Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №603/255/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 603/255/26Головуючий у 1-й інстанції Пасічник А.З.

Провадження № 33/817/322/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та накладано на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 23 квітня 2026 року о 18 год 18 хв. керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Гончарівка по вул. Лесі Українки, 40, не обравши безпечної швидкості та інтервалу дистанції, був не уважний, внаслідок чого допустив зіткнення із атомобілем Тойота Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим спричинив механічні пошкодження даному транспортному засобу. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б, п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 23 квітня 2026 року о 18 год 18 хв. в с. Гончарівка по вул. Лесі Українки, 40 вчинив дорожньо-транспортну пригоду (далі також ДТП), маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Драгер та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Свої доводи мотивує тим, що суддею грубо порушено права учасників судового розгляду, оскільки справа розглянута без з`ясування усіх обставин події.

Зазначає, що ДТП відбулось через порушення ПДР України іншим учасником події.

Вказує, що патрульним порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські не назвали жодної ознаки сп`яніння, а він відмовився від проходження огляду, бо не довіряв приладу і йому не роз`яснено наслідків такої відмови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити з мотивів, викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Так, матеріалами справи повністю доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зокрема: даними які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648311 від 23 квітня 2026 року; схемі місця ДТП від 23 квітня 2026 року, відеозаписом нагрудних камер поліцейських, письмових пояснень ОСОБА_2 від 23 квітня 2026 року, яким суд дав оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Згідно п.2.3 (б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Вказаних вимог ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена відповідальність, встановлена ст.124 КУпАП.

Доводи апелянта, що ДТП відбулася через дії іншого водія ОСОБА_2 , який, рухався по дорозі хаотично, виконав різкий маневр, зайнявши смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і таким чином, допустивши зіткнення із ним апеляційний суд вважає неприйнятними, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до даних схеми наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 06.11.2024 року о 19:30 год., яка була складена у присутності обох водіїв — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що автомобіль Тойота Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 розташовані на проїзній частині дороги в попутному напрямку. Зіткнення відбулося у заднє ліве крило, задній лівий стоп, заднє ліве колесо автомобіля та бампер Тойота Corolla передньою правою частиною автомобіля Volkswagen Transporter, внаслідок чого було пошкоджено передній бампер, переднє праве колесо, переднє крило з права, двигун.

Встановлені судом обставини за яких відбулася ДТП, розташування транспортних засобів після зіткнення, характер механічних пошкоджень їх локалізація повністю узгоджуються із встановленими судом даними розвитку подій та настання ДТП.

Інші дані, які б спростовували встановлені обставини з приводу розвитку подій у матеріалах справи відсутні.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом не в повній мірі з`ясовано усі обставини справи, що саме в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення через недотримання ним вимог ПДР України, то такі є неприйнятними, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, в рамках даної справи, розгляд якої здійснюється на підставі протоколу про адмінправопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не може бути предметом встановлення наявності чи відсутності вини в діях іншої особи, протокол щодо якої не є предметом розгляду судом.

Таким чином, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення.

Крім того, відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498546 від 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу “Драгер” на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.

Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків.

Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.

Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичний заклад від 23.04.2026 року.

Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, оскільки він допустив ДТП та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Твердження апелянта про те, що йому не було роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Зокрема на місці події ОСОБА_1 особисто питав у поліцейського за встановлену законом відповідальність, а інспектор неодноразово пропонував останньому пройти огляд, на що водій категорично відмовився, не вказуючи жодних причин.

За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, оскільки останні спростовуються зазначеними вище доказами, а такі його твердження в суді є способом захисту з метою уникнення від відповідальності.

Щодо твердження, що поліцейські не назвали жодної ознаки сп`яніння, то останні не заслуговують на увагу, оскільки із відеозапису чітко вбачається наявність у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп`яніння, а тому у поліцейських були достатні підстави запропонувати водієві пройти огляд за наявності факту скоєння ДТП.

Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, суд дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає

Суддя