Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №686/37326/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/37326/25

Провадження № 22-ц/820/1381/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

ОСОБА_1 зазначила, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, а відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Суд керувався тим, що ОСОБА_2 не надає ОСОБА_1 належної матеріальної допомоги на утримання дочки, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний сплачувати позивачці аліменти на дитину у заявленому розмірі. Такий розмір аліментів буде необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/7 частки від усіх видів доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. При цьому ОСОБА_2 послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний та сімейний стан як платника, так і одержувача аліментів. Заявлений позивачкою розмір аліментів, які підлягають стягненню, не відповідає принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, а також критеріям розумності та справедливості. Аліменти у розмірі 1/7 частки від щомісячного заробітку (доходу) відповідача (що становить 15 000 грн) є достатньою сумою для забезпечення належного рівня матеріального утримання дитини.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 28 липня 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 і перебуває на її утриманні.

ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інститут Хімії Високих Енергій», його дохід за період з серпня 2025 року до січня 2026 року склав 719 887 грн 76 коп.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як передбачено частиною першою статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені з батька або матері дитини у частці від їх доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом із яким проживає дитина. При цьому розмір аліментів має забезпечувати гармонійний розвиток дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, визначених статтею 182 СК України.

Встановивши, що ОСОБА_2 не надає позивачці належної матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину.

ОСОБА_2 не оспорює висновок суду про стягнення аліментів.

При визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, а також можливість надання утримання дитині її матір`ю ОСОБА_1 , яка вправі обирати спосіб стягнення аліментів із відповідача.

Також суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_2 працює та отримує регулярний дохід, не має інших утриманців.

Твердження ОСОБА_2 про неправильність визначеного судом розміру аліментів є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд повно з`ясував усі обставини справи та визначив правильно правові норми, які регулюють спірні правовідносини, а встановлений ним розмір аліментів є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції – Хараджа Н.В.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 50