Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №520/9864/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 520/9864/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 21102259, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 301) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25658 від 30.01.2026 про відповідність платника податків Фермерське господарство "НАДІЯ" критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про відповідність п.8 Критеріям ризиковості платника податку прийнято з порушенням встановленого п.6 Порядку №1165, контролюючим органом не дотримано встановлені порядком обов`язкові вимоги для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, що призводить до його протиправності та скасування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач додатково аргументував свою правову позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "НАДІЯ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 43983495.

Головним управлінням Державної податкової служби в Харківській області прийнято рішення № 25658 від 30.01.2026 про відповідність платника податків Фермерське господарство "НАДІЯ" критеріям ризиковості.

Підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення №25658 від 30.01.2026 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме за кодом 08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

Також, у оскаржуваному рішенні №25658 від 30.01.2026 зазначена інформація, за якою встановлена відповідність платнику податку критеріям ризиковості платнику податку: за операціями з постачання у період з 08.03.2025 по 04.09.2025 за кодом згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 1201; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції (код ЄДРПОУ 21102259); дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операцій до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 04.09.2025.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, уважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції від 05.10.2025) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165, у редакції від 27.09.2025).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (далі - автоматизований моніторинг) - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

У свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 установлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст указаних приписів, суд доходить висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії.

Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №25658 від 30.01.2026, суд установив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийняте рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з інформаційних систем ДПС.

Судом установлено, що представником позивача до контролюючого органу були подані документи щодо господарської діяльності та реальності господарських операцій (пояснення з наданням всіх первинних документів щодо операцій які відповідають ознакам, зазначеним в спірному рішенні за вказаний період) за період з 08.03.2025 по 04.09.2025 року фермерським господарством було реалізовано власно вирощеної сої 1760,62 тн. на суму 31 049 987 грн. на підставі належним чином складених первинних документів наступним контрагентам:

ТОВ "АПК ЗЕРНОГРАД" (код ЄДРПОУ 34468954) на підставі Договору поставки №1703 від 17.03.2025 р., Договору поставки № 0804 від 08.04.2025 року. Реалізація продукції підтверджується наступними документами: видаткова накладна №45 від 14.04.2025 року; видаткова накладна №43 від 12.04.2024 року; видаткова накладна №37 від 04.04.2025 року; видаткова накладна №38 від 04.04.2025 року; видаткова накладна №39 від 09.04.2025 року; видаткова накладна №40 від 09.04.2025 року; видаткова накладна № 44 від 12.04.2025 року; видаткова накладна № 47 від 16.04.2025 року; видаткова накладна № 46 від 16.04.2025 року; видаткова накладна № 48 від 17.04.2025 року; видаткова накладна №26 від 19.03.2025 року; видаткова накладна № 27 від 23.03.2025 року; видаткова накладна №28 від 23.03.2025 року; видаткова накладна № 30 від 24.03.2025 року; видаткова накладна № 29 від 24.03.2025 року; видаткова накладна № 31 від 25.03.2025 року; видаткова накладна № 32 від 01.04.2025 року; видаткова накладна № 34 від 01.04.2025 року; видаткова накладна № 35 від 03.04.2025 року; видаткова накладна № 36 від 03.04.2025 року; товарно-транспортна накладна № 1 від 19.03.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 23.03.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 23.03.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 24.03.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 24.03.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 25.03.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 01.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 01.04.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 03.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 03.04.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 04.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 04.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 09.04.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 09.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 12.04.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 12.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 14.04.2025; товарно-транспортна накладна № 1 від 16.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 16.04.2025; товарно-транспортна накладна № 2 від 17.04.2025; банківська виписка по рахунку за період з 01.01.2025 по 08.09.2025 (ПАТ "КБ ПРИВАТБАНК"); банківська виписка по рахунку за період з 01.01.2025 по 08.09.2025 (АТ "ПУМБ").

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЛАГОДАРАГРО" (код ЄДРПОУ 40102623) на підставі Договору №141124 поставки сільськогосподарської продукції від 14.11.2024 року, Специфікації №13 від 16.05.2025 року, Специфікації №12 від 13.05.2025 року, Специфікації №11 від 13.05.2025 року, Специфікації №14 від 24.06.2025 року, Специфікації № 14 від 23.05.2025 року, Специфікації №8 від 30.04.2025 року. Реалізація продукції підтверджується наступними документами: видаткова накладна №49 від 01.05.2025; ТТН №2 від 01.05.2025; видаткова накладна №50 від 01.05.2025; ТТН №1 від 01.05.2025; видаткова накладна №52 від 03.05.2025; ТТН №1 від 03.05.2025; видаткова накладна №51 від 03.05.2025; ТТН № 2 від 03.05.2025; видаткова накладна № 54 від 08.05.2025; ТТН № 1 від 08.05.2025; видаткова накладна № 55 від 08.05.2025; ТТН №2 від 08.05.2025; видаткова накладна № 65 від 24.05.2024; ТТН №1 від 24.05.2025; видаткова накладна № 67 від 27.05.2025; ТТН №2 від 27.05.2025; видаткова накладна №66 від 27.05.2025; ТТН №1 від 27.05.2025; видаткова накладна №85 від 25.06.2025; ТТН №1 від 25.06.2025; видаткова накладна №84 від 25.06.2025; ТТН №2 від 25.06.2025; видаткова накладна №87 від 26.06.2025; ТТН № 2 від 26.06.2025; видаткова накладна №86 від 26.06.2025; ТТН № 1 від 26.06.2025; видаткова накладна № 88 від 28.06.2025; ТТН №2 від 28.06.2025; видаткова накладна №89 від 28.06.2025; ТТН №1 від 28.06.2025; видаткова накладна №91 від 29.06.2025; ТТН № 1 від 29.06.2025; видаткова накладна №90 від 29.06.2025; ТТН №2 від 29.06.2025; видаткова накладна № 53 від 07.05.2025; видаткова накладна №57 від 10.05.2025; видаткова накладна № 56 від 10.05.2025; видаткова накладна №58 від 13.05.2025; видаткова накладна № 59 від 14.05.2025; видаткова накладна № 60 від 14.05.2025; видаткова накладна № 61 від 17.05.2025; видаткова накладна № 62 від 17.05.2025; видаткова накладна № 64 від 19.05.2025; видаткова накладна №63 від 19.05.2025; ТТН № 1 від 07.05.2025; ТТН № 1 від 10.05.2025; ТТН №2 від 10.05.2025; ТТН №1 від 13.05.2025; ТТН № 1 від 14.05.2025; ТТН № 2 від 14.05.2025; ТТН № 2 від 17.05.2025; ТТН № 1 від 17.05.202; ТТН №2 від 19.05.2025; ТТН №1 від 19.05.2025; банківська виписка по рахунку за період з 01.01.2025 по 08.09.2025 (ПАТ "КБ ПРИВАТБАНК"); банківська виписка по рахунку за період з 01.01.2025 по 08.09.2025 (АТ "ПУМБ").

ПрАТ "МХП" (код ЄДРПОУ 25412361) на підставі Договору поставки №АГД-1192 від 02.06.2025 року, Специфікації №1 від 02.06.2025 року, Специфікації №2 від 10.06.2025 року, Специфікації №3 від 16.06.2025 року. ФГ "НАДІЯ" відвантажило власновирощену сільськогосподарську продукцію на підставі таких документів: видаткова накладна №68 від 04.06.2025 року; видаткова накладна №69 від 05.06.2025 року; видаткова накладна №70 від 07.06.2025 року; видаткова накладна №71 від 11.06.2025 року; видаткова накладна №74 від 12.06.2025 року; видаткова накладна №76 від 13.06.2025 року; видаткова накладна №77 від 16.06.2025 року; видаткова накладна №78 від 17.06.2025 року; видаткова накладна №79 від 18.06.2025 року; видаткова накладна №80 від 20.06.2025 року; видаткова накладна №81 від 21.06.2025 року; видаткова накладна №82 від 22.06.2025 року; товарно-транспортна накладна № 003 від 04.06.2025 року; товарно-транспортна накладна № 004 від 04.06.2025 року; товарно-транспортна накладна №205 від 04.06.2025; товарно-транспортна накладна №143 від 04.06.2025; товарно-транспортна накладна №005 від 05.06.2025; товарно-транспортна накладна №006 від 07.06.2025; товарно-транспортна накладна №540 від 07.06.2025; товарно-транспортна накладна №116 від 05.06.2025; товарно-транспортна накладна №009 від 11.06.2025; товарно-транспортна накладна №240 від 11.06.2025; товарно-транспортна накладна №008 від 11.06.2025; товарно-транспортна накладна №010 від 12.06.2025; товарно-транспортна накладна №560 від 13.06.2025; товарно-транспортна накладна №012 від 13.06.2025; товарно-транспортна накладна №011 від 13.06.2025; товарно-транспортна накладна №537 від 16.06.2025; товарно-транспортна накладна №001 від 17.06.2025; товарно-транспортна накладна №236 від 18.06.2025; товарно-транспортна накладна №002 від 18.06.2025; товарно-транспортна накладна №700 від 20.06.2025; товарно-транспортна накладна №004 від 20.06.2025; товарно-транспортна накладна №005 від 21.06.2025; товарно-транспортна накладна №701 від 21.06.2025; товарно-транспортна накладна №702 від 22.06.2025; банківська виписка по рахунку за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 (АТ "ПУМБ").

Суд зазначає, що по всім наведеним операціям належним чином виписані та зареєстровані податкові накладні. Зазначені операції належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку господарства.

Щодо такої підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку як постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок (код 08), суд зазначає, що ні в оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано пояснень та доказів, якими б було підтверджено наявність указаних підстав.

З приводу указаної підстави представником позивача були надані відповідні пояснення до контролюючого органу та безпосередньо до суду, з яких убачається, що надані підприємством документи підтверджують наявність і використання відповідних ресурсів.

Суд зазначає, що вказані документи були долучені представником позивача до матеріалів позовної заяви, зокрема, судом установлено, що на підтвердження достатності земельних ресурсів для ведення сільськогосподарської діяльності, представником позивача було надано перелік земельних ділянок, що знаходяться у користуванні.

У користуванні ФГ "НАДІЯ" наявні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовуються господарством з метою вирощування сільськогосподарської продукції, які знаходиться в Сумській області. ФГ «НАДІЯ» належним чином відобразило зазначені земельні ділянки в податкових деклараціях платника єдиного податку 4 групи та перерахувало до бюджету всі належні суми податкових платежів. Право користування зазначеними ділянками підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також інформацією з Державного аграрного реєстру.

Враховуючи наявні обмеження обсягу документів, які можуть бути долучені до пояснень та фактичну велику кількість договорів оренди, надати копії всіх договорів неможливо.

Інформація про користування зазначеними земельними ділянками, зокрема щодо засіяної площі та зібраного врожаю наведена господарством в статистичній звітності, зокрема в звітах 29-СГ, 4-СГ, які були своєчасно подані платником та були долучені до пояснень.

Також позивачем була надана детальна інформація щодо засіяних площ земельних ділянок, зібраного врожаю, рівня врожайності, а також залишків, які обліковуються за ФГ "НАДІЯ" за період з 2021 по 2025 рік у вигляді таблиці.

У 2025 році в користуванні фермерського господарства перебувало 449,98 га землі, що свідчить про те, що позивач має достатню кількість землі для вирощування сільськогосподарської продукції, у взаємозв`язку зі статистичними показниками урожайності.

Залишки сої накопичувались в основному за рахунок зібраних врожаїв 2023-2025 років. Продукція врожаю попередніх років зберігалась у власних, обладнаних сухих складських приміщеннях фермерського господарства, із застосуванням спеціального обладнання для збереження продукції в належному стані та збереження якості зерна (наприклад мобільна зерносушарка, сепаратор зерноочищувальний БСХ-100, зернопереробний комплекс), інформація про які належним чином відображена в повідомленні за формою 20-ОПП.

Суд звертає увагу, що в оскарженому рішенні податковим органом не зазначено ані контрагента, ані господарських взаємозв`язків позивача із таким суб`єктом господарської діяльності, а лише міститься посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 Верховний Суд дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, у постанові від 06.02.2024 року у справі №320/13271/20 Верховний Суд зазначив наступне: «відповідачем 1 у рядку «В даному випадку формування контролюючим органом висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Податкова інформація всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку… Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним».

Судом установлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено та не надано до суду документального підтвердження обставин того, що позивач дійсно був задіяний у проведенні ризикових операцій. Під час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, останній мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

З дослідженого судом оскаржуваного рішення встановлено, що таке рішення не містять жодного обґрунтування підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Судом установлено, що у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття такого рішення. Натомість контролюючими органами лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд також зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, за відсутності жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, суд уважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Також у цій справі суд ураховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі «Щокін проти України» (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі «Серков проти України» (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Враховуючи викладене, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25658 від 30.01.2026 про відповідність платника податків Фермерське господарство "НАДІЯ" критеріям ризиковості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 21102259, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 301) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25658 від 30.01.2026 про відповідність платника податків Фермерське господарство "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 21102259, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 301) критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 21102259, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 301) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок)

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях