію спадкової справи № 5/2026 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2026 на адресу суду надійшла копія матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2

Ухвалою суду від 16.05.2026 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Григоришина В. В. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 01.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до десяти днів.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статей 1216,1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;

2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини;

3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_3 .

06.12.2010 ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «все моє рухоме і нерухоме майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день моєї смерті буде належати мені за законом, заповідаю своїй дочці ОСОБА_1 ». Заповіт посвідчений секретарем Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі за № 128.

04.09.2023 ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0912 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкодавиця - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк для прийняття спадщини після її смерті закінчився 04.01.2026.

Постановою приватного нотаріуса Бердичівського РНО Вовк Г. А. від 19.02.2026 № 18/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0912 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вона із заявою у встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини після ОСОБА_2 не зверталася.

Пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину та потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначає, що у встановлений шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки перебувала на амбулаторному лікуванні.

До заяви долучено довідку ТОВ «Про здоров`я» від 03.03.2026 № 86 про те, що " ОСОБА_1 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 28.12.2025 до 15.01.2026 з діагнозом: вітряна віспа, середньоважкий перебіг».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Матеріалами спадкової справи підтверджено, що інших спадкоємців першої черги, крім позивача, немає.

Шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті матері позивача сплив 04.01.2026. До нотаріуса позивач звернулась 19.02.2026 та цього ж дня отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, а до суду звернулась 10.04.2026. Таким чином, з дати закінчення строку для прийняття спадщини до звернення до нотаріуса (19.02.2026) минув незначний час (46 днів).

Крім того, приймаючи до уваги хворобливий стан здоров`я, позивач стикнулася із істотними для неї труднощами, але вона вживала необхідних заходів для подання заяви про прийняття спадщини, допустивши досить незначний пропуск строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

За такого, враховуючи обставини цієї конкретної справи, суд вважає, що наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України.

Близькі за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 537/3556/22 (провадження № 61-2839св24).

V. Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Встановити для ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІІ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 04345380, адреса: Житомирська область, Бердичівський район, вул. Червоний Промінь, 4.

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026 (суддя з 04.06.2026 до 14.06.2026 перебувала у відпустці).

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА